Українську історію та традиції на українське телебачення.

Вівторок, 07 квітня 2015 09:29 Автор 
Оцініть матеріал!
(10 голосів)

Чим довше живу, тим більше переконуюсь, що Бог є, і що випадковості, це ретельно спрогнозовані Всевишнім  дії.

З величезної кількості відвідувачів Фейсбуку якимсь дивним чином,  зустрічаються люди, які стають ріднішими за рідних, дорожчими за всі земні багатства. Як це назвати, як не Боже провидіння, коли ви розпочинаєте справу, і до вас приєднуються ваші друзі і друзі друзів, і просто небайдужі люди, і підтримують вас, і допомагають, і підказують…

Зовсім недавно на «Стожарах» з'явилася стаття про Євгена Нищука, «Одна ніч, яка змінила хід історії», де був заклик нагородити наш Голос Майдану, і вже друзі приєднались, і вже Сергій  Яригін відніс наше звернення в канцелярію Президента…

…не дали нагороди, та всього через півтора місяці надали звання Народного артиста нашому Голосу. І ми тішимось, і вітаємо Євгена Нищука, і вітаємо самі себе, що ми таки щось можемо, може не так, як задумали, але щось таки можемо, та й не замовкли ми після звання Народного, а ще таки проситимемо нашого Президента нагородити наш Голос, і надати, якщо не Герой України, то Орден «Небесної Сотні» по праву…

Це я про те, що ми разом – сила. І сила велика. І зробили ми те нікуди не виходячи і нікому не вклоняючись…

Друзі, які приєднались і підписали те наше прохання, чи не тішить Вас Ваша небайдужість?

Таж таки тішить!

А зараз розпочинаємо новий наступ.

По українському ТБ багато іноземних фільмів, багато іноземних передач, а останнім часом по Першому каналу, десь після 16.00  дивлюсь документальні передачі про різні країни і життя там.

То є дуже цікаво, то є дуже важливо, але ми, українці, так мало знаємо про нашу Вітчизну, про нашу історію славетну, про людей наших, відомих на весь світ, та не відомих нам.

Є в мене на ФБ Друг, Марк Роберт Стех  - https://www.facebook.com/marko.r.stech

такий документаліст, такий відкривач нашої культури, що кожен, хто хоч раз подивиться його фільми, вже ніколи не відкажеться від них. Він вже такі забуті і невідомі пласти нам відкриває, що гордість так і розпирає груди від побаченого та почутого. Але, то тільки для малого кола його Друзів,а  чому б не для всієї України?

Є в мене Друг, Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, академік Української академії наук, громадсько-політичний діяч, поет, голова Міжвідомчої Експертної ради з питань національностей, національних меншин та захисту українців у світі Громадської ради при МЗС України, провідник націонал-консервативного політпроекту «Булава».

https://www.facebook.com/hai.nyzhnyk?fref=ts

І є фільми з його участю на історичні теми. І так гарно і щиро розповідає нам пан професор про нашу історію, що слухати б та й слухати… але, то для малого кола його друзів…

Є в мене Друг. Сергій Піддубний. Історик-краєзнавець, дослідник української історії та мови, перекладач і коментатор Влескниги, публіцист. https://www.facebook.com/profile.php?id=100000007973336&ref=ts&fref=ts

Він майже всю Україну сходив своїми ногами та шукав, знаходив і нам показував старовезні сліди і знаки  наших пращурів.

От би послухати його, от би з камерою та й пройти разом з ним його пройденими дорогами...

Маю щастя бути знайомою з професором Василем  Шендеровським.

Василь Андрійович фізик, історик, доктор фізико-математичних наук, професор. Лауреат премій Фонду Тараса Шевченка та ім. Івана Огієнка. Провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України. Віце-президент Українського фізичного товариства.

Це він відкрив нам І. Пулюя, того, хто відкрив рентгенівські промені. Не Рентген відкрив, а наш, українець. Та чи багато з нас про те знають?

Василь Андрійович упорядник і редактор 4-х томної праці про видатного українського вченого: «Іван Пулюй. Збірник праць»,  «Іван Пулюй — Пантелеймон Куліш. Подвижники нації».

З його ініціативи вперше в Україні перевидано Біблію в перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Ллевицького. За редакцією Василя Шендеровського вперше перевидано українською мовою німецькомовну монографію видатного вченого-фізика  О.Смакули «Монокристали» (2000). 2001р. вперше видано в Україні книгу «Ганна Барвінок».

Започаткував авторську програму «Нехай не гасне світ науки» і п'ять років вів її разом з журналісткою Еммою Бабчук на першому каналі Українського національного радіо.

Вийшло 125 передач про видатних українських учених, які з різних причин були маловідомими або замовчуваними.

Автор сценаріїв до науково-популярних фільмів: «Іван Пулюй. Повернення», який отримав першу премію на Міжнародному конкурсі «Нашого цвіту — по всьому світу» у 2001р.;  «120 років Чернівецькому університету»;  «Олександр Смакула».

Це він по зерняткові збирав відомості про українців, які були першопрохідцями в науці, але незаслужено забуті і жорстоко принижені за їх небажання відказатись від українства.

Зібрав ту інформацію і написав трьохтомник «Нехай не згасне світ науки».

Це саме там я дізналась, що телебачення відкрив не росіянин Зворикін, а Грабовський, син Павла Грабовського, того що написав «Швачку»,

Рученьки терпнуть, злипаються віченьки…

Та документи були відібрані а самого до холодів,  за колючий дріт…

Чи не горді ви, українці, від почутого? Чи не час нам відкривати очі і нашу правдиву історію?

Чи не хотіли б ви побачити по нашому, українському ТБ культурологічні фільми Марка …, історичні фільми Павла Гай-Нижника, фільми та розповіді Василя Шендеровського?

А скільки ще таких талановитих відкривачів України, бо щедра на людей і творців земля наша, про яких ми не знаємо, але дуже хочемо знати…

Може спробуємо зібрати якусь кількість підписів, та й віднесемо наше звернення до міністра культури В. Кириленка…, та до міністра інформації Ю.Стеця…

Як наші документалісти та митці по крупинці збирають наше історичне надбання, щоб зберегти для наступних поколінь, так можемо й ми по крупинці підписатись, та й таким чином  стати причасними до відкриття нашої історії.

Ось думки мого Друга, Юлії  Таранюк - https://www.facebook.com/profile.php?id=100007728943085&fref=nf&pnref=story

 і саме ці думки стали останнім поштовхом, що час на роздуми закінчено.

 

Друзі, поціновувачі мистецтва, поборники України, прошу підтримати вимогу-прохання . Поширюйте та лайкайте, бо ж Росія й надалі з наших мистців буде будувати собі "скрєпи", якщо не повернемо пограбовану культуру.

Шановне Міністерство культури України, прошу Вас посприяти відродженню української культури та забутих імен, які радісно привласнює російська держава(наприклад, О.Богомазова називають - "русским авангардистом") , та надати телевізійний ефір блискучим концептуальним програмам Марка Роберта Стеха "Очима культури".Запровадити їхній постійний обіг на телебаченні. Програми не хутірського рівня, пасіонарні, не переобтяжені зайвою інформацією( як на мене , то навпаки - 8 хвилин), динамічні, синкретичні - здатні зацікавити навіть далеку до культури людину.До того ж у пана Марка Р.Стеха є концепція на 250 випусків. Телебачення - велика потужна сила. Путін влаштував через телеефір високий рейтинг та веде війну, чому ми не можемо( не хочемо-?) повернути через телеефір втрачену культуру та вшанувати людей, які офірували життя Україні.Чекаю на Вашу ласку та можливість.***Давно вже назріла потреба таких культурологічних програм( висловлюю думку багатьох).Тільки культура здатна без насилля міняти життя на краще.Михайло Бойчук - розстріляний 1937 року, мистець світового рівня, незнаний досі багатьма українцями. Абрама Маневича, який ходив Нью-Йорком у вишиванці та заповів свої картини Україні , сусідні культурологи називають російським модерністом. Допоможіть , будь ласка, всім нам ввібрати та синтезувати культуру з допомогою передач Марка Роберта Стеха "Очима культури", культуру ,яку так старанно знищували, розстрілювали, замовчували, замордовували, запльовували, принижували вороги українського народу. Зараз вже нібито нема ворогів, то чому незнана культура та імена досі в підземеллі ? Цей же допис розміщено на сторінці Міністерства культури України.

 Залишилось зовсім мало.

Треба сказати Вам, Друзі, своє слово, приєднатись Вашими підписами під цими думками, і… скоро дивитимемось на українських  каналах незрівнянні, важливі, патріотичні роботи справжніх українців.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається