Єдність у часи війни з імперською Росією є критичною для виживання та стійкості українського суспільства. Об’єднання зусиль людей з усіх верств населення, як в Україні, так і діаспори, вимушених мігрантів за кордоном, дає можливість мобілізувати ресурси, надавати підтримку одне одному та протистояти агресору. Сильна соціальна згуртованість під час кризи веде до кращої координації дій, підвищення бойового духу та стійкості перед обличчям труднощів.
Згуртованість українства відіграє вирішальну роль у забезпеченні обороноздатності країни. Об’єднання зусиль у боротьбі з ворогом дозволяє ефективніше використовувати ресурси, мобілізувати більше людей та здобувати перемогу. Єдність надихає українських оборонців та дає їм сили боронити свою землю, а також мотивує цивільне населення до самовідданості та стійкості.
Упродовж 16-22 травня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, яким є, на думку українців, нинішній рівень єдності українського суспільства та що зумовлює можливу роз’єднаність. Редакція СТОЖАРИ для шанувальників ресурсу зреферувала основні результати дослідження.
Оцінка рівня єдності українського суспільства. Єдність та згуртованість українського суспільства була та лишається одним із найбільш важливих факторів, чому українці зірвали агресивні плани Росії та продовжують ефективно давати відсіч окупантам. Саме тому намагання підірвати єдність українців лишається одним з провідних векторів дій ворога та становить насправді одну з найбільших небезпек для України. Загалом 44% українців вважають, що в українському суспільстві зараз є єдність (хоча з них вважають, що мова про саме повну єдність – 10%, а решта 34% – скоріше схиляються до думки, що є єдність). Утричі менше респондентів (15%) вважають, що зараз в Україні варто говорити про роз’єднаність. Разом з цим третина українців (36%) вважають, що в суспільстві зараз «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності».
Причини, чому у суспільстві є елементи роз’єднаності. Респонденти навели багато різних пояснень і можна бачити досить строкату картину (і немає однозначної причини, яку би назвали більшість респондентів). Відносно найбільше респондентів пояснювали наявність елементів роз’єднаності в суспільстві:
- Випадками корупції (16%). Для ілюстрації як зазначив один респондент: «дуже багато людей наживаються на цій війні», «усюди процвітає корупція»;
- Мовним питанням (14%). Більшість респондентів не говорили, що саме вони мають на увазі, тобто це може бути як недостатня підтримка української мови, так і питання статусу чи використання російської мови. Серед тих, хто давав більш розгорнуті відповіді, траплялися обидва пояснення («дискримінація людей, які розмовляють російською мовою», «повинна бути лагідна українізація»);
- Браком компетентності у владі, недовірою до дій влади і офіційної інформації від влади (13%). «Несвоєчасне ухвалення необхідних законів», «до населення претензій немає, до влади – є»;
- Несправедливістю, що різні люди по-різному відчувають війну (11%). «Не всі регіони відчувають загрозу війни», «немає взаєморозуміння між тими, хто на фронті і хто – у тилу»;
- Браком взаєморозуміння та взаємодопомоги, «кожен сам за себе» (9%). «Кожен дбає про себе», «люди не підтримують один одного»;
- Наявність колаборантів та тих, хто чекає на Росію (9%). «Є проросійські люди, які вважають, що з Росією буде краще», «багато “ждунів”, особливо серед старшого покоління».
Оцінка рівня єдності українського суспільства у розрізі регіону проживання. Хоча у всіх регіонах не більше чверті говорять про переважання саме роз’єднаності, але водночас є тренд до зниження оцінки єдності із Заходу на Схід. Якщо на Заході 50% бачать саме єдність, то далі показник знижується до 36% на Сході (водночас із 8% до 25% зростає частка тих, хто бачить саме роз’єднаність).
Дещо більш гостро роз’єднаність відчувають російськомовні українці – серед них 33% вважають, що в Україні зараз скоріше має місце роз’єднаність. Хоча водночас 33% бачать скоріше єдність, а 33% – в однаковій мірі єдність та роз’єднаність. Проте серед російськомовних українців, які бачать певні елементи роз’єднаності, лише 28% пояснюють це мовним питанням (серед українськомовних українців – 9%, серед тих, хто розмовляє і українською, і російською мовами – 11%).