Верховна Рада 21 серпня ухвалила внесений Президентом законопроект про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього.

281 голос ЗА. Так парламентом ратифіковано Римський статут Міжнародного кримінального суду, учинений 17 липня 1998 року у м. Римі, який набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю ООН ратифікаційної грамоти.

Римський статут Україна підписала ще 20 січня 2000 року. Але у липні 2001-го Конституційний суд визнав статут таким, що не відповідає Конституції. Тоді Україна не могла ратифікувати цей документ.

Та у 2014 та 2015 роках Україна прийняла дві заяви про визнання юрисдикції МКС: щодо справ Майдану і злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених на її території. У 2014 році Асоціація з Європейським Союзом (ЄС) передбачала зобов’язання для України ратифікувати Римський статут, але тоді цього так і не сталося.

Нератифікацію статуту посадовці раніше пояснювали тим, що в Україні, зокрема серед військових, неправильно прокомунікований цей документ. Через що, у захисників створилася хибна думка, що, начебто, як тільки Україна ратифікує Римський статут, він стане підставою для притягнення українських військових та керівництва до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді.

“Навколо Римського статуту тривалий час була дивна комунікаційна кампанія, що нібито це “б’є по українським військовим, по добровольцям”, що їх “почнуть заарештовувати за кордоном”. Все це – інформація недостовірна, неправдива. Частину такої інформаційної кампанії проводять ті, хто не розбирається насправді, що таке Римський статут, а частину, – можливо, якимось чином росіяни”, – зазначав міністр юстиції Денис Малюська в коментарі Радіо Свобода.

Про провал в комунікації говорила і заступниця керівника Офісу президента України Ірина Мудра. Про це вона заявила в інтерв’ю Голосу Америки.

“Склалося насправді хибне враження щодо цього, яке, на жаль, досить вкоренилося у свідомості військових. Фактично ми вже визнали його юрисдикцію. МКС вже може притягати наших громадян до відповідальності. Нових ризиків з ратифікацією Римського статуту не виникає. І це треба чітко розуміти та пояснювати військовим, що ми й почали робити, — сказала Мудра.

Ратифікувати Римський статут українську владу закликала у лютому цього року Коаліція правозахисних організацій “Україна. П’ята ранку”. Водночас правозахисники звернулися з проханням унормувати національне кримінальне законодавство, аби те відповідало міжнародному праву.

Посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич в інтерв’ю Суспільному раніше розповідав, що з юридичної точки зору для України немає загроз. Оскільки країна і так визнала юрисдикцію МКС, і він вже видав шість ордерів на арешт громадян РФ за ймовірне вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності.

Ратифікація Римського статуту дозволить Україні брати участь у відборі суддів МКС, в асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду.

“Треба розуміти, що МКС включається в роботу лише коли держава не може або не хоче здійснювати правосуддя. Тобто, поки українські суди забезпечують правосуддя, зокрема щодо українських військових, Міжнародний кримінальний суд не буде втручатися. І він — як ми бачимо, по шести ордерах на арешт російських громадян, починає працювати тоді, коли певні особи є недосяжними для судової системи України”, – зазначив Кориневич.

За словами Кориневича, ратифікація Римського статуту також допоможе Україні отримати компенсації. Йдеться про роботу фонду Trust Fund for Victims. Хоч він і може працювати в країні, яка визнала юрисдикцію МКС, але не ратифікувала Римський статут.

“Фонд працює по наданню репарацій жертвам злочинів. Зазвичай йдеться про відбудову шкіл, впровадження певних соціально-психологічних програм. Після ратифікації Україною Римського статуту він матиме більш захищену позицію, коли почне активно працювати по відшкодуванню”,— розповів посол з особливих доручень МЗС.

Що змінить ратифікація Римського статуту.

Римський статут – це міжнародна угода, яка заснувала МКС і яка визначає порядок роботи цього суду та злочини, що підпадають під його юрисдикцію (зокрема геноцид, злочин агресії, воєнні злочини).

• Ратифікація РС дасть нам змогу ще ефективніше карати росіян за їхні злочини.
• Виконаємо одну з ключових євроінтеграційних вимог.
• Постраждалим від російських злочинів українцям суттєво спростить процес отримання доступу до Цільового фонду МКС. Відповідно і підвищить шанс отримання компенсації.
• Україна отримає вплив та права в МКС. Тож ми матимемо змогу брати участь у виборах суддів МКС та висувати свого кандидата.

Додамо, що для цілей Римського статуту «воєнні злочини» у статті 8 означають, серед іншого, грубі порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, зокрема, катування або нелюдське поводження, широкомасштабне знищення і привласнення майна, що не викликане військовою необхідність і вчинене незаконно та безглуздо, взяття заручників, умисне позбавлення військовополоненого або іншої особи, що перебуває під захистом, права на справедливий і звичайний суд тощо. Також воєнними злочинами вважаються інші серйозні порушення законів і звичайїв, що застосовуються у міжнародних збройних конфліктах у встановлених рамках міжнародного права і так далі (перелік досить широкий).