ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК ТА ЙОГО ВІЗІЇ Рекомендовані

Середа, 17 липня 2019 11:30 Автор  Євгеній Захарчук Опубліковано в Історія
Оцініть матеріал!
(2 голосів)
ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК ТА ЙОГО ВІЗІЇ Джерело Вікіпедія

Цьогоріч Золочівському замку, що на Львівщині, – 365!

У різні історичні періоди та в залежності від «вимог» власників чи існуючої на той час влади, Золочівський замок виконував різноманітні функції: оборонної споруди, королівської резиденції, військового гарнізону, в’язниці (неодноразово), лікарні, навчального закладу і в даний час – музей.

Найімовірніше, перший власник замку Якуб Собєський, знаний шляхтич і батько майбутнього польського короля Яна III Собєського, не будував оборонний замок на пустому місці, а доводив до ладу існуючу оборонну споруду (будівництво замку в камені завершено у 1634 році), перетворюючи її на неприступну фортецю. Зокрема, місцевими дослідниками встановлені й значно ранні згадки про існування замку-фортеці - в привілеї (документ того часу) 1545 року останній згадувався як «castrum».

300px Вид города и замка в Золочёве

Вигляд Золочева й замку, 1830. Автор Карел Ауер (1818-1859, літограф і графік чеського походження,

понад 20 років працював у Львові і Галичині.). Джерело Вікіпедія

 

В різні історичні етапи Замок «приймав», супроводжував чи прихищав видатних особистостей, які у свій час «писали» світову та європейську історію. Зокрема (у ретроспективі), уже згаданий рід з Собєських з польськими королями та родиною, дружина короля Яна ІІІ Собеського - Марія Казимира Луїза де Лагранж Аркен (відома в історії Польщі під ім'ям Марисенька). Особливо примітною є патріотична версія прихильників, котрі звертають увагу на те, що, начебто, після подорожі Польщею російський правитель Петро I власне і перебував у Золочеві та Замку (орієнтовно 1716-1717 роки). Саме після цього візиту у Петербурзі з’явилися фонтанчики на кшталт тутешніх та й Петропавлівська фортеця своїми обрисами нагадує Золочівський замок.

У 1690-х роках на хвилі моди на все східне у Замку з'явився незвичний для Галичини Китайський палац. Мистецтвознавці іноді знизують плечима, вказуючи на певну нестачу в споруді рис східної архітектури, проте фантазія місцевих майстрів та зодчих, які жодного разу не були за Китайською стіною, таки породила вишукану для того й сучасного періодів будівлю.

zolochiv main

Вигляд (з головної брами замку) на Китайський палац. Джерело Вікіпедія

 

З плином часу ансамбль Золочівського замку пройшов через занепад, використання не за призначенням і природні лиха. Занедбаний архітектурний ансамбль у 1980-х роках почав рятувати відомий український музейний діяч - Возницький Борис Григорович (під філію Львівської картинної галереї). Відтоді розпочате наукове, археологічне і історичне дослідження ансамблю та його повільне повернення в культуру незалежної України. Цьому діяльно сприяли небайдужі і меценати Золочева, земляки з української діаспори США та Канади, що забезпечили значними грошовими коштами відновлювальні і ремонтно-реставраційні роботи.

GLT 0910

Інтер'єр Великого палацу Золочівського замку. Джерело Вікіпедія

 

18.05.2019 з нагоди 385-річчя побудови Золочівського замку та 15-річчя відкриття музею Східного мистецтва у Китайському палаці, у Замку відбулася науково-практична конференція «ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЗАМОК: МИНУЛЕ І СУЧАСНІ ПЕРСПЕКТИВИ». Організатором заходу виступили Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького і Музей-заповідник «Золочівський замок», співорганізатори - Західний науковий центр НАН України і МОН України та Інститут Маркіяна Шашкевича.

