Державу Ізраїль створювали та розбудовували євреї-переселенці, що походили переважно зі Східної Європи. Серед них було чимало уродженців України – насамперед Наддніпрянської, що входила до складу Російської імперії.

Деякі з них увійшли до пантеону героїв нової держави, хоча на малій батьківщині про них майже нічого не знають. Ми розкажемо про євреїв з українських територій, які були удостоєні в Ізраїлі однієї з найвищих форм визнання – розміщення портретів на банкнотах та монетах.

Опубліковано в Історія

25 вересня в Україні буде введено в обіг оновлену банкноту номіналом 20 гривень з оновленим дизайном та удосконаленою системою захисту.

Опубліковано в Цікаво

Гривні є національною українською валютою, представляємо вашій увазі 10 маловідомих фактів про українську гривню!

Опубліковано в Цікаво

Історія тернополянки Людмили Христинич-Папаянідіс чимось схожа на історію Попелюшки, адже доля її випробовувала на міцність ще з самого народження.

Опубліковано в Власна думка

Національний банк відповідно до політики оптимізації готівкового обігу України презентував нові обігові монети номінальною вартістю 1, 2, 5 та 10 гривень.

Опубліковано в Україна

За перше півріччя 2017 року у Польщі на підставі запрошень від роботодавців українцям було видано майже 95 тисяч національних віз.

Про це свідчать дані дослідження, яке польський центробанк разом із Варшавським університетом підготували про українських заробітчан.

Його висновки були презентовані на економічному форумі у Криниці-Здруй.

Зважаючи на кількість отриманих "карт побиту" та національних віз, кількість громадян України, задіяних у польській економіці станом на 2016 рік, можна оцінити на рівні 770 тисяч осіб. А це означає, що протягом трьох останніх років кількість таких працівників зросла майже у чотири рази.

Є всі підстави говорити, що така динаміка збережеться й цього року. Зокрема, якщо минулого року на підставі запрошень від роботодавців було видано 127 тисяч національних віз, то лише за перше півріччя 2017 року – 94,8 тисяч.

Характерно, що ще у 2013 році більше половини (56%) українських робітників працювали у Мазовецькому воєводстві (включає Варшаву). За результатами ж 2016 року частка столичного регіону впала до 28%. Натомість українці частіше працюють в інших воєводствах.

Наразі більшість (58,7%) українських заробітчан у Польщі – це досвідчені працівники, що в середньому вже 9 разів виїжджали на заробітки, відвідуючи Польщу по 2-3 рази на рік. 

Особливістю ж останніх трьох років стала поява нових мігрантів. 41,3% приїхали до Польщі вперше у 2014 році або пізніше. Більше того, дослідження показують зростання відсотка людей, що вперше приїздять на роботу в цю країну.

Новації останніх років – зростання кількості молодих працівників із вищою освітою. Зокрема, у Люблінському воєводстві середній вік українських робітників складає 21,8 (серед них багато студентів, які навчаються у Любліні), у Мазовецькому – 38,7 років. 32,4% працівників мають вищу освіту, ще 37,2% – середню спеціальну освіту. 

Ще одна зміна – у 2013 року 93,7% українських працівників прибули із Західної та Центральної України.

Відповідно, зросла кількість тих, хто пояснює свій переїзд політичною ситуацією – з 3% до 13%. Втім, переважна більшість (50% у 2013 році та 60% у 2016 році) пояснюють такий крок більшим рівнем оплати праці у Польщі.

Більшість українців – 38% – працюють у домогосподарствах. За невеликим винятком це жіноча робота – співвідношення жінок та чоловіків у цій сфері складає 37 до 1.

24% українців працюють на будівництві (співвідношення 23 чоловіки на 1 жінку). Ще 13% українських чоловіків та 7% жінок працюють у сільському господарстві.

Найбільший рівень оплати праці – у будівництві (2729 злотих на місяць). Найменший – у домогосподарствах (1826 злотих). Натомість у домогосподарствах та у сфері послуг працюють найдовше. Українці, що задіяні у цих секторах, у середньому працюють 58 годин на тиждень, тоді як загалом цей показник дорівнює 54 години на тиждень.

Окрім зарплати, 26% робітників додатково отримують безкоштовне житло та харчування.

Сумарно обсяг зарплат українських працівників у 2016 році склав 12,6 млрд злотих. Для порівняння, у 2013 році цей показник дорівнював лише 3,6 млрд злотих.

Із цих коштів українці витрачають у Польщі "на життя" в середньому 34,2% своїх доходів, а решту відправляють додому.

Нацбанк фіксує стрімке зростання таких переказів. Зокрема, за результатами 2016 року ця цифра склала 8,1 млрд злотих. Це не лише у 2,5 рази більше, ніж у 2013 році. Це рівно половина від переказів усіх мігрантів, що працюють у Польщі.

Плани остаточно повернутися в Україну озвучують лише 2,4% студентів, що навчаються у Польщі. Натомість 36,6% респондентів хочуть залишитися у Польщі назавжди, а 32,5% – їздити туди підзаробити. Ще 22% студентів хочуть змінити Польщу на інші країни. 

Опубліковано в Колонка подій

У Національному банку України прийняли рішення розпочати регулярне оприлюднення інформації про розподіл обсягів та кількості безготівкових операцій з використанням платіжних карток.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку.

"Розширення обсягу відомостей щодо операцій з платіжними картками в Україні дасть змогу учасникам платіжного ринку більш детально аналізувати тенденції його розвитку та попит користувачів. У свою чергу, це сприятиме впровадженню нових інноваційних рішень та розвитку платіжної інфраструктури для більш якісного задоволення потреб споживачів в сфері безготівкових розрахунківˮ, – прокоментувала в. о. директора Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України Ольга Василєва.

Зазначається, що інформація надаватиметься за типами безготівкових операцій у такому розрізі:

  • перекази з картки на картку;
  • операції у мережі Інтернет;
  • розрахунки в торговельній мережі;
  • операції у пристроях самообслуговування.
Опубліковано в Україна

Українці стали найбільшою трудовою діаспорою у Чехії.

Про це під час економічного форуму у Криниці-Здруй (Польща) розповів заступник міністра праці та соціальної політики Чехії Томаш Петрічек, повідомляє кореспондент "Європейської правди".

"Наразі ми маємо 300 тисяч заявок від українців на роботу у Чехії та біля 200 тисяч вакансій для працевлаштування українців. Це означає, що кількість українських працівників у Чехії буде зростати. І це при тому, що вони вже є найбільшою трудовою громадою у нашій країні", - сказав Петрічек.

За словами чеського чиновника, державна політика налаштована на сприяння працевлаштуванню українців.

"Ми маємо проблеми на ринку праці, які не можемо вирішити без працівників із третіх країн. Тому ми робимо спрощену систему для працевлаштування робітників, які мають високу професійну кваліфікацію, якої бракує на нашому ринку. Також ми міркуємо над заходами, які спростять працевлаштування для робітників із середньою кваліфікацією", - зазначив він.

Опубліковано в Власна думка

Українці щорічно повинні платити за “зайві“ квадратні метри житлової площі. Розмір податку визначають міські ради, а самі кошти йдуть до бюджету міста. “Зайвої“ вважається площа понад 60 квадратних метрів для квартири і більше 120 квадратів - для будинків. Причому, якщо в минулому році за кожен зайвий квадрат українці платили до 3% від мінімальної зарплати, в цьому році знизили ставку до 1,5%, пише Сегодня.

Скільки заплатимо

Законом визначається тільки максимальний розмір податку, міська влада має право встановити будь-яку ставку в межах від 0 до 1,5% від мінімалки. Така ж ситуація і з площею, за яку потрібно платити податок. Для квартири вона повинна бути не менше 60 квадратів, а для будинків - 120 квадратів.

Платіжки будуть приходити українцям до першого липня цього року. В цьому році доведеться заплатити податок за минулий рік, а в 2017-му - за 2016-й. Тому й заробітна плата буде враховуватися станом на минулий рік. Тоді мінімалка в Україні була 1378 гривень.

Приміром, у Києві ставка податку - 1%, при цьому податок потрібно платити за квартири площею більше 60 квадратів. Якщо сім'я живе в квартирі площею 100 квадратних метрів, доведеться заплатити 551,2 гривні податку. Вже в наступному році за таку ж квартиру у зв'язку із зростанням мінімальної зарплати доведеться заплатити 1280 гривень.

Податок на нерухомість поповнює бюджет міста, за рахунок якого місцева влада будує дороги, ремонтує школи і т. д.

Якщо загальна площа квартири (або декількох квартир) - від 300 квадратних метрів, або площа будинку від 500 квадратних метрів, додатково доведеться заплатити “податок на розкіш“ - ще по 25 тисяч гривень за кожен із зазначених об'єктів.

