Економіка України витримала навалу темряви терористичної Росії: деякі висновки / The economy of Ukraine withstood the onslaught of the darkness of terrorist Russia: some conclusions

від Стожари

Українське суспільство своєю стійкістю та героїзмом здивувало світ і зламало плани російських терористів. Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ.

Ukrainian society surprised the world with its resilience and heroism and broke the plans of Russian terrorists. The post-war reconstruction of Ukraine opens up exceptional opportunities for the radical modernization of the country’s economy and the implementation of structural reforms.

Московитська Росія поки ще продовжує проти українського суспільства геноцидну війну із “повномасштабною версією від 24.02.2022”. Бойові дії та теракти з боку держави-терориста суттєво гальмують відновлення української економіки. Понад те, бізнес і населення дедалі більше пристосовуються до життя в умовах війни – українці повертаються в рідні міста та облаштовують побут, а підприємства налагоджують й розвивають виробництво і шляхи постачання товарів, у т.ч. в закордоння. Зазначеною стійкістю та героїзмом українство здивувало весь світ і зламало всі плани російських терористів.

За майже півтора року мороку від рашистів вітчизняна економіка впала більше як на третину, проте завдяки важкій праці мільйонів українців, включно із закордонною діаспорою, й допомозі світу змогла вистояти та має перспективи для відновлення й модернізації. Після перших надважких місяців оборони, отримавши від цивілізованого світу сучасне озброєння і техніку, українські військові наприкінці літа та восени 2022 провели декілька успішних контрнаступальних операцій і звільнили значну частину територій та інфраструктуру економічної сфери й життєзабезпечення суспільства, які у перші дні навали захопив ворог.

Експерти ООН оцінюють, що економіка України скоротилася на більш ніж 35% у 2022 році через масове руйнування інфраструктури, зокрема залізничного та інших сполучень із сусідніми країнами, дорожньої мережі та мостів. Порушено виробничу і торговельну діяльність, є великі втрати робочої сили через міграцію або призов до армії. В аналітичних документах фахівці ООН також стверджують, що через російське вторгнення щомісячний дефіцит бюджету України оцінюється в 5 млрд доларів. Також на думку ООНівських економістів, хоча в 2023 році Європейський Союз планує виділити 18 млрд євро на економічну підтримку України, цього може бути недостатньо. На економіку України роблять істотний вплив атаки РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури, блокування портів і пошкодження металургійних заводів. Пряме монетарне фінансування НБУ забезпечило покриття близько третини загальних потреб державних витрат. Це призвело до виснаження валютних резервів у 2022 році, що підштовхнуло Україну до девальвації національної валюти.

Як в процесі післявоєнної відбудови підготувати українську економіку до повноправного членства в ЄС? “Післявоєнна відбудова України відкриває виняткові можливості радикальної модернізації економіки країни та проведення структурних реформ. При цьому курс структурних трансформацій та економічної реконструкції має задаватися європерспективою України та наближати країну до повноправного членства у Європейському Союзі”, – про це в науковому матеріалі зазначає старший науковий співробітник відділу економічного зростання та структурних змін в економіці Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Снігова (детальніше за посиланням). Зважаючи на можливість застосування особливої/прискореної процедури вступу до ЄС, ключовим завданням відбудови економіки країни має стати досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері, стверджує дослідниця О. Снігова. Виконання зазначених критеріїв гарантує дієвість ринкової економіки й спроможність конкурувати в європейському економічному просторі.

Від початку російського повномасштабного вторгнення у лютому 2022 щомісячні дослідження про стан економіки України випускає Центр економічної стратегії (ЦЕС, український неурядовий дослідницький центр з питань економічної політики), де поряд з інтерактивними графіками та коментарями можна детально відслідковувати у якому стані знаходиться динаміка української економіки. Нижче подаємо деякі аналітичні висновки з “Трекеру економіки України під час війни” від ЦЕС станом на початок травня 2023.

  • Ділові очікування та інфляція. У квітні індекс очікувань ділової активності покращився до 51,5 (з 49,5 у березні) і вперше за 1,5 роки перевищив “нейтральний” рівень у 50,0. Це означає, що позитивні очікування бізнесу переважають негативні. Найбільш оптимістичними є підприємства торгівлі. Покращення очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки, що свідчить про поступове відновлення активності.
  • ВВП. НБУ у своєму новому інфляційному звіті за січень 2023 прогнозує зростання реального ВВП на 0,3% за підсумками 2023 року. У першому кварталі року ВВП зменшиться на 19% рік-до-року, але у другому зросте на 11,7%. Незважаючи на такий прогноз Нацбанку, Мінекономіки підтверджує свій попередній прогноз зростання ВВП на 4,2% за підсумками року. Вплив енергетичного терору Росії на ВВП, за розрахунками НБУ, становить 1,9-3,6 відсоткові пункти зростання, яке могло відбутися, якби не було ракетних атак.
  • Видатки на сектор безпеки та оборони в держбюджеті України на 2023 рік значні й збільшуватимуться, щойно зʼявлятиметься можливість дофінансувати його потреби.

