Наразі триває співпраця українських чиновників з європейськими інституціями з метою запровадження в Україні автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки, відповідно до міжнародного Загального стандарту звітності CRS (Common Reporting Standard, далі — Стандарт CRS).
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
Це суттєвий крок на шляху імплементації Україною права ЄС у сфері адміністративного співробітництва з податкових питань.
Прийняття відповідного законопроєкту №8131 у найближчі терміни є вкрай важливим для країни.
«Це дуже важливий крок для України, яка прагне бути рівним партнером серед рівних у європейській спільноті. Це приклад однієї з найкращих практик, яка вже успішно працює в багатьох країнах, та глобальний проєкт, що змінює ставлення до розкриття інформації про фінансові рахунки», — наголосила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей.
Адже Україна хоче якомога швидше стати членом ЄС, а для цього треба в тому числі відповідати сучасним стандартам контролю зі сплати податків.
Система CRS існує у світі вже 9 років, інформацією про фінансові рахунки обмінюються 110 юрисдикцій. Зокрема, всі держави-члени Євросоюзу щороку надсилають партнерам дані про фінансові оборудки громадян і компаній.
Що стосується фізичних осіб, то податкові органи обмінюватимуться інформацією стосовно залишків на банківських рахунках, депозитах, у цінних паперах та на інвестиційних рахунках, але обміну даними про інші активи, зокрема щодо нерухомості, не передбачено.
«Якщо ви — громадянин України і у вас відкрито рахунок в одному з українських банків і в банку країни ЄС, то банк буде подавати інформацію про стан вашого рахунку в фіскальну службу своєї країни, а та, в свою чергу, обмінюватиметься інформацією з фіскальною службою іншої країни», — пояснює адвокат ЮФ GRACERS Станістав Полевий.
Для юридичних осіб передбачено обмін персональними даними бенефіціара, інформацією щодо поточних та закордонних рахунків. Перший «чейндж» планується на 2024 рік, але не раніше, ніж буде відмінено воєнний стан.
Утім уже зараз це безпосередньо стосується наших співвітчизників-біженців, які або отримують соціальну допомогу, або почали вести бізнес чи знайшли роботу в ЄС.
До речі, станом на 31 січня 2023 року тільки в Європі зафіксовано 4,8 млн українців, які знайшли там прихисток від війни. За даними НБУ, наші біженці витрачають щомісяця за кордоном близько $2 млрд, тільки за останні пів року вони купили нерухомості за кордоном утричі більше, ніж у 2021 році, і це незважаючи на введені НБУ обмеження за переказами.
При цьому чимало українців за кордоном отримують соціальну допомогу. Таким чином рано чи пізно постане питання: на які кошти живе людина?
Якщо український біженець здійснює великі покупки за кордоном, витрачає великі суми, користується соціальними пільгами, його діти ходять до школи, але при цьому в нього немає доходів і він отримує соціальну допомогу, то рано чи пізно це приверне увагу податкових органів країни перебування.
«Найкращий» спосіб привернути увагу фіскалів — поповнювати свій іноземний рахунок готівковими коштами.
Біженці повинні будуть самостійно визначитися, податковими резидентами якої країни вони є. Для українців це може бути проблемою, адже більшість з них перебувають за межами України понад пів року, знайшли там роботу, відкрили бізнес, тобто вже можуть вважатись податковими резидентами країни перебування.
Але ж в Україні в них залишились зареєстровані ФОПи, тобто вони залишаються українськими податковими резидентами. Якщо, наприклад, ви заповнюєте формуляр у данському банку і вказуєте себе як українського податкового резидента, то ваша фінансова інформація не буде надсилатись у Данію, але Україна отримає інформацію щодо ваших данських рахунків.
Але якщо ви повідомите український банк, що є данським податковим резидентом, то Україна зобов’язана надіслати інформацію про ваші рахунки та залишки коштів у податкову Данії. Схитрувати, тобто всидіти на двох стільцях, не вдасться.
«Автоматичний обмін інформацією надає більше можливостей податковій службі для виявлення порушень у деклараціях доходів та контролю за сплатою податків», — наголошує Ольга Черевко з ЮК GLS. Вона радить створювати власну податкову стратегію залежно від того, де людина планує постійно працювати та мати центр життєвих інтересів.
В умовах воєнного стану в Україні нашим співвітчизникам часто надають спеціальний статус і роз’яснюють, на яких умовах на українських біженців не поширюється податкова резидентність, тож треба постійно відслідковувати цю інформацію в країні перебування.
Але приховати або занизити свій дохід — кепська ідея, адже завдяки обміну даними це стане відомо. До речі, система нарахування соціальних виплат залежить не лише від кожної окремої країни, а й розраховується, виходячи з рівня декларованих доходів заявника.
Якщо ж вони перевищують розмір соціальної допомоги, то виплати відміняють. Неправдиві відомості можуть потягнути за собою покарання. Наприклад, за словами аналітика Ukraine Economic Outlook Михайла Кухаря, в Німеччині тих, хто отримав допомогу, чекає 20—30 тис. євро штрафу за ненадання відомостей, що в них є українські карти і за ними були витрати.
Нагадаємо, українці, які перебувають у Польщі, можуть оформити щомісячну фінансову допомогу в 500 злотих в Управлінні соціального страхування (ZUS).