Як відомо, початком т.зв “зернової кризи” між Україною та окремими державами-членами ЄС стало одностороннє запровадження Республікою Польща з 16 квітня ц.р. обмежень на імпорт окремих видів української сільськогосподарської продукції. Не ставлячи за мету докладний економічний аналіз та хронологічний перебіг цієї торговельний суперечки хочу звернути увагу на кілька важливих обставин, які стали новими викликами для України та її стратегічних партерів, особливо Польщі.
Окремо варто акцентувати, що проблеми із українським аграрним імпортом, особливо до Польщі, актуалізували в лютому цього року, коли польські фермери з групи AgroUnia, блокували зі сторони Польщі пункти перетину на українсько-польському кордоні, виступаючи проти експорту українського зерна до Польщі, заявляючи, що це обвалює ціни на їхню продукцію.
При цьому вже від січня 2023 року експорт українського зерна до Польщі різко скоротився, а багато його партій відкликали. Тоді ж Польща запровадила перевірки якості українського зерна. За словами міністра сільського господарства Польщі Г. Ковальчика, в інших країнах, таких як Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія, також є схожа проблема з надмірним імпортом зерна з України та падінням цін на зерно.
Зрештою 5 квітня 2023 року Г. Ковальчик оголосив про відставку: “Я подав у відставку з посади міністра сільського господарства, бачачи, що основний постулат щодо фермерів Європейською комісією не буде виконано”. Він пояснив, що Єврокомісія опублікувала проєкт продовження безмитного та неквотованого імпорту зернових з України ще на один рік, який діятиме до 5 червня 2024 року. “Цілком очевидно, що цей постулат, основна вимога фермерів, не буде виконана ЄС”, сказав він.
При цьому, оцінюючи парламентські перспективи цікавими є результати соціологічного дослідження серед польських фермерів, проведеного агенцією Kantar Public вже після початку дії односторонніх обмежувальних заходів Польщі щодо української сільськогосподарської продукції, опубліковані виданням Wyborcza.pl (відразу варто зауважити, що вказане видання неприховано симпатизує найвпливовішій опозиційній силі теперішньої Польщі – партії “Громадянська платформа” (КО)). Цікавим в опитуванні є детальне дослідження, яке свідчить про підтримку політичних партій на селі, адже двох партій, які мали б мати переважно свій електорат там, практично немає, тобто Польської селянської партії (PSL) та АгроУнії (AgroUnia). Правляча “Право і Справедливість” Prawo i Sprawiedliwość ) міцно тримається на селі 46 % . PSL має тут 2 % підтримки, Рух Шимона Головні “Польща-20502 (PL 2050) – 6 %. Вже згадана “Громадянська платформа” (КО) – 19 %.
Повертаючись від важливого польського внутрішньополітичного контексту не можна не зауважити, що вже в наступні дні після 16 квітня Словаччина, Угорщина, Румунія та Болгарія ввели обмеження на імпорт основних складових українського аграрного бізнесу чи навіть на транзит в треті країни.
Однак вже від 28 квітня 2023 року після звернень української сторони та втручання інституцій ЄС, вказані країни почали скасовувати односторонні обмеження чи заборони.
2 травня 2023 року Європейська комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи до 5 червня ц.р. щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів із України після тиску з боку п’яти держав-членів Європейського Союзу, які звинувачували український імпорт в обвалі місцевих цін. Зокрема, це стосується чотирьох сільськогосподарських продуктів, походженням з України: пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Заборона діятиме на поставки лише до п՚яти країн ЄС: Болгарії, Угорщини, Польщі, Румунії та Словаччини. До решти території ЄС продавати цю продукцію можна, у тому числі згадана “п՚ятірка” має дозволяти транзит української агропродукції своєю територією.
Одночасно ЄС погодився виділити додаткову фінансову допомогу фермерам сусідних з Україною держав в обсязі 100 млн. євро після скасування односторонніх національних обмежень та заборон.
