22 лютого 2024 року в галереї Федерального Сенату Бразилії Посол України в Бразилії Андрій Мельник відкрив фотовиставку «Два роки російського вторгнення в Україну: портрети болю і страждань».
Ця виставка представляє руйнівний вплив російського вторгнення в Україну, воєнні злочини Росії в Україні, демонструючи боротьбу українського народу за свободу.
На церемонії відкриття Посол України разом зі своєю дружиною Світланою Мельник та головою парламентської групи дружби Україна-Бразилія сенатора Флавіо Арнсом привітали бразильських сенаторів, федеральних депутатів, журналістів, представників дипломатичного корпусу в Бразилії.
Світлана Мельник опублікувала допис, в якому розповіла про ставлення народу Бразилії до подій в Україні та, як через різні заходи все ж вдається “Розтопити сніг бразильської байдужості”:
“До других роковин повномасштабної російської агресії в Бразилії вдалося відкрити – у приміщенні Федерального сенату (верхньої палати Конгресу) Бразилії – фотовиставку «Два роки російського вторгнення в Україну: портрети болю і страждань».
В урочистій церемонії її відкриття взяли участь сенатори і члени Палати депутатів, численні посли, журналісти, представники громадськості.
Ця непересічна для столиці подія викликала також інтерес серед бразильських ЗМІ, які підготували цілу низку репортажів.
І це не може не радувати. Адже, якщо чесно, то ані політичні еліти цієї країни, ані звичайні бразильці особливо не переймаються війною, яку росія веде проти українців протягом 730 кривавих днів.
Чи треба їм за це докоряти? Мабуть, так, хоча, якщо бути зовсім відвертими, то спитаймо себе: чи ми самі, українці, протягом історії дуже хвилювалися через численні війни й заворушення у регіоні Центральної і Південної Америки?
Чи ми самі колись дієво допомагали країнам Глобального Півдня?
На жаль, не дуже. І причина банально проста – як географічна, так і ментальна віддаленість не завжди сприяє відчуттю солідарності, яке ми бачимо серед європейських сусідів. І це природно.
Але від цього не стає на серці легше, коли ти бачиш відверту байдужість бразильців до долі України, яка стала жертвою російського імперіалізму.
Відтак з перших же днів на бразильській землі ми почали креативний пошук інструментів, за допомогою яких ми би змогли достукатися до сердець бразильського політикуму і суспільства, а головне – змінити існуючий квазінейнтральний, а насправді – проросійський курс Бразилії.
Ви собі не уявляєте, наскільки це боляче, коли ти бачиш, що бразильці всіма силами оминають тему війни під час зустрічей, насамперед у самому МЗС Бразилії. Навіть суто по-людськи ніхто вас не спитає: «А як там ситуація, як українці тримаються?». Це справді шокує.
Тому стартуєм ми тут навіть не з нуля, а з жирного мінуса. Проте, ми не падаєм духом, навпаки, така індиферентність ще більше заряджає нас на творчу працю.
Саме на цьому фоні відкриття виставки про війну зі зворушливими роботами провідних вітчизняних і міжнародних фотохудожників у самому серці вищого законодавчого органу Бразилії має особливе значення.
Разом з послом на церемонії виступив голова Групи дружби з Україною в Федеральному сенаті, сенатор Флавіо Арнс (штат Парана).
У своїй промові португальською мовою посол Андрій Мельник процитував твір класика бразильсьської літератури Жуакіна Мошаду де Ассіса (1839-1908), який наголосив: «Найбільшим із усіх зол на землі є байдужість».
Тож глава дипмісії звернувся із прямим закликом до Конгресу, уряду і громадськості не бути байдужими до болю і страждань українців, змінити нинішній курс, конкретними діями, а не словами допомогти Україні у боротьбі за свободу, обрати правильний бік історії.
Ну що ж, українська вода й бразильський камінь точить.
Саму ж виставку, розташовану у центральній Галереї Сенату, через яку щодня проходять депутати, стафери і тисячі гостей парламенту, можна ще буде відвідати до 1 березня. Наша боротьба триває, – наголосила Світлана Мельник
