Українська наука в час російської військової агресії: суспільний контекст /// Ukrainian science at the time of Russian military aggression: social context

від Стожари

Анотація: розглянуто деякі особливості існуючого (кризового) формату в українській науці, що зумовлений агресією Росії, та необхідність використати ці обставини як шанс для трансформації внутрішніх процесів, щоб відповідати модерним очікуванням внутрішнього і глобального суспільств. / Abstract: some features of the existing (crisis) format in Ukrainian science, caused by Russia’s aggression, and the need to use these circumstances as a chance to transform internal processes to meet the modern expectations of domestic and global societies are considered.

Наука, технології та інновації є значимими рушіями розвитку, оскільки технологічні й наукові трансформації перебувають в основі економічного прогресу, вдосконалення систем життєзабезпечення, інфраструктури та інших сфер діяльності суспільства. Окрім того, наука щоденно змінює, розвиває і модернізує усі сфери нашого життя.

З 2014 року економіка України функціонувала в умовах гібридної війни РФії проти України та, виявивши відносну стійкість, швидко перейшла від фази кризи до фази відновлювального зростання (довідково: за 2016–2019 роки ВВП України збільшився на 12%, за 2014–2015 роки скоротився на 15,8%). В час військової агресії з боку терористичного режиму рашистів особливо актуальним постало питання ролі науки для українського соціуму.

Геноцид українців, що з лютого 2014 року культивує російський агресор, спрямований на винищення всього українського – народу, захоплення та цілеспрямоване знищення інфраструктури життєзабезпечення, культурних, а також наукових і освітніх об’єктів тощо. Український соціум за сприяння світової наукової спільноти на усіх публічних платформах наголошує на важливості науки, освіти й інновацій для довгострокової відбудови України та її післявоєнного майбутнього, для пошуку шляхів подолання нагальних викликів, спричинених тривалою військовою агресією, що постали перед науково-освітнім та інноваційним секторами країни.

Гельсінкі (Фінляндія, 05.03.2022) – демонстрація проти російської агресії і в підтримку Україні. Фото від karavanov, https://ua.depositphotos.com

В той же час, наукова та освітня сфери України зазнають колосальних збитків від російської агресії і наразі ці втрати оцінити важко, адже війна триває. Активність науковців, освітян сильно постраждали через знищення науково-дослідницької та освітянської інфраструктур, заподіяні терористичною РФією. Понад те, особливо деструктивні процеси у науковій та освітянській сферах тривають у зв’язку зі зменшенням чисельності вчених та інженерних працівників Національної академії наук, Міністерства освіти і науки, галузевих академій та інституцій, котрі були змушені залишити постійне місце проживання й праці після 24.02.2022. Згідно з оцінками Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля збитки України від війни станом на початок 2023 року вже значно перевищують 700 млрд. дол. США й матеріальні втрати наукової та освітньої сфер у цих розрахунках є суттєвими. Проте, науково-освітні потреби соціум захищає та оберігає всупереч руйнуванню.

На зображеннях зруйнований під час війни росіянами у 2022 році ядерний дослідницький об’єкт на базі Національного наукового центру “Харківський фізико-технічний інститут” (ННЦ ХФТІ), де українські вчені спільно з зарубіжними колегами реалізовували масштабний проєкт “Джерело нейтронів”. Джерело www.espreso.tv

Важливо зазначити, що вітчизняному суспільству та владним установам нагально необхідно суттєво активізувати роботу над пріоритетами – планами розбудови повоєнних, модернізованих сфер науки і освіти та посилення їх ефективності й віддачі знань та вмінь суспільству. Це мають бути нові моделі українських сфер науки та освіти, що допоможуть відбудувати країну та дбати про майбутнє. Доцільним вбачається, щоб наукові та дослідницькі академічні інституції діяли максимально ефективно, зважаючи на умови воєнного стану й залучаючи потужний потенціал закордонного українства, забезпечували досягнення конкретних результатів, які відчуватиме як держава, вітчизняні Сили оборони так і кожен українець. У зазначеному кризовому форматі, що зумовлений агресією РФії, українській науці необхідно скористатися як шансом для трансформації внутрішніх процесів, щоб відповідати модерним очікуванням внутрішнього і глобального суспільств.

Формування механізмів, залучення зовнішніх ресурсів й всебічна підтримка з боку міжнародної спільноти ще тривалий час залишатимуться ключовими завданнями для української сторони також і в інтересах збереження наявного потенціалу та модернізації наукової й освітньої сфер України. У зазначеному контексті своєчасним та дієвим постало проведення семінару “Відновлення науки, освіти та інновацій в Україні” (за участі вчених Національної академії наук України і її президента Анатолія Загороднього), організованого з ініціативи Національної академії наук США.

Ілюстративне зображення варіанту адміністрування високотехнологічних, наукоємних процесів. Джерело https://ua.depositphotos.com

Зазначимо, що міжнародний семінар “Відновлення науки, освіти та інновацій в Україні” відбувся в онлайн форматі 21–23 вересня 2022 року також і за активної участі наукових партнерів низки зарубіжних інституцій. На заході обговорювали, серед іншого, такі питання:

  • аналіз досвіду і найкращих практик з управління й фінансування національних наукових, освітніх та інноваційних систем (зокрема США, Польщі й Естонії), необхідних для побудови сучасної конкурентоспроможної економіки;
  • визначення ефективних шляхів і механізмів відбудови сектору досліджень, вищої освіти й інновацій України та залучення значного науково-технічного потенціалу України для повоєнного відновлення країни.

Також, окрім представників Національної академії наук України до семінару долучилися вчені та дослідники Міністерства освіти і науки України, Національного фонду досліджень України, Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, громадських наукових організацій, провідних українських і американських університетів та закордонних академій наук. Детальніше про міжнародний науковий захід пропонуємо ознайомитися за посиланням – https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=9739 .

Євгеній Захарчук,

науковий працівник (підготовлено за сприяння Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”)

04.02.2023

Схожі публікації

Залишити коментар