Дослідження «Ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів у Іспанії та Польщі» провів Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» у партнерстві з Українською асоціацією «Джерело» (Барселона). Проєкт виконано у межах постстипендійної програми стипендіатки Програми Лейна Кіркланда Мар’яни Сорочук (Іспанія). Ця програма адмініструється Фундацією «Лідери змін» і фінансується Польсько-американським фондом свободи.
Метою дослідження є зафіксувати та описати ціннісні орієнтири українських вимушених мігрантів в Іспанії та Польщі, а також визначити основні аспекти соціального самопочуття українців у цих державах і рівень їхньої довіри до соціальних інституцій.
Опитування проводилося серед українських вимушених мігрантів віком від 18 до 49 років, які виїхали до Іспанії та Польщі у зв’язку з широкомасштабним вторгненням росії на територію України та на момент анкетування проживали в цих країнах.
Польовий етап дослідження тривав із грудня 2023 року до лютого 2024 року в Іспанії та протягом 18–30 березня 2024 року. За цей час в анкетуванні взяло участь 300 респондентів у Іспанії та 2318 – у Польщі.
Дослідження є розвідувальним та не є репрезентативним. Воно передусім описує дійсність і поточний стан явища, але не демонструє зв’язків і не пояснює причин. Загалом опитування дозволяє простежити певну загальну спрямованість ціннісних орієнтирів українських переміщених громадян і виявити провідні тенденції у цих процесах.
Згідно з отриманими даними, респондентами дослідження були переважно жінки (в Іспанії – 89%, у Польщі – 86%) у віці 18–39 років, які мають вищу (84,1% – в Іспанії, 46,3% – у Польщі) або базову вищу освіту (13% – в Іспанії, 26% – у Польщі). Більшість опитаних на момент дослідження перебували в зареєстрованому шлюбі (в Іспанії – 61,8%, у Польщі – 56,6%).
За результатами проведеного опитування, переміщені громадяни здебільшого мігрували з регіонів, які зазнали чималих руйнувань через напад російських окупантів. Зокрема, до Іспанії українці виїхали переважно з таких областей України: Київська (39,5%), Одеська (9,3%), Харківська (7,3%) та Дніпропетровська (6,3%).
Водночас більшість опитаних українських вимушених мігрантів переїхала до Польщі з Київської (13,6%), Дніпропетровської (11,7%), Запорізької (10,4%), Харківської (10,4%), Херсонської (8,5%) та Донецької (6%) областей.
З інших областей України з-поміж усіх учасників дослідження виїхало до Іспанії та Польщі від 1% до 5% осіб.
Загалом учасники опитування мають доволі позитивні показники соціального самопочуття. Здебільшого респонденти високо оцінюють рівень власного життя в Іспанії (69,2% оцінили на рівні 7 і вище за 10-бальною шкалою) та готові покращувати його (64,5%). До того ж вони орієнтовані в основному покладатися на себе та здатні брати відповідальність за свої вчинки.
Показники соціального самопочуття респондентів у Польщі мають певні розбіжності в тенденціях. Здебільшого учасники опитування позитивно оцінюють рівень свого життя у цій країні (65,6% оцінили на 7 і вище за 10-бальною шкалою) та готові покращувати там власне соціальне становище (63,1%). Водночас опитані у Польщі більш схильні орієнтуватися на зовнішні сили та перекладають відповідальність за свої вчинки на інших.
Дослідження системи цінностей українських вимушених мігрантів показало, що провідне місце в їхньому житті посідають сім’я (в Іспанії – 100%, у Польщі – 99,5%), робота (відповідно 99% і 97,8%), вільний час (відповідно 92,3% та 89,5%) і друзі (в Іспанії – 91,6%). Крім цього, важливими для опитаних є такі категорії: здоров’я (в Іспанії – 100%, у Польщі – 95,6%), мир у державі (відповідно 99% і 95%) та особиста свобода (відповідно 98,3% і 80,1%), стабільне економічне становище (в Іспанії – 100%, у Польщі – 78,2%), відповідальність (відповідно 99% та 82,5%), рівність людей перед законом (відповідно 98,3% та 78,8%) і власне житло (відповідно 96,9% та 78,2%). Згідно з отриманими даними, у системі координат цінностей українських вимушених мігрантів в Іспанії вагоме місце посідає самореалізація (98%), а найменш важливою є влада (42,7%), натомість у Польщі респонденти відзначили важливість для них таких цінностей як особиста свобода (80,1%) та стабільне економічне становище (78,2%).
Також результати опитування показали, що учасники дослідження є достатньо толерантними. Найкраще респонденти ставляться до людей, які розмовляють іншою мовою (в Іспанії – 95,5%, у Польщі – 94,5%), людей іншої національності (по 93,3%) та людей з обмеженими можливостями (відповідно 92,9% і 93%). Найменше толерують представників сексуальних меншин (відповідно 73% та 65,6%).
Українські воєнні мігранти в Іспанії та Польщі проявляють значний інтерес до політико-громадських активностей, зокрема до підписання петицій (відповідно 87% і 75,4%) і участі у законних демонстраціях (в Іспанії – 64,1%), однак вони не готові підтримувати бойкоти чи неофіційні страйки.
Аналіз даних продемонстрував, що воєнні мігранти в Іспанії найбільше довіряють волонтерам українських діаспорних організацій (91,4%), громадянам Іспанії (87,1%), волонтерам українських організацій в Україні (84,7%) та волонтерам з організацій, які діють в Іспанії (84%). Значно меншою є довіра до волонтерів міжнародних організацій (59,6%).
Результати дослідження серед воєнних мігрантів у Польщі показали, що довіра до більшості волонтерів, громадян Польщі та українців у країні перебування є на високому рівні. Українські вимушені мігранти найбільше довіряють волонтерам з організацій країни перебування (90,8%), волонтерам міжнародних організацій (88,5%), громадянам Польщі (86,6%) та волонтерам українських діаспорних організацій (85,3%).
В Іспанії у питаннях ставлення до ООН, ЄС, НАТО, церкви і соціальних мереж довіра українських вимушених мігрантів переважала над недовірою лише до ЄС (64,1%) і НАТО (53,8%). Найвищим рівень недовіри був до соціальних мереж, церкви та ООН.
Натомість серед респондентів у Польщі довіра до ООН, НАТО, ЄС і церкви переважала над недовірою. Найбільшою вона була до ЄС (84,3%) і зменшувалася у ставленні до НАТО (75,1%), ООН (69,9%) і церкви (61,4%). Однак до соціальних мереж недовіра серед опитаних перевищила половину від усіх відповідей.
У контексті довіри українських воєнних мігрантів до державних інститутів в Іспанії та Польщі, то отримані дані свідчать про її загальний високий рівень. Найвищу частку довіри серед опитаних здобули: поліція (в Іспанії – 76,4%, у Польщі – 84,7%), система освіти (відповідно 73,4% і 87,3%) та державні служби (відповідно 72,1% і 84,6%). Також в Іспанії респонденти позитивно відзначили систему охорони здоров’я (72,8%), а в Польщі – систему соціального забезпечення (86,9%). Найнижчий рівень довіри в обох країнах був до ЗМІ (в Іспанії – 51,2%, у Польщі – 62,4%).
Дані про довіру до державних інститутів в Україні показали іншу ситуацію, ніж до відповідних інститутів в Іспанії чи Польщі. Основним серед більшості випадків ставлення до українських інститутів стало відчуття недовіри. Найвищим воно було до системи правосуддя (в Іспанії – 66,1%, у Польщі – 64%), парламенту (відповідно 59,8% і 62%) та уряду (відповідно 58,1% і 59,8%).
Слід зазначити, що в Іспанії респонденти висловили також недовіру до системи соціального забезпечення в Україні (59,4%). Значним був рівень недовіри до поліції, державних служб і ЗМІ. Однак до систем освіти та охорони здоров’я рівень довіри в респондентів був вищим за недовіру.
У Польщі рівень довіри над недовірою був вищим лише для двох категорій аналізу – системи освіти (76,2%) та системи охорони здоров’я (69,4%). До всіх інших інститутів недовіра в українських вимушених мігрантів переважала над довірою.
На думку респондентів дослідження в обох країнах, народження або походження не є визначальними для європейської ідентичності, адже для того, щоб почуватися європейцем, найбільш важливо поважати європейські інституції та закони (в Іспанії – 98%, а в Польщі – 96,9%), а також поділяти європейські цінності (відповідно 95% і 93,1%).
Українцям варто ще докласти зусиль, щоб зрівнятися з європейцями у питаннях законослухняності, толерантності, дбайливого ставлення до своєї культури, історії та мови, планування майбутнього та підтримування порядку в громадських місцях. Натомість, на думку респондентів, українці більш освічені, а також нічим не гірші від європейців у питаннях релігійності, вихованості та зосередженості на самореалізації. Респонденти у Польщі також відзначили, що європейці майже так само, як і українці, орієнтовані на матеріальні блага.
Більшість опитаних підтримують вступ України до ЄС (в Іспанії – 94%, у Польщі – 92,8%), при цьому вимушена міграція до обох країн здебільшого позитивно вплинула на ставлення до цього питання.
Думки респондентів щодо того, якою вони бачать Україну через десять років, характеризувалися переважно позитивною конотацією в окресленні майбутнього держави. Зокрема опитані сподіваються, що країна буде перш за все мирною, незалежною, успішною, демократичною та процвітатиме. Частина українських вимушених мігрантів у своїх відповідях апелювала до України як сильної, європейської (члена ЄС та НАТО), відбудованої, заможної держави, у якій подолано корупцію. Однак серед невеликої частки респондентів були і песимістичні настрої. Вони зазначили, що через десять років Україна і надалі залишатиметься бідною, корумпованою та навіть роздробленою країною.