Упродовж минулого тижня в іспанській столиці перебував єпископ-помічник Львівської митрополії Української Греко-Католицької Церкви владика Венедикт (Алексійчук). Цей візит його преосвященство здійснив на прохання капелана парохії Благовіщення Пречистої Діви Марії, що в центрі Мадрида, отця Івана Липки.

Мотивація таких відвідин простежується в необхідності приїзду, бодай час від часу, українських ієрархів. Адже упродовж того терміну, відколи у Ватикані створено нову організаційну структуру (9 червня 2016 року), а саме ординаріат для вірних східного обряду Іспанії, яким керує архієпископ Мадрида, наші єпископи не відвідували цю країну.

Зазначимо, що свою мандрівку за Піренеї владика Венедикт здійснив не вперше. Раніше він вже двічі побував тут, фактично з подібною місією, але ще як ієромонах (священик-монах).

Цього разу його преосвященство провів численні зустрічі з вірянами-заробітчанами, що виразилося у Великопісних реколекціях, розважаннях на різноманітні теми, в тому числі не лише духовного спрямування, а й на злободенні питання сьогодення. Звісно, основний акцент було зроблено на духовному спілкуванні з вірними УГКЦ.

Окрім цього єпископ-помічник Львівський провів кілька важливих нарад з керівниками відповідних структур Мадридської архідієцезії Римо-Католицької Церкви, які працюють над впровадженням ординаріату, зокрема з Генеральним вікарієм падре (отцем) Андреасом. Досягнуто домовленості, що невдовзі ця структура запрацює більш активно і продуктивно.

Завершальним і найвеличнішим акордом перебування владики Венедикта стала Архієрейська Священна Літургія в столичному храмі Buen Suceso (Доброї Вісті), чи не в самому центрі Мадрида (тут зазвичай відбуваються богослужіння в українській парохії Благовіщення) в неділю, 2 квітня.

Співслужили ієрархові священики Іван Липка та його сотрудник отець Володимир Нейлюк.

Безумовно, цей спільний молитовний акт викликав підвищений інтерес не лише у місцевих парафіян, але й греко-католиків з Ґетафе й Алькали-де-Енарес. Крім цього разом з нами молилися і душпастирі-господарі, в тому числі парох храму Buen Suceso падре Мігель. Як завше супроводжував Службу Божу майстерний спів парохіяльного хору під орудою реґента Галини Лях.

Звертаючись до присутніх під час проповіді, владика Венедикт наголосив на важливості всемірно довіряти Всевишньому. «…Ми маємо свою логіку. Ми кажемо, що Божі плани – це не людські плани, - сказав єпископ. - Людина планує, але Бог керує. І цьому преважливо вчитися у своєму житті. Як і усвідомити, що не я остаточно тримаю штурвал свого життя, а Господь. Господь, який є люблячим батьком, якого кожен з нас у молитві називає Отцем. Цей Отець усе дає людині для її добра. Може, в ту мить, у тій життєвій ситуації ми не бачимо в тому логіки. Може, воно приносить якісь терпіння, страждання, незручності. Але бачимо, що з бігом часу Бог виведе усе на добро…»

Продовжуючи проповідь, єпископ знайшов цікаві аргументи, щоб дуже зрозуміло пояснити зміст свого месиджу: «… Ми не можемо бути реалістами до кінця. Бо реальним є те, що я бачу, і воно виглядає мені некорисним, шкідливим. Ми, християни, навіть не можемо бути оптимістами. Бо що це значить? Що я себе потішаю якимись баєчками, якимись потішаннями, що все складеться якнайкраще. Ми – християни: не реалісти, песимісти чи оптимісти. Ми – люди віри. Ми віримо Богові: що Він провадить нас через усе життя.

Якщо ми подивимося на своє життя трошки уважніше, то можемо побачити, як Бог усе давав у свій час, як усе було логічно. Навіть життєві труднощі чи клопоти. І тому для нас, християн, важливо: що б не діялося, не відбувалося у нашому житті, не переставати уповати на Бога. Довіряти Йому.

Погляньте на малих дітей. Христос каже: будьте як діти. Що це означає? Бути такими ж довірливими. Діти, коли відчувають біля себе батька чи матір, не мають ніякого страху. Тобто вони переконані, що батьки від будь-чого їх захистять. А ми, християни, маємо свого Отця – Бога. До Нього звертаємося, промовляємо повсякчас. Але скажімо собі правду у вічі, можливо, й гірку: ми не довіряємо Богові.