Таким чином, фахівцями і дослідниками ідентифікуються ознаки покращення загального економічного стану країни й, у перспективі, її відновлення з можливістю трансформації із наближенням до кращих світових практик (детальніше про дослідження ЦЕС за посиланням).

2022 рік для України став найважчим за всі роки незалежності. Війна терористичної росії спричинила безпрецедентний вплив на життя кожного українця й тих, що вимушено перебувають за кордоном, бізнес, та загальний лад. Проте, уже зараз суспільні та урядові структури здійснюють розробку заходів в межах загальноукраїнського проєкту з Візією Відновлення України: “Сильна європейська країна – магніт для іноземних інвестицій”. Зазначений план Відновлення України спрямований на прискорення стійкого економічного зростання. В рамках плану визначено перелік Національних програм для досягнення ключових результатів. Окрім того, на етапі дорозробки перебувають низка інших проєктів, що готується суспільними інституціями, неурядовими дослідницькими центрами та ініціативними групами із новітніми й креативними піходами за участі авторитетних учасників, у т.ч. світового рівня, спрямованих на дієве відновлення і подальшу трансформацію українського економічного сектору.

27 квітня 2023 року в Інституті економіки та прогнозування НАН України в режимі онлайн відбулася науково-практична конференція “Міжнародний історичний досвід повоєнної реконструкції економіки: уроки для України”. Академічні дослідники ініціювали цей захід, аби напрацювати історико-емпіричний та економіко-теоретичний базис для обґрунтування пріоритетів національної стратегії повоєнної відбудови, визначення доцільності й механізмів імплементації позитивного іноземного досвіду. Зокрема, актуальними у теоретичному та практичному контексті подані низка наступних пропозицій:

  • Повоєнну реконструкцію економіки України слід спрямувати на формування національно вкоріненого економічного розвитку, який спирається на якнайповніше використання національного економічного потенціалу і створення мережі ланцюгів продукування доданої вартості й переробки сировини у кінцеву продукцію для внутрішніх потреб і експорту [А. Гриценко].
  • Необхідне збереження зовнішніх пріоритетів розвитку країни, передусім набуття повноцінного членства в Європейському Союзі, зважаючи на посилення фрагментації світової економіки та неминучістю залежності України від зовнішніх джерел фінансування і матеріальної допомоги у майбутньому [О. Плотніков].
  • Вкрай важливою є концептуалізація підходів до формування стратегії подальшого розвитку України у часовому горизонті не менше 50 років з урахуванням імовірності існування нашої держави в умовах війни [А. Мокій, М. Флейчук].
  • За умовами і змістом між «Планом Маршалла» та сучасним планом зовнішньої допомоги Україні у повоєнній реконструкції є суттєві відмінності. Фінансова складова «Плану Маршалла» була значно вагомішою, ніж управлінська, і тривалого успіху досягли саме ті країни, які мали власні національні стратегії відбудови та міцні інституційні структури для їхньої реалізації [Я. Жаліло].
  • Ключовими для успішності відбудови в Україні будуть структурні реформи як упорядкування економічного життя і надання економічній діяльності визначеності, передбачуваності, а економічній системі – стійкості [В. Небрат].
  • Децентралізація напередодні повномасштабної війни посприяла розвиткові багаторівневого врядування й розширенню можливостей регулювання розвитку територіальних громад, а також заклала підвалини співпраці між громадським і урядовим секторами. Водночас, як підкреслила доповідачка, досягнення позитивної динаміки продуктивної спроможності регіонів у повоєнній реальності потребуватиме прогресивних рішень щодо модернізації підходів та інструментарію державної регіональної політики [С. Шульц, М. Антонюк].

Детальніше з матеріалами наукового заходу можна ознайомитися за посиланням.

Як відбудувати Україну після війни та що потрібно робити під час війни нагально необхідно обговорювати й планувати вже зараз. Зазначене важливе для того, щоб утворити передумови й забезпечити виживання країни у довгостроковій перспективі, а також надає сподівання, надію та напрямок застосування зусиль уже сьогодні. Підготовка заходів, необхідних для зазначеного, сьогодні, заздалегідь, врятує життя та підвищить шанси на успіх. Формування та обговорення цих механізмів дадуть надію мільйонам українців, що після жахіть війни є світло в кінці тунелю.

Євгеній Захарчук,

науковий працівник (підготовлено за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)

09.05.2023

Схожі публікації

Залишити коментар