Свято Петра і Павла: давні звичаї та традиції

Середа, 12 липня 2017 18:24 Автор  Ніна Петриківська
Оцініть матеріал!
(1 Голосувати)

12 липня відзначається день Святих апостолів Петра і Павла.  У цей день також завершується Петрів піст. Також з цього дня починалися петрівські гуляння, які тривали до першого Спаса.

Які ж традиції та прикмети пов'язані з цим днем.

Гуцули вважали добрим знаком, коги свято Петра припадало на середу, — тоді слід було чекати гарного року. Від цієї прикмети виникла приказка: «Не усе в середу Петра, а є в інчу днину».

Свято Петра дуже шановане серед українців. До цього дня білили і ошатно вбирали хати, образи прикрашали свіжими рушниками, підмазували долівку, білили та розмальовували піч. До церкви йшли у святковому одязі, дівчата плели вінки з волошок і маків, Петро й Павло вважалися покровителями скотарів, тому до свята для пастушків обов’язково пекли мандрики (мандриґи) із сиру.

В народі вважають, що Апостолам потрібно молитися для зцілення від безумства та лихоманки. У це свято рибалки моляться про успіх в рибній ловлі святому Петру, який вважається покровителем рибалок. Апостолу Павлу моляться про процвітання бізнесу, а апостолу Петру - про благополуччя, заступництво в справах і про здоров'я.

Молодь в цей день, ще до світанку виходила в поле - вартувати сонце. У давні часи цей звичай зародився на Петрів день з метою відганяти від поселення русалок. З першими променями сонця народ радів і співав. Але на цьому звичай не закінчувався. Далі молоді люди плели вінки, і тільки після цього з піснями йшли додому.

Дічата в цей день гадали на свого обранця. Потрібно зібрати 12 різних рослин, покласти їх під подушку, закривши очі сказати: «Дванадцять трав з різних полів, дванадцять юнаків! Хто суджений-ряджений, мені покажися і на мене подивися »

Також молоді дівчата в день Петра і Павла "завивали берізку". Для цього на молодій березі вибирали три гілки, сплітали їх в косу, і загадували бажання, повторюючи при цьому: "В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!". Завивали гілочки зазвичай червоною стрічкою і міцною травою. Через три дні дівчата знову приходили до берези і дивилися - якщо коса не зів'яла і не розпустилася, то бажання збудеться. Березову косу після ворожіння обов'язково розпускали.

Після Петра вже переставала кувати зозуля, тому говорили: «Зозуля мандрикою вдавилася». За легендою, вона була покарана. Колись їй вдалося вкрасти мандрику у святих, і печиво не принесло їй користі. Тепер після Петра зозуля мовчить. Про неї часто згадують і у петрівчаних піснях, висловлюючи співчуття зозуленятам, бо їхня мати, відкладаючи яйця в чужі гнізда, залишає своїх дітей сиротами:

А ти, зозуленько рябенькая,
Ой чого ж ти маленькая?
А того я маленькая,
Що в мене матуся чуженькая,
Посадила мене в куточку,
Дала їсти в черепочку,
Якби в мене мати рідная,
Посадила б на лавочці,
Посадила б на лавочці,
Дала б їсти в тарілочці.

Почути кування зозулі після Петра вважалося лихим знаком, тому говорили: «Нехай зозуля кує до Петра, а на Петра ми її мандрикою вдавимо».

Мандриками розговлялися після повернення з церкви; роздавали їх дітям, які відвідували цього дня всіх родичів і сусідів; наділяли пастухів і підпасків. Вірили, що з’їдена на Петра мандрика рятуватиме людину від лихоманки протягом року.

Пастухи до свята зберігали незайману ділянку луки чи лісу, де залишалася особливо соковита трава. Коли на Петра корови, кози й вівці добре напасалися на паші, то це мало віщувати всіляке добро. Бички мали б гарно набирати вагу, корови, кози й вівці давати багато молока, і взагалі худоба після цього повинна була добре плодитися. Часто пастушки, зібравши ранком мандрики та інші харчі й вигнавши скотину на пасовисько, в обід влаштовували бенкет: розкладали багаття, смажили сало, діставали огірки, часник, хліб і їли все це, закусуючи мандриками.

Так само, як і на Масницю, на Петра шанували сир, масло, молочні страви. Навіть у петрівчаних піснях співали про них:

Їхав-їхав да попович Іван,
Всім дівчатам помагай… 
– Помагай, бо дівоньки красні.
Чи Ви їли пироги в маслі? 
– Ой їли ми, їли, 
Ще й у масло вмочали, 
Ще й у масло вмочали,
Щоб голосно кричали.

Вважають, хто в ніч на Петра-Павла не спатиме, той щасливим і здоровим весь рік буде. 

Також існують прикмети про погоду пов'язані із святом Петра і Павла.

Якщо на Петра один дощ - врожай непоганий, два - добрий, а три - багатий.

Як йде на Петра дощ, буде гнити картопля.

Як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.

Петрів день - це верхівка літа, з моменту якої настає 40 жарких днів.

Петрівки холодні - рік голодний.

Що ж не можна робити в цей день?

У це свято не можна працювати, зокрема, це стосується важкої фізичної праці.

У День Петра і Павла уникайте сварок чи конфліктів. Такі заборони діють в усі релігійні свята. Водночас День Петра і Павла – гарний привід попросити пробачення, якщо ви з кимось посварилися.

За традиціями наших предків, у це свято не варто відпочивати на воді. У народі вважалося, що Петро і Павло покровителі рибалок, тому у цей день вони молилися святим, освячували воду і вмивалися джерельною водою. Але рибалки купалися, щоб вода не "забрала їх у жертву".

Також у День Петра і Павла не можна шити, в'язати, або навіть вишивати.

У це свято не можна проводити вінчання. Хоч у День Петра і Павла закінчується Петрів піст, але церква все одно забороняє вживати алкоголь.

За давніми повір’ями, після вечері в день Петра і Павла не можна було прибирати їжу зі столу. Наші предки вважали, що ця їжа залишається для померлих родичів. А якщо це правило порушували, потрібно було йти до церкви і ставити свічку за упокій.

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається