Українка прийматиме участь у виборах в Ірландії: «Моя стратегія — мобілізувати українців»

від Стожари

Активна участь українців та діаспори за кордоном у публічних заходах, демонстраціях та інформаційних кампаніях відіграє важливу роль у приверненні уваги світової спільноти до війни в Україні та мобілізації підтримки нашої країни. Цей тиск на терористичну Росію змушує її припинити агресію та нести відповідальність за свої злочини.

Досвід, набутий українцями за кордоном, знання та навички будуть незамінними при відбудові України після війни. Активна участь в житті приймаючої країни, в місцевих органах влади, волонтерська діяльність дають можливість отримати цінні навички, які будуть корисними для розбудови демократичного та процвітаючого суспільства в Україні.

Суспільна активність українців за кордоном – це не лише спосіб вижити у складних умовах вимушеного перебування, але й потужний ресурс для підтримки України у війні та її майбутнього відродження.

Наталія Красненкова — українська журналістка, яка після початку повномасштабної війни Росії проти України була змушена виїхати до Ірландії. Зараз вона як незалежна кандидатка балотується до Ради графства Керрі на місцевих виборах. Вибори відбудуться 07.06.2024. Розмова відбулася на ресурсі Еспресо. Редакція СТОЖАРИ для своїх читачів подає основні тези цього спілкування.

Після початку повномасштабного вторгнення багато українців опинилися за кордоном не за власним бажанням. Більшість їхала до Польщі, багато поїхало до Німеччини через високий рівень соціальної підтримки. Чому ви обрали Ірландію, хоча це не очевидний вибір? Як так сталося?

Ми з дітьми добре володіли англійською мовою. Зі всіх англомовних країн Ірландія була найближчою. До Канади або Сполучених Штатів летіти далеко і потрібно оформлювати візи. Британія ближче, але також потрібна віза. Взагалі, ми не планували залишатися надовго. Від Ірландії до Польщі 3 години літаком, тому це дозволяло швидко повернутися додому. Ірландія також скасувала візи для українців у перший день повномасштабного вторгнення.

Спочатку я думала, що ми повернемося влітку. Потім сподівалася, що восени діти зможуть піти до школи вже в Києві. Знову не вийшло. Третя спроба повернутися була на Різдво, але знову не склалося. Зараз я не будую довгострокових планів, але бажання повернутися все ще залишається.

Де саме в Ірландії ви знаходитесь і чи багато там українців?

Ми знаходимося за 350 км від Дубліна, у місті Кілларні, що в графстві Керрі. Воно розташоване на південному заході країни, поряд з однойменним озером. Це дуже мальовничий туристичний регіон з горами, озерами та океаном. Тут багато туристів, національний парк. Саме місто невелике – тут проживає 14 000 осіб. Загалом у нашому графстві проживає 10 000 українців, а по всій Ірландії їх близько 100 000. Ми друге за чисельністю українців графство в Ірландії.

У Німеччині українці можуть бути членами політичної партії та агітувати за кандидата, але не можуть самі балотуватися без німецького паспорта. А в Ірландії українці, не маючи місцевого громадянства, можуть брати участь у місцевих виборах. Як це відбувається?

Насправді не тільки в Ірландії, але й у Люксембурзі та Словенії особа без громадянства може голосувати на місцевих виборах. Ще в 10 європейських країнах таке право надається мігрантам після певної кількості прожитих років. Місцеве законодавство дозволяє мігрантам і людям без громадянства голосувати та балотуватись на місцевих виборах.

Крім того, я працюю в недержавній організації – Newkd, яка допомагає українцям в Ірландії. Щодня стикаюся з різними проблемами: допомога з медичними картками, влаштуванням дітей у школи, оформленням інвалідності, наданням житла, визнанням статусу, оформленням новонароджених. Працюючи соціальним працівником, я розумію, що маю мало інструментів для розв’язання цих питань. Люди приходять з великими очікуваннями, а я не можу їх виправдати.

Минулого року я навчалася в Академії мігрантського лідерства і в коледжі за спеціальністю «Розвиток громад і лідерство». Мої колеги з академії лідерства підтримали мене і спонукали спробувати. Вони сказали: «Чому б не скористатися цим правом?» Тому я вирішила балотуватися в обласну раду, або як тут називається — Kerry County Council, щоб мати більше інструментів для розв’язання проблем українців, мігрантів і всієї громади. Я не можу представляти лише українців, але хочу стати їхнім голосом на рівні обласної ради.

