17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду (МКС) видала ордери на арешт президента росії володимира путіна та уповноваженої при президентові російської федерації з прав дитини марії львовой-бєловой. Зокрема, президента рф та т.зв дитячої омбудсменку підозрюють у воєнних злочинах у вигляді незаконних депортації та переміщення населення, зокрема дітей, з окупованої території України, щонайменше з 24 лютого 2022 року: “Існують розумні підстави вважати, що путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезазначені злочини”, – йдеться у повідомленні.
Палата попереднього провадження визнала, що є розумні підстави вважати, що кожен підозрюваний несе відповідальність за воєнний злочин у вигляді незаконної депортації населення та незаконного переміщення населення з окупованих територій України до рф, на шкоду українським дітям. Палата зазначає, що ордери є таємними, щоб захистити потерпілих і свідків, а також забезпечити розслідування.
Своєю чергою виконувач обов՚язків президента МКС Пйотр Гофманський наголосив, що Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни забороняє здійснювати примусове переселення або депортацію осіб з окупованої території. “Судді видають ордери на арешт, їхнє виконання залежить від міжнародного співробітництва”, – зазначив він.
Коментуючи це рішення Генеральний прокурор України Андрій Костін вказав, що Офіс Генерального прокурора щодо насильницької депортації дітей передав МКС понад 40 томів матеріалів – понад 1000 сторінок. За його словами, загалом у провадженнях, в яких Офіс Генпрокурора здійснює процесуальне керівництво, зафіксовано депортацію понад 16 тисяч дітей з Донецької, Луганської, Харківської та Херсонської областей.
Отже, для початку можемо відзначити вказану подію як приклад початку результативного міжнародно-правового співробітництва у притягненні до кримінальної відповідальності в. путіна та його оточення за вчинені в Україні воєнні злочини. Дану справу одночасно варто розглядати в ширшому контексті з іншими варіантами правової реакції цивілізованого світу на російську агресію проти України, найперше з ініціативою низки держав та Європейського парламенту про заснування міжнародного трибуналу щодо злочинів агресії росії та білорусі проти України https://svitua.org/2023/01/27/trybunal-proty-ostannih-dyktatoriv-yevropy-polityko-pravovi-naslidky-ta-perspektyvy/
Узагальнюючи першу реакцію вітчизняних експертів на вказану процесуальну дію МКС не можемо не зауважити спроб пов՚язати видачу особливо ордеру на арешт путіна із міжнародним політичним контекстом. Найбільше говорили про відповідний сигнал до анонсованого на 20-22 березня ц.р. офіційного візит нещодавно переобраного на третій термін керівника КНР Сі Цзіньпіна до москви. Тільки поодинокі коментатори намагалися подати рішення МКС як ще один “подарунок” до того , що 1 квітня рф може перейняти головування у Раді безпеки ООН, якщо, звичайно, це допустять Велика Британія, Франція, США, Японія та ін. (Головування в Раді безпеки ООН змінюється щомісяця в порядку англійського алфавіту. Радбез формується з 15 членів (пʼяти постійних і 10 непостійних).
Проте вказані припущення не містять жодного правового обґрунтування, бо як свідчить аналіз попередньої діяльності Міжнародного кримінального суду (як відомо, Міжнародний кримінальний суд працює на постійній основі з 1 липня 2002 року. Договір, що заснував МКС та є правовою основою його діяльності – Римський статут Міжнародного кримінального суду. Станом на березень 2022 року 123 держави світу ратифікували договір з МКС), то найперше дотримуються відповідних юридичних процедур, “не підганяючи” свою рішення під поточний політичний момент тієї чи іншої країни. Так, ордери на арешт путіна та львовой-бєловой були видані на підставі клопотань, поданих прокуратурою ще 22 лютого 2023 року.
Проте це зовсім не применшує того факту, що ордер видано на арешт глави держави, яка не тільки без належних правових підстав в 1992 р. перебрала від колишнього радянського союзу місце постійного члена РБ ООН, але використовуючи економічні та військові важелі у специфічні способи впливає на частину держав світу та зрештою, інструментами тиску та неприхованого шантажу (як от підписання наприкінці лютого ц.р. закону щодо призупинення участі рф у Договорі про скорочення стратегічних наступальних озброєнь) прагне довести (особливо зазомбованим власною пропагандою своїм підданим), претензії на роль т.зв світового гегемона.
Цілком очевидно, що в найближчій перспективі путіна не затримають, як неможливе проведення слухань без екстрадиції, фізичної присутності підозрюваного. Проте самі епізоди можуть та повинні розслідуватись.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 59 Римського статуту, держава-учасниця, яка одержала прохання про попередній арешт або арешт та передачу будь-якої особи до Суду, невідкладно вживає заходів для арешту такої особи відповідно до свого законодавства і положень розділу 9 цього статуту. Нині учасницями Римського статуту є 123 країни (так, у цьому переліку немає, наприклад, України чи США, мотиви чого можуть бути предметом окремого аналізу), і кожна з них зобов’язана вжити відповідних невідкладних заходів. Водночас передача заарештованої людини складається з низки процедур та може зайняти чимало часу.
Якщо МКС матиме інформацію про перебування путіна в країні-учасниці Римського статуту, Суд скерує до цієї держави прохання про арешт і передачу його в своє розпорядження. У випадку проблем, які можуть перешкоджати виконанню або виключати можливість виконання такого прохання, держава невідкладно проведе консультації з Судом. Відповідно ст. 97 Римського статуту, до таких проблем належать обставини, за яких арешт і передача людини вимагатиме від держави порушення наявних раніше договірних зобов’язань стосовно іншої держави.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 98 розділу 9 Римського статуту, Суд не може відразу звертатися до держав із проханнями про допомогу або передачу людини в своє розпорядження, коли це потребує від держави дій, що суперечать її міжнародно-правовим зобов’язанням стосовно державного або дипломатичного імунітету особи або майна третьої держави. Спершу Суд повинен заручитися співробітництвом такої третьої держави щодо відмови від імунітету.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що видача ордерів Міжнародного кримінального суду на арешт президента рф в. путіна та російської дитячої омбудсменки м. львовой-бєловой справила не тільки потужний інформаційний резонанс, що вже за два дні після цього кремлівський диктатор чи ймовірніше його двійники відвідали анексований Крим та окупований Маріуполь, де вчинялися злочини проти українських дітей, але й матиме відповідні правові наслідки для кримінального переслідування воєнних злочинців як на основі Римського статуту, так й формування й реалізації нових міжнародно-правових інструментів впливу цивілізованого світу на російську війну проти України.
За цих обставин цілком очевидним є перегляд позиції нашої держави щодо ратифікації самого Римського статуту та відповідного використання його норм для боротьби на правовому фронті як проти держави-агресорки, так, наприклад, проти найманців (які вчиняючи численні злочини, воюючи в Україні в складі сумновідомої російської приватної військової компанії “вагнер”), зокрема, з числа громадян-країн учасниць вказаного договору, які визнають юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.
Джерела:
- Гулай В. Трибунал проти останніх диктаторів Європи: політико-правові наслідки та перспективи. Режим доступу: https://svitua.org/2023/01/27/trybunal-proty-ostannih-dyktatoriv-yevropy-polityko-pravovi-naslidky-ta-perspektyvy/
- Коваленко М. Що означає призупинення росією участі в договорі про стратегічне ядерне озброєння. Режим доступу: https://dyvys.info/2023/02/22/shho-oznachaye-pryzupynennya-rosiyeyu-uchasti-v-dogovoru-pro-strategichne-yaderne-ozbroyennya/
- Малюська пояснив, чому Україна не може ратифікувати Римський статут під час війни. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-maluska-ukraina-rymskyy-statut/31880061.html
- Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт путіна. Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3683849-miznarodnij-kriminalnij-sud-vidav-order-na-arest-putina.html
- Римський статут: які країни підписали і ратифікували документ. Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2019/09/06/infografika/polityka/rymskyj-statut-yaki-krayiny-pidpysaly-ratyfikuvaly-dokument
- Чи ратифікують в Україні Римський статут: коментар правозахисника. Режим доступу: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=99000
- Які наслідки матиме рішення МКС про видачу ордерів на арешт Путіна та Львової-Бєлової. Режим доступу: https://www.oporaua.org/news/viyna/zlochyny/24621-iaki-naslidki-matime-rishennia-mks-pro-vidachu-orderiv-na-aresht-putina-ta-lvovoyi-bielovoyi
- Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Vladimir Vladimirovich Putin and Maria Alekseyevna Lvova-Belova https://www.icc-cpi.int/news/situation-ukraine-icc-judges-issue-arrest-warrants-against-vladimir-vladimirovich-putin-and?fbclid=IwAR0nGUmKFEJFyz1yebHaDKXOBtR3vQjinjCpn_e2GNnN9AdwGmhm2lE8YxU
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» /
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»