11 жовтня в «Укрінформі» в офлайн форматі відбувся круглий стіл на тему «Національні рухи в Росії: вплив на внутрішню ситуацію та війну з Україною».
Організаторами заходу виступили Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань розробки основних засад державної політики щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів РФ (далі ТСК), а також Центр дослідження безпекового середовища «Прометей».
Учасники обговорювали парламентський досвід України у взаємодії з національними рухами поневолених народів РФ, а також презентували однойменну брошуру.
Учасники: Марія Мезенцева – народна депутатка України, голова ТСК; Ярослав Юрчишин – народний депутат України, член ТСК, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова; Володимир В’ятрович – народний депутат України, секретар ТСК; Олександр Мережко – народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва; Олег Дунда – народний депутат України; Ігор Соловей – керівник Центру стратегічних комунікацій; Аліна Майорова – керівниця Центру дослідження безпекового середовища “Прометей”; Сиресь Боляєнь – інязор (головний старійшина) народу ерзя; Валерій Пекар – член експертної групи при ТСК; Михайло Басараб, політолог, офіцер ЗСУ; Олександр Білецький – віцепрезидент УСПП; Дмитро Шульга -директор програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження”; Михайло Гончар – президент Центру “Стратегія ХХІ”; Павло Жовніренко – голова правління ГО “Центр стратегічних досліджень”.
Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор Соловей у вступному слові підкреслив важливість політичних методів у боротьбі за перемогу України:
– Місія нашого центру – боротися з російською пропагандою і наводити мости між різними інституціями, організаціями, акторами, залученими в цей процес. Цього року українська держава перенесла бойові дії безпосередньо на територію ворога, тож і ми, маємо наслідувати цей приклад й вести інформаційне протиборство вже в глибокому російському тилу.
Напрямок деколонізації РФ повільно, але впевнено здобуває собі прихильників на Заході, змушує адаптуватися російську ліберальну опозицію, дає надію багатьом поневоленим народам, які дивляться на нашу війну як на вікно можливостей для свого визволення.
Доля цієї війни вирішиться на полі бою, але в наших силах дати можливість нашим воїнам заощадити свої патрони, піт і кров. Яким чином? Наближаючи поразку Кремля політичними методами – підтримкою внутрішнього спротиву путінському режиму й передусім національно-визвольної програми народів, які мали нещастя впасти під імперське ярмо.
Народна депутатка України, голова ТСК Марія Мезенцева розповіла про донесення інформації щодо поневолених народів РФ міжнародним партнерам:
– Хочу подякувати всім експертам і експерткам, які повірили у діяльність парламентського рівня і надали нам спроможність поширювати ідеї, які звучать під хештегом make russia small again. Декого з міжнародних партнерів це бентежить і лякає, але пояснюючи це через права людей, Європейську хартію прав людини, основоположні статути ООН безпосередньо у тих організаціях, де український парламентаризм дієво імплементує і Формулу мира президента, і загалом дипломатію (Парламентська асамблея Ради Європи) в декількох резолюціях неочікувано ми провели серйозні правки. Коли ми пояснюємо, що це про права корінних народів, одразу відпадають всі питання – чи є в Росії корінні народи, чи є рухи, на які ми можемо спиратися.
Ці поправки базуються на тому, що ми говоримо про поневолені корінні народи, те, як їх загарбали та незаконно створили державу, яку ми в своїх резолюціях називаємо недоімперією з нелегітимним президентом і абсолютною відсутністю демократії.Ми повинні надати корінним народам гучнішого голосу на теренах ПАРЄ. Вважаю, це треба робити терміново.
На переконання народного депутата України Олега Дунди, без спротиву національних рухів усередині Росії перемога України є неможлива.
«Маємо усвідомити одну важливу істину: досягти перемоги Україні без паралельного спротиву всередині імперії (російської – ред.) практично неможливо. Чому цей фронт є таким же важливим, як фронт під Покровськом? Бо чим більше збройного спротиву в Казані, Єкатеринбурзі, Новосибірську – тим менше гине наших хлопців на фронті, і тим швидшою буде наша перемога. Досягти перемоги без повалення в самій Росії практично неможливо», – наголосив Дунда.
На думку народного депутата України Володимира В’ятровича, у Плані перемоги України неодмінно має бути пункт про переформатування Росії.
«Якщо ми справді говоримо про якусь стратегію перемоги над Росією в цій війні, то без переформатування Росії жодна стратегія не буде повною. Можемо тішитися, що в нас уже є План перемоги, першим пунктом якого є вступ до НАТО. Але я впевнений, якщо в цьому Плані не йтиметься про переформатування Росії, говорити про остаточну перемогу у війні України проти Росії не доводиться», – вважає В’ятрович.
Тим часом народний депутат України, голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин переконаний, що Україна має виробити політику підтримки поневолених народів Росії.
«Насправді ми запізнилися з формуванням нашої політики щодо поневолених народів досить тривалий час. Дуже важко говорити узагальнено про поневолені народи, бо кожен з них є унікальний у своєму історичному розрізі, можливостях і спроможностях. Але нам точно треба підходити систематизовано у формуванні такої політики», – зазначив Юрчишин.
Зазначимо, у складі Російської Федерації – 21 національна республіка та понад 100 корінних народів.