Кожен з нас сповнений різноманітних страхів, переживань, непевності, страху. Переживання – ніколи не є від Бога, бо Він є тим, хто дає мир. Чуємо під час Богослужінь: «В мирі Господеві помолімося. За мир з висот, за мир всього світу!..» Священнослужитель повторяє: «Мир вам!» І тому для нас, християн, дуже важливо у ситуації, навіть найбільш складній, яку не розуміємо (але хто сказав, що ми повинні все розуміти?), завжди зберігати цей мир. Коли ми здебільшого грішимо? Коли губимо цей мир, коли піддаємось якимось емоціям. Коли ті чи інші почуття або переживання починають нами керувати. Бачимо, що сьогодні говорить Євангеліє. Господь перейшов через різні епізоди життя: його видали первосвященикам, засудили на смерть. Над ним насміхалися і вбили.

Відважуся сказати, що той, хто є християнином, неминуче в своєму житті зіткнеться з тими чи іншими речами, які називаємо несправедливістю. А ми всі хочемо справедливості. Погляньмо на хрест. Можливо, самому Христові судилося, як людині, прийняти цю дорогу. Проте Він казав: «Нехай буде воля Твоя!»

У житті багато речей наш розум не здатний осягнути. Ми не можемо помістити в голові всієї інформації. Вона, висловлюючись сучасною мовою, є заслабеньким комп’ютером, щоб читати Божі програми. І тому, коли в наше життя прийдуть чергові труднощі, проблеми чи випробування, будьмо певні: Бог провадить нас через ці життєві ситуації, щоб загартувати, зробити сильнішими…»

Завершилася Служба Божа привітанням отця Івана Липки, який від імені всіх парохіян поздоровив владику Венедикта з роковиною його рукоположення в священичий стан (29 березня 1992 року) та побажав усіляких гараздів і Божого благословення. Крім цього його преосвященству подарували гарну ікону.

Зрозуміло, що візит єпископа-помічника Львівського надасть нового імпульсу в подальшому розвитку духовного життя в українських парохіях Мадрида та околиць. Особливо ж у парафії Благовіщення Пречистої Діви Марії, яка в найближчу п’ятницю святкуватиме свій храмовий празник.

Крім цього владика Венедикт дав інтерв’ю, з яким невдовзі, шановні читачі, зможете ознайомитися на шпальтах нашого сайту.

Любомир КАЛИНЕЦЬ, Мадрид.  

Опубліковано в Українці в світі

Кабінет міністрів України затвердив оновлений порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України. Цей документ був затверджений на засіданні уряду.

Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених МЗС у Державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України". Цілями використання бюджетних коштів є забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України.

Державний бюджет України 2017 року містить окрему програму фінансової підтримки заходів, спрямованих на забезпечення позитивного міжнародного іміджу України, та підтримку зв’язків із українцями за кордоном. А на реалізацію цієї програми у бюджеті вже закладено 77 мільйонів гривень.

Хто зможе отримати фінансову підтримку?

Отримати фінансову підтримку в рамках цієї програми можуть громади закордонних українців, зареєстровані відповідно до законодавства держави перебування.

Основним критерієм під час визначення одержувачів бюджетних коштів буде «активна робота громади із збереження української національної ідентичності, популяризації мови, літератури, культури, історії та традицій українського народу, активна проукраїнська діяльність з відстоювання національних інтересів України, а також ефективна співпраця із закордонною дипломатичною установою України».

Громада також повинна чітко обґрунтувати свою пропозицію, зазначивши зокрема суть заходу, цільову аудиторію, технічні параметри його проведення, фінансові розрахунки, строки проведення та очікувані результати.

На проведення яких заходів можна отримати державні кошти?

У документі зазначено, що цілями використання бюджетних коштів є «забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України».

Порядок містить перелік з 19 пунктів, у яких ці напрямки конкретизовані. Зокрема, йдеться про:

— організацію ознайомчих поїздок та прес-турів в Україну іноземних експертів, представників засобів масової інформації та інших діячів, які є фахівцями з питань, пов’язаних з Україною, та позитивно впливають на формування громадської думки в іноземних державах.

