На засіданні Ради міністрів ОБСЄ наголошувалося на необхідності ретельного розслідування всіх скоєних під час агресії РФ порушень міжнародного гуманітарного права та прав людини, злочинів воєнних та проти людяності, і притягнення до відповідальності усіх винних. Про це йдеться у спільній заяві 45 країн про права людини та основоположні свободи, виголошеній на заключній сесії Ради міністрів ОБСЄ у Скоп’є, що відбулася наприкінця листопада 2023.
Нагадаємо, що на попередню зустріч міністрів країн ОБСЄ у Польщі Сергія Лаврова просто не пустили, але тепер міністр закордонних справ Північної Македонії Буяр Османі обґрунтував своє запрошення тим, що без участі Лаврова та інших членів російської делегації у зустрічі Росія може заблокувати роботу ОБСЄ. І дійсно, в організації, яка ухвалює рішення виключно принципом консенсусу, в Росії є така можливість.
«Агресивна війна Росії проти України, підтримувана режимом Лукашенка в Білорусі, є найяскравішим прикладом і нагадує нам усім, що права людини та основоположні свободи є однією з головних цілей агресора і що забезпечення поваги до прав людини та основоположних свобод є передумовою тривалої безпеки та миру між державами та всередині них», – йдеться у заяві ОБСЄ зі Скоп’є.
Підписанти заявили, що вражені незалежними доповідями, зокрема в межах «Московського механізму» ОБСЄ, які виявили серйозні порушення прав людини та «чіткі схеми» порушень міжнародного гуманітарного права російськими військами в Україні, включаючи цілеспрямовані вбивства цивільних осіб, незаконні затримання, викрадення, насильницькі переміщення та широкомасштабні депортації, а також застосування тортур та інших видів жорстокого поводження, включаючи сексуальне насильство.
«Ми рішуче засуджуємо ці жахливі порушення прав людини та порушення міжнародного гуманітарного права. Усі можливі порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності мають бути належним чином і ретельно розслідувані. Винні мають бути притягнуті до відповідальності», – йдеться у заяві, зачитаній представником Данії.
Підписантами стали 45 держав: Албанія, Андорра, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Канада, Хорватія, Кіпр, Чехія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Молдова, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія/ЄС, Швеція, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Україна та Данія.
Також на заключній сесії Ради міністрів ОБСЄ 43 країни виголосили спільну заяву до 90-х роковин Голодомору.
Зазначимо, що на засіданні Постійної ради ОБСЄ, яке відбулося у Відні 21 листопада, Росія та Білорусь наклали вето на затвердження Естонії наступним головою ОБСЄ у 2024 році. Країни-учасниці ОБСЄ «знайшли порозуміння» з тим, щоб Мальта перейняла головування в ОБСЄ у 2024 році.