На фоні прийняття нового законопроєкту про мобілізацію в Україні, в тіні залишається інформація про призов на строкову службу та активні (хоч і приховані) заходи з мобілізації до російського війська на тимчасово окупованих територіях України, що є міжнародним злочином. Київ закликає громадян, які ще залишилися на ТОТ, пошвидше виїжджати, оскільки є висока ймовірність примусової мобілізації, особливо чоловіків, що стали на військовий облік.
31 березня 2024 року російський диктатор путін підписав указ про весняний призов чоловіків 18-30 років на військову службу. Кремль обіцяє, що призовники не проходитимуть службу на ТОТ України та не братимуть участь у так званій “спеціальній військовій операції”.
Проте, представники російської влади не раз не дотримувалися своїх обіцянок, особливо якщо це стосується війни в Україні. Зокрема, так званий губернатор Запорізької області гуаляйтер Є.Баліцкій восени 2022 року запевняв, що призову до російської армії на окупованій частині Запоріжжя у найближчі роки не буде, оскільки є “домовленості з керівництвом рф”. Проте, вже весною 2024 року окупанти розпочали призов української молоді на захоплених у 2022 році землях. Невдоволення мешканців так звана “влада” гасить новими обіцянками: що призовників не посилатимуть на фронт.
Та в українській розвідці фіксували чимало випадків, коли призовники з ТОТ таки опинялися на передовій, деяким з них пощастило потрапити в полон ЗСУ.
“Як приклад: на початку російського вторгнення в 2022, в полон потрапила група донецьких студентів, які в лютому були викликані у деканати учбових закладів і прямо там оформлених у якості новобранців. Буквально за тиждень, без будь-якої підготовки та екіпірування вони опинились на передовій в Запорізькій області”
розповів УЦБС представник Головного управління розвідки МО України Андрій Юсов.
Загалом на тимчасово окупованій частині Луганщини та Донеччини мобілізаційні заходи тривають практично безперервно з 2014 року. Тоді росія створила на Донбасі “1-й армійський корпус днр” і “2-й армійський корпус лнр”, що повністю підпорядковувалися російській армії. За своєю чисельністю вони налічували близько 35 тис військовослужбовців.
19 лютого 2022 року, за кілька днів до повномасштабного вторгнення, тут було оголошено повну мобілізацію, а за ухилення призначено відповідальність (від штрафу до позбавлення волі). У 2023 «корпуси» включено до складу збройних сил рф. Як повідомили в українській розвідці, їхнє наповнення втратило регіональний характер, оскільки примусова мобілізація фактично «вигребла» всіх «умовно придатних» чоловіків призовного віку. Наразі там залишилися невелика кількість «заброньованих» спеціалістів стратегічних підприємств, яких ніким було замінити, проте і їх планують поміняти на фахівців з рф, а українці будуть мобілізовані.
“В цілому, мобілізаційний потенціал тимчасово окупованих територій – незначний. Для порівняння: протягом поточного року рф планує залучити на контрактну службу до 385 тисяч «новобранців». В «південний округ», якому підпорядковуються 1-й і 2-й армійські корпуси, до 65 тисяч. Серед них, з окупованих територій до 9 тисяч. Але з високою долею вірогідності навіть ці плани реалізовано не буде”
зазначив Андрій Юсов.
Проте, окупаційна влада готувалася до призову заздалегідь. За інформацією начальника Луганської ОВА Артема Лисогора, так зване “міністерство внутрішніх справ” працювало над встановленням фактичного місцезнаходження громадян протягом останніх двох років. Українців, які не з’являються до військкоматів, доставляють туди силоміць. Для мобілізації вже не є перепоною і відсутність російського паспорта і громадянства. За інформацією від 30 квітня, на в’їзді до міста Сєвєродонецька (Луганщина) окупанти видають повістки усім чоловікам.