— розміщення публікацій та інформаційних матеріалів з української тематики і зовнішньополітичного характеру у провідних зарубіжних засобах масової інформації;

— створення, модернізацію та забезпечення функціонування тематичних веб-сайтів для популяризації України на міжнародному рівні та формування позитивного іміджу України, переклад і розміщення на  таких веб-сайтах інформації українською та іноземними мовами;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для проведення за кордоном науково-освітніх заходів, зокрема форумів, конференцій, семінарів за участю закордонних українців;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення ремонту та облаштування приміщень, які використовуються для потреб громад закордонних українців, осередків української культури, бібліотек, українських шкіл, класів (у тому числі суботніх і недільних) за кордоном;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для забезпечення випуску періодичних видань, підготовки та трансляції теле- та радіопрограм, підтримання інтернет-ресурсів громад закордонних українців, розміщення публікацій з української тематики в засобах масової інформації за кордоном;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для впорядкування за кордоном місць поховань (місць пам’яті) видатних українців, забезпечення належного догляду за пам’ятниками, пам’ятними знаками, меморіальними дошками, що присвячені видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям, а також прилеглої до зазначених об’єктів території;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для популяризації української мови, літератури, культури, історії, традицій українського народу, в тому числі для викладання української мови, а також інших предметів українською мовою;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців на умовах співфінансування для організації дитячих таборів для закордонних українців з метою їх ознайомлення з національними традиціями, українською мовою, літературою, історією України;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для забезпечення навчальних закладів з вивченням української мови та осередків культури друкованою, фото-, аудіо-, відеопродукцією, предметами національної символіки;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для проведення за кордоном культурно-мистецьких заходів, зокрема фестивалів, свят мистецтв, експозицій, вечорів і тижнів українського мистецтва, у тому числі кіно, української пісні та поезії, концертів творчих колективів;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для виготовлення та встановлення за кордоном меморіальних дошок, присвячених видатним діячам української історії, науки і культури та історичним подіям;

— надання фінансової підтримки громадам закордонних українців для видання наукових, публіцистичних, художніх творів та збірок для громад закордонних українців, а також творів закордонних українців, здійснення перекладу творів української літератури іноземними мовами;

До кого звертатися зі своїми проектами?

Цей документ визначає, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Міністерство закордонних справ України. На місцях розпорядниками коштів є закордонні дипломатичні установи України.

Опубліковано в Україна

Головне завдання - навчання

Цю істину, мабуть, не потрібно зайвий раз розтовкмачувати, адже і так само собою все ясно. Звісно, свята, концерти, відзначення, зустрічі – це чудово. Проте отримати добрі знання – таке завдання ніхто перед учнівською ватагою культурно-освітнього центру «Дивосвіт», що в Алькорконі, не скасовував. Отож дивосвітівці, злітаючись по суботах до своєї альма-матері, прагнуть якомога дужче гризти граніт науки.

Ось і кілька тижнів назад в актовому залі, де відбуваються всі позашкільні заходи, було тихенько. Натомість на уроках, як завше, панували ділова тиша, сконцентрованість, уважність. Лишень на уроці природознавства в п’ятому класі було доволі гамірно. Проте, цей шум налаштовував на робочий лад.

Учителька, що веде цей предмет, Інна Миколаївна Сарікова, приступаючи до розгляду теми про фізичні явища, вирішила запросити на урок свого… чоловіка. Ну, не за гарні очка, як мовиться. Оскільки Андрій Вікторович, який за фахом є інженером-фізиком, не просто обізнаний у цій темі, а він на цьому, як кажуть, собаку зїв.

Судіть самі: Андрій Саріков після завершення школи поступив у Херсонський державний університет. Згодом закінчив його за спеціальністю «фізика та технологія матеріалів і компонентів електронної техніки». Отримавши вчену ступінь кандидата фізико-математичних наук, працював в Інституті фізики напівпровідників у Києві. Пізніше, здіймаючись по службовій драбинці, потрапив у Німеччину, де в Берліні працював у Hann Meitner Instutut і університеті Фрайбурга. Потім життєва стежина припровадила його в Іспанію, де в Ґетафе отримав роботу в IMDEA Materials. Ну, як вам такий послужний списочок? Вражає?..

То ж Інна Миколаївна, не довго роздумуючи, вирішила запропонувати чоловікові провести кілька уроків для своїх учнів. Той, не вагаючись, погодився. Більше того, щоб доступніше пояснити п’ятикласникам матеріал про механічні, теплові, звукові, оптичні, електричні та магнітні явища, вдався до демонстрації наочних експериментів. Власне, цей метод школярам припав до душі.