Проте вже 12 травня Європейська комісія отримала листа від 12 країн-членів, які поскаржилися, що Брюссель не проконсультувався з ними щодо угоди про імпорт українського зерна. У відповідь в Єврокомісії також наголосили, що загалом проблеми з імпортом зерна насамперед спричинила Росія, заблокувавши Чорне море.
12 травня Уряд Словаччини схвалив пропозицію Міністерства сільського господарства замінити односторонню заборону на імпорт сільськогосподарських товарів із України рішенням Європейської комісії. Рішення означає, що словацька заборона на ввезення окремих видів сільськогосподарської продукції та харчових продуктів з України або походженням з України формально скасовується. Крім того, запроваджується спеціальний режим транзиту агропродукції через Словаччину.
За станом на минулий тиждень єдиною країною ЄС, яка не скасувала свої односторонні обмеження для імпорту сільськогосподарської продукції з України залишалася Угорщина, причини чого варто окремо розглянути в наступному дописі про геополітичне позиціонування у Центральній Європі.
Попри взаємні економічні збитки та репутаційні втрати в перебігу “зернової кризи” варто окремо вказати на принципову позицію Ради Європейського Союзу, яка 25 травня 2023 року ухвалила постанову, яка продовжує призупинення всіх мит, квот і заходів торгового захисту на український експорт до країн ЄС ще на один рік – до червня 2024 року.
Зазначається, що Європейський Союз, продовжуючи свою непохитну політичну та економічну підтримку України, цим рішенням допомагає Україні зберегти стабільність торговельних відносин з ЄС і підтримувати свою економіку в дуже складних умовах.
Ухвалена постанова діятиме протягом одного року та призупиняє:
• дію усіх митних збори на українську продукцію відповідно до вимог Угоди про асоціацію між ЄС та Україною про створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Це стосується двох категорій товарів: фруктів і овочів, на які поширюється система вхідних цін, а також сільськогосподарської продукції та перероблених сільськогосподарських продуктів, на які поширюються тарифні квоти;
• справляння антидемпінгового мита на імпортні товари походженням з України;
• застосування єдиних правил імпорту (захисних заходів) щодо імпорту, що походить з України.
На тлі протекціоністського характеру односторонніх обмежень на імпорт української аграрної продукції, що спричинили “зернової кризу” квітня-травня 2023 року також не можна не вказати на актуальне рішення Республіки Польща від 29 травня ц.р. про те, що з опівночі 1 червня припиняється “…до особливого розпорядження, рух товарів через кордон з Республікою Білорусь для вантажних автомобілів, тягачів, причепів, у тому числі напівпричепів та автопоїздів, зареєстрованих в Республіці Білорусь у чи Російській Федерації”. При цьому в тексті не йдеться про заборону руху через кордон Польщі та російської Калінінградської області.
23 травня держдума рф звернулася до уряду із проханням заборонити рух польських вантажних автомобілів територією росії. Депутати запропонували дозволити лише рух вантажівок від кордону до найближчих митних терміналів з метою навантаження товарів на російський транспорт.
На початку лютого Польща закрила великий КПП «Бобровники» на кордоні з Білоруссю. Польська влада пояснила закриття прикордонного переходу «інтересами держбезпеки».
Підсумовуючи, варто вказати наступне:
1. Т.зв “зернова криза” в зовнішньоторговельних відносинах між Україною та її західними сусідами-членами ЄС стала першим серйозним викликом для нового формату двосторонньої взаємодії у реаліях широкомасштабної російської агресії проти нашої держави від 24 лютого 2022 року.
2. Безумовно, що причинами запровадження односторонніх обмежень та заборон щодо українського сільськогосподарського імпорту та навіть його транзиту в треті країни стало погіршення внутрішньоекономічної кон՚юнктури та загострення політичної конкуренції за підтримку місцевих аграріїв, особливо Польщі в контексті цьогорічних чергових парламентських виборів та прогнозованих позачергових парламентських виборів у сусідній Словаччині.
