Яким чином російська православна церква вийшла з підпілля, та чому їй каральна машина СРСР дозвола проводити свою діяльність після десятиліть гонінь віруючих войовничою атеїстичною імперією? Виявляється, відповідь досить проста. Імперська влада не гребувала жодними засобами поширювати та підтримувати свою владу. Помісний собор Російської православної церкви, на якому в 1945 році був обраний московський патріарх, проходив під контролем Народного комісаріату державної безпеки (НКВС), що був попередником КДБ СРСР.

Про це свідчать архівні документи колишнього управління КДБ України, з яких Служба безпеки України зняла гриф таємності, і які тепер у вигляді фотокопій публікуються і обговорюються в соціальних мережах.

Опубліковано в Віра

Історія Українського вільного університету (УВУ) – першого вищого навчального закладу українців, які опинилися в еміграції, вирізняється своєю неповторною ексклюзивністю. Вже за декілька років УВУ святкуватиме свій столітній ювілей як в Україні, так і поза її межами. Ознайомитися із документами архівного та довідково-інформаційного фондів, що розповідають про основні напрями діяльності УВУ, познайомитися із відомими викладачами і випускниками цього закладу можна в Центральному державному архіві зарубіжної україніки (ЦДАЗУ). Хронологічно документи охоплюють період від 1921 р. до початку ХХІ ст., коли фактично відновилися перервані на десятиліття звязки з Україною.

Опубліковано в Історія

Добрий день, матусю Україно!

Сходить сонце радості й добра.

Україно, я твоя дитина,

Крапелька великого Дніпра.

Н. Рубальська

Щороку в перший день літа відзначають Міжнародний день захисту дітей, а 20-го листопада – Міжнародний день дитини. Ці свята для міжнародної спільноти є уособленням свята радості та надії, адже саме в дітях ми хочемо бачити здійснення своїх мрій і сподівань. У дітей не повинно бути нещасливого дитинства, і за це відповідальні дорослі.
Це розуміла й українська еміграція, звертаючи увагу родини, суспільства, церкви, школи на вихованні та формуванні світогляду дітей української діаспори щодо України, як своєї Батьківщини, незважаючи на те, що багато з них були народжені за її межами.

Опубліковано в Історія

Київрада офіційно підтримала петицію про створення скверу імені Василя СЛІПАКА.

Відомо, що арт-сквер буде знаходитися біля Андріївського узвозу. Таке рішення озвучила постійна комісія міськради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

Опубліковано в Україна

Український Івано-Франківськ та польський Жешув готові об'єднати зусилля заради створення нового українсько-польського культурного центру. Домовленості про початок роботи в цьому напрямку вже досягнуті на рівні адміністрацій обох міст.

Опубліковано в Світ