Бачили б ви, як зацікавлено спостерігали діти за дослідами. Спершу, щоб ознайомитися з дією магнітного поля, використали звичайні магніти, якими легко притягнути металеві предмети. Що й продемонструвала Тамара Головчук-Філіпенко, легко підчепивши звичайний ключик.

Згодом перейшли до електромагнітних явищ. Тут собі на допомогу Андрій Вікторович викликав Патрісію Бастюк. Тій доволі довго прийшлося терти косинцем об светр, щоб у кінці-кінців підняти ним кусочок паперу. Зрештою, чи не всі учні спробували самостійно провести цей експеримент і багатьом з них вдалося досягти мети досить швидко.

Для третього досліду, пов’язаного зі світловими явищами знадобилася допомога Лізи Мосій.

До речі, розповідь ученого-фізика про кульову блискавку викликала неабияке пожвавлення серед п’ятикласників. З цього приводу випадком зі свого власного досвіду поділилися як Інна Миколаївна, так і учні.

Підводячи риску під уроком, зауважимо, що він, безперечно, сприятиме кращому засвоюванню учнями матеріалу. З іншого боку, такі педагогічні ходи вносять свіжий струмінь у весь навчальний процес.

Дивосвітівська толока

Чи знаєте ви етимологію слова «толока», себто що воно означає? Якщо ні, то не напружуйте мізки. Ми вам допоможемо. Тлумачний словник української мови трактує його як одноразову безоплатну працю гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи. За нашими звичаями толокає формою взаємодопомоги, на яку скликають сусідів, родичів та товаришів.

Власне, все цим і сказано. Хоча є ще одне значення цього слова, яке оспівали в одній зі своїх пісень учасники відомого в Україні вокально-інструментального ансамблю «Ватра» зі Львова під керівництвом покійного нині Ігоря Білозіра. В одному з куплетів співається:

Як то добре мати мудру бабцю під рукою,

Я від неї знаю і не треба словника.

Що колись суботник називали толокою,

Ну, і дискотеку називають толока.

Словом, дискотеку-толоку в «Дивосвіті» ще неодноразово проводитимуть. А ось генеральне прибирання території, обрізання гілок і вивезення цього непотрібу відбулося таки нещодавно. Фактично в лютому до цього долучилися батьки учнів, які пожертвували своїм вільним часом для блага навчального закладу.

Проте мушу зауважити, що коли навідалася до центру кілька тижнів тому і побачила величезну кучугуру з чорних поліетиленових кульків, акуратно складених біля вхідної брами, то, грішним чином, подумала, що це - «подаруночок» зі Львова, де не можуть ніяк дати ладу зі сміттям. В кебету моментально закралося капосне питаннячко: «Невже мер Садовий і сюди знайшов стежинку?..» Одначе ця думка, як зявилася миттю, так і випарувалася.

Директорка «Дивосвіту» Наталя Володимирівна Бондаренко та бухгалтерка і водночас класний керівник 7-го класу Наталя Володимирівна Жилка все розклали по поличках, назвавши учасників нещодавнього прибирання. Відповідно, щоб знати «героїв», назвемо їх поіменно. До благородної справи долучилися Ігор Яремій (котрий ще й своїх приятелів загітував), Віталій Денека й Олег Наумов. А ось вивезти сміття допоміг власним транспортом Олександр Орищич. Звісно, дивосвітівці можуть лише дякувати їм за те, що територія центру набула гарного і впорядкованого вигляду.

Зрештою, як і іншим доброчинцям, які нещодавно обладнали їдальню. Можливо, дехто пригадує, що ініціатива відремонтувати її вийшла від батьків торішніх випускників. Вони й почали ремонт. А ось завершальну фазу, тобто доведення до ладу підлоги та її пофарбування, звалили на свої плечі батько та син Юрій і Денис Берники, Віталій Денека й Іван Мельник. Саме після їх старань це приміщення стало, неначе новеньким і затишним.

Що ж, тепер будь-чиє око може порадіти від проведеного благоустрою. А також, звичайно, не соромно буде запросити і гостей. Ось бодай на Шевченківське свято, яке відбудеться 25 березня, чи на свято Матері, яке заплановано провести в суботу, 13 травня.

Дивосвітівські новини в обєктиві МИРСЬКОЇ Калини, Мадрид.

 

Опубліковано в Колонка подій
Сторінка 2 із 2