Платити доведеться за:

-житловий будинок;
-прибудову до будинку;
-квартиру;
-кімнату в комуналці;
-будинок на дачі.

Згідно із законом, найбільше доведеться заплатити за квартиру, яку власники здають в оренду. В такому випадку “зайвим“ вважається кожен квадратний метр. Так, за квартиру площею 100 квадратів, яка здається в оренду, доведеться в цьому році заплатити не 551,2 гривні, а 1378 гривень.

За нерухомість у зоні відчуження, гуртожитки, аварійне житло платити податок не доведеться. До того ж, за законом не оподатковується майно сиріт та одиноких матерів, які виховують дитину-інваліда. Не потрібно платити податок з дитячих садків, комунальних будівель, храмів.

За яку нерухомість не потрібно платити податки:

- об'єкти нерухомості, що належать державі або територіальним громадам;
- об'єкти нерухомості в зонах відчуження та безумовного відселення;
- дитячі будинки сімейного типу;
- об'єкти житлової нерухомості, які належать дітям-сиротам, дітям. позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими батьками;
- гуртожитки;
- будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
 - будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємства.

Коли потрібно заплатити податок і що загрожує боржникам

До 1 липня податкова служба розішле рішення-повідомлення та квитанції з сумами податку. Заплатити потрібно до кінця серпня (протягом 60 днів). Якщо платіжку прострочити на місяць, доведеться заплатити штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податку, за другий місяць - 20%. Крім штрафу за прострочення нараховується пеня - 0,05% від загальної суми за кожен день прострочення.

У минулому році, рішення-повідомлення приходили українцям з великим запізненням, тому Фіскальна служба прийняла рішення стягувати пеню через 60 діб після дня отримання платіжки.

“Проблеми дійсно були. Багато хто просто вже отримували повідомлення з пенею і оплачували. Хоча, якщо платіжка не прийшла вчасно, можна було не платити пеню. Я б сказав, що правильно в цій ситуації, якщо знаєш, що треба платити податок на нерухоме майно, і платіжка не прийшла, звернеться до органу Фіскальної служби за місцем проживання і поцікавитися, чому так сталося. Тут потрібно ще враховувати, в якому місті ви проживаєте. У деяких містах неоподатковувану податком площу переглянули. Наприклад, в одному році було 60 метрів, потім могли переглянути до 80 метрів. З-за цього міг не прийти рахунок. Треба розбиратися в кожному конкретному випадку. Краще звернутися в фіскальну службу за місцем проживання та уточнити“, - говорить юристи.

Крім того, за несплату податків передбачена кримінальна відповідальність (ст. 212 ККУ). Згідно цієї статті, максимальна сума штрафу - 8500 гривень.

У Фіскальній службі заявляють, що податок на нерухомість існує у всіх країнах Європи. “У всіх країнах Європи і більшості країн світу цей податок існує, і його сплачують громадяни. В Україні він сплачується в місцевий бюджет (тобто бюджет, де проживають громадяни, які володіють нерухомістю). У зв'язку з децентралізацією, реформою місцевого самоврядування, органам місцевого самоврядування надано більше повноважень“, - інформує прес-служба податкової.

До речі, в минулому році за рішенням органів місцевої влади 1% від мінімалки з кожного метра стягували в Києві, Львові, Чернівцях, Тернополі, Луцьку, Ужгороді, Черкасах, Хмельницькому, Полтаві, Херсоні, Чернігові та Миколаєві. 2% - в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Запоріжжі та Сумах.

Згідно з даними, розміщеним на сайті Фіскальної служби, більшість місцевих рад прийняли рішення стягувати з нежитлової нерухомості (сараїв, гаражів, погребів тощо) 0% від мінімальної зарплати.

Опубліковано в Колонка подій

З 12 червня українці отримали можливість здійснювати перекази коштів за кордон без обмеження суми.

Відповідна норма, закріплена постановою НБУ №44 від 30 травня, набула чинності 12 червня.

До сьогодні діяло обмеження для громадян на переказ коштів за межі України для неторгових операцій сумою не більш як 150 тис. гривень/місяць. З 12 червня це обмеження скасовано.

Нагадаємо, наприкінці травня правління Національного банку прийняло рішення про скасування низки адміністративних обмежень на валютному ринку.

Опубліковано в Колонка подій