Побачення з Генієм Т.Г.Шевченка...

Четвер, 21 грудня 2017 12:34 Автор  Стожари
Оцініть матеріал!
(3 голосів)
Антонія Цвід „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка” Антонія Цвід „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка”

15 грудня 2017 року в Національному музеї літератури України відбулась презентація трилогії Антонії Цвід „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка”.На презентацію завітали відомі літературознавці і письменники, художники і артисти, бібліотекарі та представники ЗМІ.

Роман-трилогія „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка” Антонії Цвід висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. "Стожари" мали нагоду поспілкуватися з авторкою цього цікавого видання, тож не могли оминути увагою таку подію.

25593478 1992263987765285 639891007 n1

Подробицями зі "Стожарами" поділилився відомий радіожурналіст Петро Дупляк.

25590070 1992235231101494 881914744 n

Літературно-мистецьке дійство почалося з мелодії відомої пісні на слова Тараса Шевченка „Думи мої, думи” у виконанні українського композитора і співака зі США Володимира Ілемського. Головуючий на презентації академік, директор Інституту літератури АН України Микола Жулинський розпочав вечір словами: 

– Усі присутні тут, мабуть, знають, що Антонія Цвід – це прекрасна поетеса. Вона починала свій шлях у літературі на просторі любовної лірики. Її перша збірка так і називалася – „Проспект любові”. Тож, мабуть, невипадково роман про Тараса Шевченка та його коханих жінок, вона присвятила саме темі любові. Це щось особливе, надзвичайне. Увійти в інтимний світ Генія – це справа надзвичайно складна, але Антонія наважилася. Був ризик і великий. Тут шевченкознавці можуть сказати, що є певний домисел. Так, але це художній твір, це роман написаний в жанрі сценарію. Він так і проситься на екран. Це, я б сказав, широкий розгорнутий кіносценарій, який охоплює все доросле життя Тараса Шевченка. 

Про жанр роману, звичайно, можна говорити багато, але незаперечно й те, що це надзвичайно цікавий твір, який наближає читача до пізнання Тараса Шевченка не канонічного, а як людину. Водночас авторка трилогії не випускає з поля зору його великого таланту, проблем творчості. І це, я б сказав, написано з добрим знанням справи. Досвід поета-лірика сприяє письменниці у цьому. І тому цей роман став явищем в сучасній українській літературі.

25675125 1992238221101195 1026969502 n

Головуючий надав слово директору Публічної бібліотеки імені Лесі Укранки м. Києва Ользі Романюк, яка зокрема сказала:
– Нам, працівникам столичної мережі книгозбірень, яка об’єднує нині майже 90 бібліотечних закладів, дуже приємно бути причетними до висунення трилогії Антонії Цвід „Возлюбленик муз і грацій. Кохані жінки Тараса Шевченка” на здобуття Національної премії. Цей твір, як на мене, дуже своєчасний, особливо він потрібен нашій молоді, аби вона побачила нашого Пророка як живу людину, яка вміла щиро любити і яку любили інші. 

У своєму короткому слові відомий шевченкознавець Сергій Гальченко, який виступив науковим консультантом трилогії, зазначив:
– Я був першим читачем роману Антонії Цвід „Возлюбленик муз і грацій”. Писати про Шевченка дуже відповідально і дуже небезпечно. Бо треба показати справжню картину, а не вифантазувати те, чого не було. Я ознайомився з романом Антонії ще в рукописі. І вже з першого десятка сторінок зрозумів, що це – кінороман. Авторка справді переконопатила чимало документального матеріалу. Що мене вразило? А те, чого немає у найприскіпливіших дослідників шевченкознавців. Вона звернула увагу на те, на що ніхто ніколи не звертав: показала обстановку, побут. Зверніть увагу, як вона, описує аристократичні будинки, прийоми, бали... Оту маєткову культуру з її музичним і театральним мистецтвом... Ніхто не описав до таких тонкощів одяг, особливо вбрання жінок. Для цього треба було підняти спеціальну літературу. Це могла зробити тільки жінка.

Однак не це основна заслуга Антонії Цвід. Вона справді перейнялася тими високими почуттями Тараса Шевченка, возлюблених його муз і грацій і зуміла це відтворити досить достовірно і професійно. Тож нарешті і маємо цю трилогію. Хочеться сказати Антонії: пишіть, Ви прагнете верхів’я і Ви його досягнете. Ви ніколи не будете на середині.