Ви фактично вже представляєте українців, просто без арсеналу інструментів, які мають депутати місцевої ради. Якщо говорити про процедуру виборів і виборчу систему, чи потрібно вам бути членом якоїсь партії для того, щоб висунути свою кандидатуру? Яка є специфіка місцевих виборів?

Так, виборча система в Ірландії дещо відрізняється від української. Перше: Kerry County Council (обласна рада по-нашому) налічує 33 депутати. Представники кожного містечка висувають своїх кандидатів, і кожне містечко має певну кількість місць. Наприклад, моє містечко Кілларні має 7 місць у раді. Зараз у нас зареєстровано 17 кандидатів на ці сім місць.

Коли відбудуться вибори?

Вибори відбудуться 7 червня. Зареєструватися для участі потрібно було до 19 травня. Я ходила по готелях, де проживають українці, вчила і допомагала їм зареєструватися. Це дуже важливо для участі у виборах. Реєстрація онлайн дуже проста, але для людей похилого віку це інколи складно. 7 червня відкриються дільниці, які знаходяться в школах і спортзалах, як у нас. Виборці зможуть проголосувати, заповнивши бюлетені.

Коли будуть відомі результати виборів?

Результати виборів тут зазвичай не оголошуються швидко, оскільки існує кілька раундів підрахунків голосів. Спершу рахують голоси за першим пріоритетом, потім перерозподіляють голоси за другим пріоритетом, і так далі. Наприклад, якщо існує певний бар’єр голосів, то навіть кандидати, які не набрали достатньо голосів для проходження, можуть бути обрані після кількох раундів підрахунків, щоб заповнити всі місця.

Також поширена практика «від дверей до дверей» — кандидати з їхніми командами ходять до виборців, щоб представити себе і свою програму. Окрім цього, кандидати також збирають інформацію, слухаючи своїх виборців, щоб зрозуміти, які проблеми потрібно вирішувати першочергово.

Отже, вам буде досить складно, оскільки інші кандидати уже знайомі громаді. Хто є вашою цільовою авдиторією і яка ваша стратегія для залучення якомога більше голосів?

Я фокусуюся на українцях в першу чергу. Моя стратегія — мобілізувати українців та мігрантів, які проживають у місті. Наш район достатньо мігрантський, тут багато поляків, хорватів та румунів. Проте трудові мігранти часто не зацікавлені у виборах, оскільки вони не відчувають Ірландію як свою домівку. Поляки летять в Польщу голосувати на виборах, але вони не ходять тут на місцеві.

Я не розраховую на велику кількість голосів тому, що я дійсно для виборців маловідома і непередбачувана. Однак я все одно працюю з ірландською аудиторією. Я активно займаюсь бігом і є в декількох бігових клубах. Ті ірландці, з якими я спілкуюсь там, мене підтримують. Тому я розраховую ще на ірландські голоси через такі особисті контакти.

Чи є посада представника (депутата) оплачуваною?

Посада депутата є оплачуваною, але вона рахується як часткова зайнятість. Заробітна плата становить приблизно 28 000 € на рік до вирахування податків. Податки становлять 40%, тож після оподаткування, це буде трохи більше тисячі євро на місяць. Якщо я буду обрана, мені доведеться скоротити свою full-time роботу соціального працівника і поєднувати її з роботою депутата. В результаті я буду мати такий же, або навіть трішки менший дохід. Тому всі закиди, мовляв, я балотуюсь заради грошей, не відповідають дійсності.

Чи є якісь попередні рейтинги або опитування, щоб зрозуміти, хто лідирує?

Ми звикли до масштабів українських, але Ірландія – це маленька країна з усього 5 млн населення, тобто це довоєнний Київ. Тут не проводять екзит-поли та опитування. Списки кандидатів з’являються на сайтах, але інформацію про них доводиться шукати вручну. Тільки нещодавно була запроваджена електронна реєстрація виборців, до цього все робилося в паперовій формі. На рівні нашого графства не ведеться статистика, яка б показувала активність виборців, їхній вік, стать та інші демографічні характеристики. Це ускладнює оцінку участі українців у голосуванні.

Схожі публікації

Залишити коментар