Санкційний тиск на Росію безпрецедентний, але все ще недостатній, стверджують українські та зарубіжні експерти.
Майже п’ять місяців працюють санкції ЄС щодо обмеження російської нафти та встановлення цінової стелі на продаж до третіх країн, та два місяці як діють санкції проти російських нафтопродуктів. Через високу залежність російського бюджету від нафтогазових доходів саме цей пакет санкцій має бути дуже болючим для Кремля та послабити його здатність фінансувати війну в Україні.
Понад те, Кремль намагається обійти санкції, через схеми реекспорту, а також перенаправляє експорт нафти та нафтопродуктів на інші ринки. Проте росіяни навіть в такому випадку росіяни змушені продавати свою нафту та нафтопродукти зі значними знижками.
В результаті за результатами першого кварталу 2023 року Росія втратила через нафтові санкції 51 млрд доларів. На фоні цього дефіцит російського бюджету в першому кварталі 2023 року склав 2,4 трлн рублів (28,9 млрд доларів) та буде зростати.
В інтересах продовження воєнної кампанії і утримання економік, Кремль вимушений продавати ліквідну частину своїх резервів, котрі не потрапили під арешт західних країн та здебільшого розміщена в юанях і золоті. Загальний обсяг російського Фонду нацдобробуту станом на початок квітня за оцінками самих же росіян складає 11,9 трлн рублів (154,5 млрд доларів).
Проте війна все ще триває. Якщо санкційний тиск вдасться посилити, шляхом розширення спектру санкційного списку, то агонію кремлівського режиму можна наблизити.