Стартував “Третій світовий форум українознавчих суботніх і недільних шкіл, організований Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Для участі у події зареєструвалися понад 200 осіб із 28 країн світу. Форум триватиме до 23 серпня.
Під час форуму обговорюється питання про українознавчу освіту в світі. Освітяни говорять про деколонізацію української освіти за кордоном, викладання предметів українознавчого циклу, нові виклики, які постали перед українським шкільництвом за кордоном.
У світі є запит на вивчення української мови, наголосила керівниця Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська, але, за її словами, потрібно не лише говорити, а й діяти. Українці за кордоном повинні відчувати свою приналежність до українського народу, додала Ключковська.
Нині за кордоном проживає понад три мільйони української молоді, повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
«Сьогодні розробляються різні стратегії щодо підтримки закордонного українства. Високий інтерес до української мови, історії, культури, української генетики, пам’яті, героїзму – це в тому числі про національні інтереси, які мусять бути за кордоном. Ми багато робимо, щоб про українську мову знали за кордоном, щоб вона могла бути доступною для всіх, а це онлайн курси, методичні розробки, можливість доступу до тих ресурсів, які пропонує Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою. Можливо, ми побачимо колись міністерство єдності чи діаспори, цю модель, яку пропонує Ірина Ключковська, яке займатиметься питанням консолідації світового українства. Українські вчителі за кордоном потребують соціального захисту», – додав Тарас Кремінь.
Любов Любчик, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового Конгресу українців зазначила, що українець у діаспорі є повноцінним громадянином своєї країни, пов’язаним із українським народом «вузлами мови і культури».
«Українська освіта у світі, освітні осередки, суботні й недільні школи, займають значну частину. До повномасштабного вторгнення Канада була у лідерах, після 2022 року значна частина цих шкіл зосереджена в європейських країнах, де живуть українські біженці, країни, які стикнулися з освітніми потребами. У нас є дві українські школи на Африканському континенті. Але хочеться, щоб їх було більше. Маємо проблеми з українськими школами у Центральній Азії», – наголосила Любов Любчик голова СКВОР СКУ.
«Українські школи є одними з ключових інституцій українського громадського життя за межами України. Поряд з українськими церквами, молодіжними організаціями, культурними колективами, студентськими асоціаціями, професійними організаціями, соціальними інституціями та політично-громадськими групами, вони є фундаментом, які забезпечують виховання українських патріотів та лідерів у діаспорі», — звернувся до освітян Павло Ґрод онлайн.
Цьогоріч форум присвячується пам’яті Анни Кісіль та Стефана Романіва – видатних лідерів Світового Конґресу Українців та діячів українського руху за кордоном, сенсом життя і невтомної праці яких була Україна.