Не є перепоною для мобілізації під виглядом “призова” відсутність російського громадянства і у тимчасово окупованому місті Маріуполь. Про це у коментарі для УЦБС повідомив радник Маріупольського міського голови Петро Андрющенко. За його словами, одразу з призовом чоловікам пропонують укласти контракт на суму виплат від 200 тис рублів з обіцянками не потрапити на фронт. Тим часом так звана влада проводить звірку працівників приватного і бюджетного сектору з військкоматами. З 10 травня після звіряння даних підприємствам будуть надіслані так звані “мобілізаційні завдання”.
“Суть в тому, що на підприємство доводяться кількість людей, що мають укласти контракт з МО РФ. В разі невиконання, підприємство або його посадові особи потрапляють під арешти по вигаданих звинуваченнях від ухилення від сплати податків до розкрадання”
розповів Андрющенко.
Окрім мобілізації окупаційна влада прискорює і російську паспортизацію населення. Про це заявив голова Запорізької області Іван Федоров. Від громадян вимагають переоформлення нерухомості і земельних ділянок, що неможливо зробити без російського паспорту та без особистої присутності на ТОТ. Та реєстрація житла не є гарантією, що ворог його не забере під заселення російською армією.
Мобілізаційні заходи тривають і у Криму. За період тимчасової окупації росія мобілізувала щонайменше 48 тисяч строковиків з півострова. За повідомленням українського спротиву, на початку квітня 2024 року окупанти провели облаву на місцеве населення Сімферопольського району, це сталося на одне з головних мусульманських свят. Мета очевидна – забрати до армії найбільш проблемну для росії частину населення – кримських татар, які не хочуть миритися з окупацією.
Попри це росія активно схиляє чоловіків на ТОТ до підписання контракту з російською армією, особливо незахищені від цього категорії громадян, які мають борги, кредити, проблеми із законом або інше важке становище.
Мобілізація на ТОТ – це ще й елемент психологічного тиску
Москва і надалі посилюватиме мобілізаційні заходи на тимчасово окупованих територіях України. Особливо актуально це питання стоїть на фоні заяв про підготовку Кремля до наступу у травні-червні 2024 року, щоденних втрат особового складу, а також дезертирства.
Так, за інформацією ГУР, у збройних формуваннях південного військового округу самовільно залишили службу понад 18 тисяч військових. До цього округу окрім тимчасово окупованих територій України входять також проблемні для росії республіки Дагестан, Інгушетія, Кабардино-Балкарія, Чечня та інші регіони. Велика частина дезертирів – військовослужбовці 8-ї загальновійськової армії, з яких близько 10 тисяч – мобілізовані, 2 тисячі – контрактники. Саме їх росія постійно задіює у боях на сході України. Під час наступу і відповідно більших втратах, які зазвичай несе атакуюча сторона, тенденція до дезертирства може збільшитися, а отже поки триватиме війна, потреба поповнення особового складу завжди буде актуальна.
Проте, призов і мобілізація на ТОТ потрібні росії не лише для наповнення війська. Це можливість для агресора психологічно зламати людей, які знаходяться під окупацією, насадити власну пропаганду, й взяти під контроль (фактично – у заручники) активну частину суспільства, і це стосується не лише самих мобілізованих, а й членів їхніх сімей. Хоча і тут український спротив знаходить можливості для використання ситуації на користь України: передаючи інформацію для ЗСУ зсередини російського війська, вербуючи російських офіцерів. Є й інший вихід – здача у полон ЗСУ за проєктом “Хочу жить”. Зокрема, згідно інформації за березень 2024 року, на сайті фіксується 1,5 млн заходів лише з Криму.
Так чи інакше із захопленням нових і нових українських сіл та міст росія поповнюватиме мобілізаційний потенціал. Навіть попри спротив Москва перетворюватиме місцеве населення на армію, яку не шкода тисячами кидати на “м’ясні штурми” заради клаптика нової землі.
Повна версія матеріалу, опублікованого для The Telegraph
Про новий мобілізаційний закон в Україні. Як і чим він допоможе армії? Читайте на сайті Українського центру безпеки та співпраці