241153

Містичні камені тамплієрів у Золочівському замку. Джерело Вікіпедія

 

Вітальними словами учасників конференції привітали Тарас Возняк (генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького), Олег Зинюк (директор Західного наукового центру НАН України і МОН України), Ігор Гриньків (Золочівський міський голова) та Віктор Микулишин (завідувач «Музею-заповідника «Золочівський замок»»). Програмою конференції були передбачені наступні виступи науковців та дослідників з матеріалами досліджень й повідомленнями:

➢ «Книжність Золочівщини XVI – XVIII ст. як джерело досліджень краю», Фрис Віра (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, завідувач відділу «Музей книгодрукування», кандидат історичних наук, доцент);

➢ «Перспективи розвитку навколозамкової території у місті Золочеві», Петришин Галина (Національний університет «Львівська політехніка», кандидат архітектури, професор);

➢ «Ротонда Китайського палацу у Золочівському замку – історія споруди», Олейнікова Тетяна (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, завідувач відділу «Музей східного мистецтва» відділу «Музей – заповідник «Золочівський замок»);

➢ «Замки Львівщини, як пам’ятки історії та об’єкти розвитку туризму в Україні», Мостова Світлана (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, завідувач відділу «Підгорецький замок»);

➢ «Олеський скульптор, штукатор, архітектор Йосиф Леблас: життя і творчість», Шенгера Борис (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, завідувач відділу «Олеський замок»);

➢ «Люди, історія, простір Золочівського замку», Захарчук Євгеній (Західний науковий центр НАНУ і МОНУ, помічник голови з питань міжнародного співробітництва);

➢ «Досвід реставрації та музеєфікації Великого палацу Золочівського замку», Дзядик Наталія (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, завідуюча відділом «Музей Великий палац Золочівського замку» відділу «Музей-заповідник Золочівський замок»);

➢ «Маркіян Шашкевич і Підлисся», Особа Марія (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, старший науковий працівник «Музею-заповідника Маркіяна Шашкевича»);

➢ «Великий палац Золочівського замку як музей і культурно-освітній заклад» Кащій Марія (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, старший науковий співробітник відділу Великий палац відділу «Музей-заповідник «Золочівський замок»);

➢ «Музей східного мистецтва: від створення до сьогодення», Галас Тереза (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, старший науковий працівник відділу «Музей східного мистецтва» відділу «Музей-заповідник «Золочівський замок»);

➢ «Китайська ваза у техніці перегородчастої емалі у збірці музею Східного мистецтва», Гуменюк Ольга (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, лектор (екскурсовод) відділу «Музей східного мистецтва» відділу «Музей-заповідник «Золочівський замок»);

➢ «Фарфор фабрики «Meissen» в експозиції Великого палацу Золочівського замку», Козюк Мар’яна (Львівська національна галерея мистецтв ім. Б. Возницького, науковий співробітник Великого палацу Золочівського замку, «Музей-заповідник «Золочівський замок»»).

maxresdefault 1

Один з найцінніших експонатів Золочівського замку – батальна картина «Битва під Парканами»

(розмір 7.90м х 8.80м) Мартино Альтомонте (1657-1745, австрійський живописець, придворний художник

Яна III Собеського). Джерело https://zolochiv.net

 

У рамках конференції також були відкриті ВИСТАВКА МИСТЕЦЬКИХ РОБІТ Народного художника Слєпченка Володимира та ФІЛАТЕЛІСТИЧНА ЕКСПОЗИЦІЯ «Нобелівська премія: українська проекція» (автор Ковальков Юрій, член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Тернопіль).

olochiv13 1

Золочівський замок на «сторожі краю». Джерело Вікіпедія

 

Комплекс експозицій Золочівського замку досить об’єктивно презентує, незважаючи на складний «історично-функціональний профіль» споруди, історію краю та його культуру тощо. Примітно, що тим ансамбль Замку ставить національне на один щабель зі спорідненими культурами громад, що проживали спільно віками на території (поляки, євреї, вірмени, ін.). Власне, враховуючи історичну платформу та наявний потенціал, Золочівський замок й надалі володітиме важливою функцією пам’яті громади, як виразника цінностей та настанов у культурологічному аспекті краю.

За матеріалами

Інституту Маркіяна Шашкевича

shashkevych.institute@gmail.com

(підготував Євгеній Захарчук)

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається