Відома українська поетеса, письмениця та художниця Таїсія Наконечна присвятила вірш Собору Паризької Богоматері

Вівторок, 16 квітня 2019 08:04 Автор  Оксана Козак
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

Українська поетеса, письмениця та художниця Таїсія Наконечна присвятила свій вірш Собору Паризької Богоматері, який 15 квітня постраждав від масштабної пожежі.

Поезію розміщено на офіційній сторінці письменниці у Facebook.

 

«Цієї квітучої пори

Стоїмо завмерлі - 

Я і Париж. 

Стоїмо і ридаємо - 

Я і Париж. 

Вуста лиш беззвучно шепочуть - 

Париже, гориш... 

Він вже знає. 

Він бачить сам. 

Париже, чого ти? 

Невже і ти у цій круговерті дійшов до Голготи? 

Париже, чого так непорушно стоїш? 

Як ти можеш, Париже? 

Як ти можеш, Париже, стояти? 

Матері Божої дім дотліває...

Матері Божої найкращі палати...

І майже так само, як зникають міражі, 

Гасне світла посмішка у люстерці...

Маєш рацію - ми з тобою практично, чужі...

Але я так тепер і ходитиму - з палаючим шпилем у серці... 

15.04.2019».                        

Таїсія НаконечнаТаїсія Наконечна (Заплітна) – авторка, художниця, перекладачка. Народилась 1985 року в Чернівецькій області. З раннього дитинства писала вірші. Публікувалась у місцевих виданнях в Кам’янці-Подільському, Хотині, Чернівцях. Була переможницею та лауреаткою кількох юнацьких конкурсів у місті Хотині в різні роки та відбіркового етапу поетичного конкурсу «Молоде вино» в 2002 році в Кам’янці-Подільському. У 2003 році стала лауреаткою поетичного конкурсу імені Вадима Коваля (Чернівці) і авторкою своєї першої друкованої поетичної збірки «Безріччя». Кілька років поспіль потому брала активну участь в літературному житті Чернівців і не тільки (була запрошеним членом журі поетичного конкурсу імені Івана Іова в Кам’янці-Подільському). Вірші публікувалися в антологіях «Вигране» (Чернівці, 2006) та «70 віршів» (Чернівці, 2010). В 2007 році закінчила навчання в ЧНУ імені Юрія Федьковича, отримавши фах лінгвіста, викладача англійської мови, перекладача. Наступних вісім років працювала асистентом кафедри комунікативної лінгвістики та перекладу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича і паралельно брала активну участь у громадському житті Чернівців, сім років очолювала місцеву організацію Пласту-НСОУ. З 2010 року випала з літературного процесу взагалі, хоча продовжувала писати до шухляди. 2013-2014 року сталися події, через які переглянула своє життя і переосмислила себе в ньому. З того часу, повільно і, хоч і не завжди, але впевнено торує свій шлях, як поетка, письменниця, художниця і перекладачка. Нині живе і працює в Бельгії, в місті Гент.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається