Блоги

Розділ особистих блогів користувачів сайту Стожари

  • Головна
    Головна Тут Ви можете знайти всі записи блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Відображає список категорій з цього блогу.
  • Теги
    Теги Відображає список тегів, які були використані в блозі
  • Блогери
    Блогери Знайти Вашого улюбленого блогера на цьому сайті.
  • Групові блоги
    Групові блоги Знайдіть свій улюблений груповий блог тут
  • Увійти
    Увійти Форма входу
Підписатися на цей список через RSS Записи блогу з тегами Галина Маловшек

Posted Автор: Створено в Нове в діаспорі
Світлина від Катерини Марійчук.
    Тернопіль- Жалєц.  25 травня з файного міста Тернопіль, в далеку дорогу, до Словенії, до міста Жалєц,  вирушив автобус,  повністю заповнений українцями.  Спаяні колективи, співаки та поети, майстри, берегині народного українського ремесла везли до Словенії, до українського товариства «Берегиня», до її незмінного засновника та керівника Галини Маловшек, свою любов, свою увагу, свою творчість, українську пісню, українське слово та українські народні витвори. Українці їхали на святкування 5 річниці «Берегині», їхали, щоб підтримати «Берегиню», щоб привітати її, щоб показати словенцям, поряд з якими вже багато років живе  Галина Маловшек,  нашу підримку,  нашу українську солідарність.  Дорога виявилась не такою й легкою , тільки сім годин на митниці дались взнаки, та пісня, українська пісня, українські жарти, гумор та сало з чорним хлібом  згладжувадли оті кути, і випрямляли кривувату дорогу в рівний автобан. Зранку, 26 травня показались гори в тумані. Червоні дахи заможних будинців і...  багато довгих, загадкових палок посеред полів. - Хміль, -...
0

Posted Автор: Створено в Мить розрядки
Другу-психологу з вдячністю… Прийшла в церкву стара баба, Свічок накупила; Де була яка ікона, Всюди поліпила. Іще пара остається, Де їх приліпити?.. «Ага! — каже,— Пошукаю Святого Микити!» Найшла баба і Микиту — Святий чорта ціпить!.. Бере одну йому ставить, Другу чорту ліпить!.. Видять люди й розважають, Щоб там не ліпила. «Що ти, бабо,— кажуть,— робиш? Та ж то вража сила!..» Але баба обернулась: «Не судіте, люди! Ніхто того не відає, Де по смерті буде!.. Чи у небі, чи у пеклі Скажуть вікувати; Треба всюди, добрі люди, Приятеля мати!..» Отак сказав Степан Руданський про значимість приятелів. Не буду багато мудрствувати, повторю його слова: Треба всюди, добрі люди, Приятеля мати!..» Про приятеля, це про Друга з ФБ, який перейнявся моєю депресію, не депресією; втомою від бездіяльності, і те не так; моєю активною життєвою позицією, але зараз запакованою в обмежені рамки. Ось так буде вірно. Він сказав, щоб не сиділа в селі, щоб...
1