3. Одночасно не можна не згадати фактів зловживання українськими агроекспортерами наданих можливостей, зокрема, постачання на окремі місцеві ринки від виглядом транзиту продукції, яка нерідко не відповідала європейським стандартам якості та безпеки продуктів харчування.
4. Також ні українські експортери, ні відповідні державні інстанції публічно не інформували про обсяги митних та податкових надходжень до Державного бюджету України в умовах скасування відповідних мит ЄС минулого року загалом та скільки коштів було безпосередньо скеровано на нагальні завдання обороноздатності нашої держави, її відновлення та відбудови.
5. Вказаним вищи обставинами активно маніпулювала ще досить впливова в Європі російська пропаганда чи місцеві політичні середовища, які прагнули на протекціоністських заходах заробити додатковий електоральний капіталу.
6. Не варто залишати поза увагою того, що “ зернова криза” також актуалізувала кризу у відносинах інституцій ЄС та окремих держав членів, найперше Польщі та Угорщини.
7. Попри означені виклики, фінансові збитки та репутаційні втрати для усіх учасників, “зернова криза” квітня-травня 2023 року всупереч зусиллям й сподіванням пропаганди рф та її “агентів впливу” в окремих європейських країнах, не зупинила стратегічного партнерства України з її західними сусідами у спільному протистоянні реалізації експансіоністьких планів режиму в. путіна.
Джерела:
1. ЄС продовжив на рік режим безмитної торгівлі з Україною. Режим доступу: https://www.rada.gov.ua/news/news_kom/236930.html
2. Лиса А. Словаччина скасувала обмеження на імпорт української продукції. Режим доступу: https://landlord.ua/news/slovachchyna-skasuvala-obmezhennia-na-import-ukrainskoi-produktsii/
3. Міністр сільського господарства Польщі подав у відставку. Режим доступу: https://www.polskieradio.pl/398/7856/Artykul/3146352
4. Міністерство аграрної політики та продовольства України виступає за відкриту, конструктивну і взаємовигідну співпрацю з польськими колегами, – заява. Режим доступу: https://minagro.gov.ua/news/ministerstvo-agrarnoyi-politiki-ta-prodovolstva-ukrayini-vistupaye-za-vidkritu-konstruktivnu-i-vzayemovigidnu-spivpracyu-z-polskimi-kolegami-zayava
5. Панченко Ю. Помилка ЄС та фермерське лобі: погляд польського бізнесу на аграрний конфлікт з Україною. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2023/05/17/7161876/
6. Пепеля В. У Польщі запровадили перевірки якості українського зерна. Режим доступу: https://landlord.ua/news/u-polshchi-zaprovadyly-perevirky-iakosti-ukrainskoho-zerna/
7. Пепеля В. У Польщі через імпорт українського зерна знову протестують фермери. Режим доступу: https://landlord.ua/news/u-polshchi-cherez-import-ukrainskoho-zerna-znovu-protestuiut-fermery/
8. Польща з 1 червня закриє кордон для російських та білоруських вантажівок. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-polshcha-rf-bilorus-fury-zaborona/32434106.html
9. Прасад А. Угорщина єдина не відкликала односторонні обмеження агроімпорту з України – Єврокомісія. Режим доступу: https://forbes.ua/news/ugorshchina-edina-ne-vidklikala-odnostoronni-obmezhennya-agroimportu-z-ukraini-24052023-13815
10. Собенко Н. ЄС виділить €100 млн допомоги фермерам та застосує “превентивні заходи” до зерна з України. Режим доступу: https://suspilne.media/450651-es-vidilit-100-mln-dopomogi-fermeram-ta-zastosue-preventivni-zahodi-do-zerna-z-ukraini/
11. 12 країн ЄС поскаржилися Брюсселю на відсутність консультацій щодо угоди про українське зерно. Режим доступу: https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/05/12/7161550/
12. Sondaż wśród rolników. PiS miażdży PO i PSL, AgroUnia nie istnieje. https://www.tvp.info/69345110/poparcie-partii-wsrod-rolnikow-sondaz
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» /
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»