25507802 1991842674474083 4766555044002140405 n

Відтак узяв слово академік Петро Кононенко. Він наголосив:
– Перед нами роман, але з іншого боку це – і наука. Непросто написать науковий роман починаючи від Лазаревського, Куліша, Костомарова – до геніальної присвяти Івана Франка. Три томи – світова слава Шевченкові. По кілька сот імен в кожному томі. І весь світ читає і говорить... Там постає побут, маєткова культура, одяг – там постає світ України. Читаймо роман Антонії Цвід – поетові кажуть їхать до Італії, гроші дають, а він пише „Кобзаря”. Бо небо посилає на землю свого посланника для виконання певної місії. Наразі – це місії звільнення свого народу з кайданів кріпацтва.
Тритомник Антонії Цвід має підназву: „Кохані жінки Тараса Шевченка”. Відомий вислів – шерше ля фам, шукайте жінку! Жінки Байрона, Пушкіна... Однак на відміну від них Шевченко не мав стосунків з жінкою задля забави. Він все життя прагнув одружитися і створити своє „кишло”, але йому це так і не судилося... Це унікальний твір, в якому і лірика, і епіка. Коли одночасно в одній сцені можуть бути і комедія, і драма, і трагедія. Коли переживання людини сягають вершин радості і печалі. У Шевченка всі зв’язки з жінками кінчалися трагічно. Так траплялося не тому, що він ставився якось погано до них, а тому що долею було визначено так. І коли ми читаємо роман, то перед нами постає справді великий на всі віки Шевченко Давайте подякуємо від душі автору за такий прекрасний твір, написаний для нашого народу. І я наголошую на науковій основі цієї трилогії – маємо всі підстави для найвищої оцінки цієї трилогії від держави та суспільства, бо тут – рівень нашого мислення.

На презентації особливо теплі слова Антонії Цвід виказав поет, лауреат Шевченківської премії Петро Перебийніс.
– Сьогодні в цій залі – половина літераторів, половина – читачів, тож можна вести професійну розмову. Якщо йдеться про таке явище, як оця епопея Антонії Цвід, то нам очевидно, треба розглядати це явище у контексті співзвучних творів, як от біографічне видання Павла Зайцева, романи Оксани Іваненко і Зінаїди Тулуб, тут можна згадати ще й велику драму Івана Драча „Темна Гора”. І коли думаєш про таку спадкоємність, це багато про що говорить. На прикладі роману Антонії Цвід можна судити, наскільки наша сучасна література переймається історичними реаліями і біографіями великих людей. Антонія, на мою думку, зуміла тут показати себе з найкращого боку. 
Я хочу сказати й про жанровість. Що це за жанр такий дивовижний з’явився в нашій літературі? Щось у ньому є таке дуже своєрідне, що змушує читача брати, читати і сприймати все це з захопленням. Ви подивіться, з яким ентузіазмом актори вичитують кожну детальку. Тож щодо жанру я б віддав пальму першості драматургії. Це – найбільша п’єса в історії нашої сучасної драматургії. Оці діалоги, монологи... Тут і авторські відступи, і новелістичні вставки, і атрибутика всього того часу.... Це така реалістичкна атрибутика, що відчуваєш себе у всьому цьому що зображує авторка, свою особисту присутність. Бачиш себе у тому відшумілому часі.
А як точно, фахово відображено одяг, посуд, меблі – всі реалії того часу! Диву даєшся, звідки вона все оце взяла? Вона ще ж не так багато на світі прожила, а як фахово зуміла все це відтворити. Я, як читач, боявся якоїсь неприродності живої мови Шевченка. Але очевидно, що авторка багато почерпнула з архівів, добре прочитала Шевченка, однак тут ще й добре працювала її величність інтуїція. Жіноче серце відчуло у цьому величезному творі голос Тараса Шевченка. 
А на завершення скажу – це величезна, чудова, строго документальна річ. І це тільки генеральна репетиція – Антонія Цвід в прозі. Ми ще побачимо великого прозаїка. Чому б не проголосувати за такий прекрасний твір? Певен, що Тарас Шевченко був би не проти найвищої оцінки державою твору про нього.

Під час презентації з фрагметами роману присутніх ознайомили народні та заслужені артисти України Тамара Стратієнко, Галина Яблонська, Лариса Недін та письменник Василь Неволов. Дружніми оплескми публіка сприйняла романси на слова Тараса Шевченка та Антонії Цвід у виконанні народної артиски України Світлани Мирводи, представників української діаспори з Італії та США Аліни Ґреґуль і Володимира Ілемського.

25627613 1992240384434312 1662000568 n

– Мені важко описати ті почуття, – зізналася сама авторка трилогії Антонія Цвід, – якими я переймалася під час підготовки твору про творчість і життя Тараса Шевченка. Перечитуючи Щоденник поета, його листування, спогади сучасників, я наче потрапила на побачення з Генієм, яке тривало майже п’ять років. Мій роман об’єднує три періоди життя і творчості поета: до, під час та після заслання, обсяг його 1200 сторінок, 160 ілюстрацій художніх робіт Шевченка-художника, в трикнижжі кілька сотень історичних персонажів. Відтоді, як роман побачив світ, я відвідала пів України – від Одеси до Львова і Закарпаття... І скрізь я відчувала особливу увагу до твору. Це – найвища оцінка моєї скромної праці.

25627481 1992233814434969 1641532605 n

Петро ДУПЛЯК, 
член НСЖУ

Літературна Україна, №47, 20 грудня 2017р.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається