...від Трипілля до нині...

Роздуми українки, подолянки, замученої життєвими труднощами, та вільної Духом.

  • Головна
    Головна Тут Ви можете знайти всі записи блогу на сайті.
  • Категорії
    Категорії Відображає список категорій з цього блогу.
  • Теги
    Теги Відображає список тегів, які були використані в блозі
  • Блогери
    Блогери Знайти Вашого улюбленого блогера на цьому сайті.
  • Групові блоги
    Групові блоги Знайдіть свій улюблений груповий блог тут
  • Увійти
    Увійти Форма входу

Знаєте, хто такі Друзі?

Posted Автор: Створено в Власна думка
  • Розмір шрифту: Більше Менше
  • Перегляди: 399
  • Коментарів: 0
  • Друквати

27.09.17-25.10.17

Моїм ДРУЗЯМ.

Навіяно вранішнім дзвінком від класика української поезії,

а для мене дуже дорогої  Подруги, з Харкова:

- Як ти там, Катю, у тебе все добре?

- Добре. А що сталось?

- Таж у вас там, в Калинівці, склади з боєприпасами зриваються.

- Боже мій, сплю і не знаю. Вінничина як Молдова. Велика. Я з другої сторони від Калинівки.

І на весь телефонний простір пролунало моє з серця вирване: Як сильно я Вас люблю, пані Ніночко.

 

Знаєте, хто такі Друзі?

Знаєте, всі знаєте. Та я хочу сказати своє бачення, хто такі Друзі.

Друзі, це Люди, які живуть поряд з Вами, в сусідстві. Або в іншому місті, або в іншій країні, а то й вже в  іншому світі, але…

Вони про Вас пам‘ятають, знають, піклуються, переживають, приходять в снах…

Друзі, це  Люди значно рідніші за рідних.

Друзі, це такі Люди, які відчувають Вас.

Друзів обираємо по Духу.

З Ними можна розмовляти на любі теми, можна бути самим собою. Не слідкувати за словами.

Чуєте, як же це важливо і потрібно – БУТИ САМИМ СОБОЮ.

Друзі, це такі Люди, яким можеш відкрито і на весь інформаційний простір кричати – Я ВАС ЛЮБЛЮ.

І ніхто, ніхто не сприйме те інакше, як саме так – Я ВАС ЛЮБЛЮ.

Не кохаю, не інші почуття, а саме - люблю. Тобто мої відчуття до Вас глибші за повагу, за вдячність, за щирість… Мої почуття до Вас такі, що я вже без Вас не зможу жити. Ви – моє повітря. Ви - мій життєвий простір.

Я Вас читаю, на Вас рівняюсь, Вас слухаю, за Вас переживаю.

Ви - частина мого життя і частина мене самої.

Ваша біда болить мене так же, як Вас. Ну може чуть менше. А може й чуть більше…

І то не має значення, що багатьох з Вас я ніколи не бачила, багатьох ніколи не побачу через час, через обставини, через  велетенську заокеанську відстань, через потойбіччя Всесвіту,  та від того моя любов до Вас ще більша, ще болючіша, ще тремтливіша…

Я просто знаю, що ВИ десь є. Що Ви п‘єте каву, що Ви когось обнімаєте, що Ви думаєте і Ваші думки виливаєте на папір, щоб ми всі могли прочитати і відчути ваш настрій, Вашу Душу.

Я думаю, що Ті, з ким нам особливо приємно і тепло спілкуватись, вже були з нами разом в іншому вимірі, в іншому житті.

Я так вірю. Я маю право так зрозуміти мою деяку надто особливу притягу до деяких моїх Друзів.

Та якщо Ви поясните по-іншому, то сприйму з радістю.

І коли Ви читаєте в приваті, а то й  на стіні чиїсь буденні слова: Де Ви там поділись? У Вас все gut? То знайте, хтось переживає за Вас чи за когось.

І порадійте, що є такі Люди, що вони такі чуйні, і що десь далеко чиєсь серце крається за Вас чи за когось, чиясь душа здалеку переживає за Вас чи за когось.

З Донбасу, охопленого війною піклуються Вами, чи не загрожують вам зриви в Калинівці…

Це не передати словами.

Це не передати почуттями.

Це грандіозне відчуття щастя, потрібності, незабутості.

***

Я була місяць заблокована. Місяць без спілкування з більшістю моїх давніх та дорогих Друзів.

 «Відсидка» закінчилась, і я знову в активному русі з Вами, Друзі мої чудові.

То є вкрай важко бути без Вас так довгецько.

Та то є чи не найвища, чуттєва насолода, читати Ваші думки та вітання після повернення.

Та «тюрма» того варта. Я щиро бажаю всім пройти через оті заключення заради тугих спазмів в горлі, заради сердечного стискання, заради душевного розливу, заради безкінечного тепла, що Ви даруєте, рікою несете, снігом сиплете, дощиком поливаєте…

Ох, як же то важливо – мати Таких Друзів, як Ви, мої найкращі і найдорожчі в світі Люди.

Я Вас люблю. Я Вас дуже люблю.

Життя надто коштовний та грандіозний дарунок нам від Творця нашого, щоб прожити його буденно, розважливо та зважено.

Тільки події та поступки на грані дають смисл та розуміння наших можливостей та наших властивостей.

Живіть активно, Друзі.

Живіть наповнено та цікаво.

Любіть та кохайте за велінням серця і бийте за велінням розуму.

 

Оцініть запис цього блогу:
1
URL відстеження цього запису

Коментарі

  • Тут ще не має коментарів. Станьте першим.

Залиште свій коментар

Гість
Гість Середа, 19 червня 2019