Польський Нобелівський лауреат у Києві. Чеслав Мілош

Понеділок, 26 лютого 2018 10:18 Автор  Любов Якимчук
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)
Обкладинка книги видавництва "Юніверс" Обкладинка книги видавництва "Юніверс"

Коли Чеславу Мілошу давали Нобелівську Премію з літератури, нобелівська формула звучала так: тому, «who with uncompromising clear-sightedness voices man's exposed condition in a world of severe conflicts». 

Я би це переклала ось як: тому, «хто з безкомпромісною проникливістю ословлює назахищений стан людини у світі суворих конфліктів». У Києві представили українське видання польського Нобелівського лауреата Чеслава Мілоша "Долина Ісси".

В українському видавництві «Юніверс» у перекладних книжках Чеслава Мілоша, зокрема у новому перекладі «Долини Ісси», переклад виглядає так: «за безстрашне провидництво, з яким він показав незахищеність людини у світі, що страждає через конфлікти». Можливо, мій переклад трохи незграбний, але все ж мені важко зрозуміти, звідки у видавничому перекладі з’явилося «безстрашне провидництво»? Як може «uncompromising clear-sightedness» так перемінитися?

Мілош vs Шевченко

 

Слова «провидництво» і «провидець» в Україні дуже популярні, у шкільних підручниках їх вживають передусім щодо Тараса Шевченка. Це стиль старої радянської школи українського літературознавства, тож не дивно, що формулювання Нобелівського Комітету, який не снив ніяким провидництвом, адаптували під українську аудиторію. Так уже сталося, що людям легше пояснити, хто такий Мілош, наділивши його провидництвом від імені Нобелівського Комітету.

Знаковим є і те, що презентацію новоперекладеної повісті Чеслава Мілоша «Долина Ісси» проводили в Національному Музеї Шевченка в Києві. Високі скляні стелі, багато місця та гучна луна, що доносить слова перекладачки, Наталі Сидяченко:

Я вдячна Польському Інституту за підтримку, зокрема за рекламу, яка поширювалася соцмережами. У рекламі звучало: «Чеслав Мілош у Музеї Шевченка». Ці два автори можуть зрівнятися хіба що талантом, бо кожен з них прислужився своїй культурі. Я багато часу вже займаюся Мілошем, досліджувала і багато читала, їздила на конференції, присвячені його творчості, та ще не знайшла, аби Мілош писав щось про Шевченка.

Про Україну він теж нечасто згадував, але все ж зо три згадки можна знайти. Є дуже цікава цитата Мілоша про Україну, в якій він описує приклад втілення радянської ідеї. Це дуже актуальна цитата. Він написав це після війни на польському матеріалі для європейського читача. А саме: «Менші нації і народи, якщо порівнювати з російськістю, можна ліквідувати загалом. Наприклад, успішно вдалося вивезти з Кримського півострова весь народ кримських татар. Якщо ідеться про більші нації, процес боротьби з антиросійськістю розкладений на довші етапи. В Україні можна відзначити перманентні «успіхи». Усе більше молодих українських письменників переїжджає до Москви і пише по-російськи. Українських поетів і критиків, які хотіли творити окрему українську літературу, уже немає серед живих. Немає також акторів, які пишалися національним театром і зайшли задалеко, бажаючи змагатися з російським театром».

Про Україну Мілош висловлювався спорадично. Але розумів процеси, які тут відбувалися, і то доволі глибоко, що не було властивим для переважної більшості людей у ті часи.

Долина Ісси

На презентації книги виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні Ян Пєкло, який у своїй промові теж згадав Тараса Шевченка.

Усі знають, що в комуністичній Польщі Мілош був заборонений. Не можна було про нього говорити, не можна було читати його текстів. Він у той час жив у Сполучених Штатах Америки, був там професором. А потім прийшов час його визнання. Можна сказати, це був кінець комунізму у Польщі. Я тоді працював журналістом щоденної газети в Кракові і мені пощастило зробити перше інтерв’ю з Чеславом Мілошем. Розмова відбувалася по телефону, та однаково справила на мене велике враження. Тому для мене велика честь бути зараз тут з вами в Музеї Тараса Шевченка, великого українського поета.

Згадка про Шевченка теж викликала емоційне схвалення аудиторії, серед якої були присутні як літні люди, так і зовсім юні.

Ян Пєкло також розповів про стрічку «Долина Ісси», польський психологічний і поетичний фільм 1982 року виробництва режисера Тадеуша Конвіцького:

"У тому фільмі грала велика польська акторка Анна Димна, яку я особисто любив. «Долина Ісси», Чеслав Мілош, Анна Димна — це був якийсь метафізичний зв’язок. Сам Мілош під кінець життя переїхав до Польщі, приїхав до Кракова і там помер. Думаю, це все ще початок Чеслава Мілоша і сподіваюся, що пані Наталя перекладатиме його твори й надалі".

На думку перекладачки, повість «Долина Ісси» — чи не найскладніша річ Мілоша:

"Попередню книжку цього ж видавництва теж укладала я та збирала до неї переклади віршів. І коли я бралася за повість після поезії, було страшенно цікаво. Це одна з найскладніших для мене книжок, передусім композиційно, бо це проза, написана поетичною мовою. Вона про те, як ти стаєш тим, ким насправді був, у що був закорінений".

 

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається