Сьогодні ми поговоримо про релігійний чинник в умовах гідбридної агресії Росії проти України. Взагалі саме поняття гібридної війни основний акцент робиться не лише на військові дії а основою є в інформаційному вимірі вплив на людську свідомість за допомогою різних інформаційних технологій.
Про це в військовій доктрині РФ чітко зазначив начальник генерального штабу РФ Герасімов, зазначивши, що основою її є поєднання військової агресії з проведенням спеціальних інформаційних операцій.
Гібридна війна передбачає зміну свідомості людей. В цьому контексті Росія нині застосовує проти України весь спектр інформаційних спецоперацій відпрацьовану століттями методику впровадження нових термінів, інсинуацій, брехні, цілі наукові інститути вигадують для нас різні негативні ярлики, наприклад оголошуючи українців нацистами, фашистами, бандерівцями а свою агресію – денацифікацією і навіть десатанізацією, тощо.
В цих умовах гібридної агресії Україна має випрацювати свою ефективну стратегію інформаційного протистояння. Нашою головною зброєю в цій стратегіїі є правда про історичні події і донесення її до широкого загалу.
Надзвичайно велику роль в гібридній агресії Кремля відіграє релігійний чинник. Адже духовні окупанти – представники московської церкви намагаються активно впливати на людську свідомість за допомогою інформаційних технологій. Так з метою увійти в довір’я до українських віруючих московський підрозділ духовного впливу держави-агресора лицемірно взяв собі для маскування назву Українська православна церква московського патріархату (УПЦМП). Але ця назва є облудною, приховує справжню її сутність і фактично є спробою обдурити віруючих здезорієнтувати їх.
Насправді, як підтвердили останні події війни, УПЦМП це войовнича філія московської церкви яка закликає на нашу землю Путіна і благословляє вбивць українців. Ідеологією її є ідея русского міра в якому немає місця для українців як окремого народу в принципі. Але незважаючи на це ця агресивна українонжерська структура і далі продовжує лицемірно іменувати себе українською. Адже окупанти прекрасно знають що інформаційна війна це насамперед війна символів і термінів.
Ще Конфуцій казав, що правильно назване явище допомагає зрозуміти його суть. Це правило використовується і в гібридній війні. Тому Україні в даній ситуації варто негайно дати правдиве означення цієї україножерської церковної структури аби викрити для широких мас задурених прихожан справжню її суть. Для цього слід звернутися до історії. Адже як відомо починаючи з 1917 року російська православна церква знищувалась більшовиками під корінь, очільники і священники її були розстріляні а церкви і монастирі розграбовані і перетворені на конюшні та склади. Частина священників яким вдалися втекти за кордон створили так звану церкву РПЦ у вигнанні яка стояла на антибільшовицьких позиціях а під час другої світової війни активно підтримувала Гітлера, в справі визволення московщини від безбожного комунізму. Саме в період другої світової боговідступнику Сталіну і його безбожній кліці довелось терміново вигадати якусь альтернативу цій закордонній православній церкві і її впливу на душі і серця людей. Крім того американські і британські союзники однією з умов військової допомоги ставили припинення політики переслідування релігії в СССР.
Все це змусило запеклого богоборця Сталіна взяти курс на якщо не повну відміну атеїстичної пропаганди але на її різке послаблення. Наприклад була закрита спілка войовничих безбожників. Після чого керуючись старою московитською приказкою «якщо пиятику не можливо зупинити її слід очолити» Йосип Сталін вирішив створити власну кишенькову церкву, такий собі ручний патріархат, який би став частиною оновленої більшовицької системи.
Для цього 4 вересня 1943 року начальника 4-го відділу Третього секретно-політичного управління НКВД по боротьбі з церковною контреволюцією і сектанством полковника Георгія Карпова сталінським указом було перехрещено в уповноваженого з питань церкви і він привів до Сталіна свог підопічного митрополита Сергія якого рекомендував Сталіну в патріархи. Сталін погодився на цю кандидатуру і виділив Сергію необхідні приміщення а головне величезний бюджет з якого вся церковна братія могла утримуватися в розкоші. Так в комуністичній системі на світ з’явився сталінський патріархат. До самого кінця СССР ця церква залишалась вірною безбожній комуністичній владі на утриманні в якої вона була, а в наші дні виступає в авангарді путінського протиставлення всьому цивілізованому світові.
Саме тому в цій церкві і донині існує культ кривавого Сталіна в церквах поширюються ікони на яких цей безбожний тиран зображений у вигляді святого і до яких складають поклони віряни. Це при тому, що Сталіна взагалі не можна вважати християнином, адже він будучи хрещеним в дитинстві і навіть провчившись в духовній семінарії відійшов від віри в Христа і став на позиції войовничого заперечення Бога і богоборства. Відповідно і кишенькова церква яку він створив не може вважатися вповні християнською.
Враховуючи ці історичні факти ми маємо всі підстави сміливо назвати цю кишенькову церкву і її філію в Україні Сталінським патріархатом (СП). В інформаційному протистоянні з московськими агресорами вживання такої назви відразу дасть нам величезну стратегічну перевагу і можливість швидко і ефективно вплинути на свідомість величезної маси віруючих. Адже як відомо з історії Йосип Сталін це найкривавіший кат України на совісті якого Голодомор, репресії, вивезення в Сибір, тощо. В сім’ях мільйонів українців живе пам’ять про жахливі сталінські звірства тому від ефект від впровадження терміну (СП) буде такий самий якби як наприклад назвати в Росії якийсь церковний осередок бандерівською церковю – росіяни відразу почнуть масово втікати звідси.
До речі ще в 2016 році саме «бандерівською» оголосила російська преса єдину в РФ українську церкву Київського патріархату в підмосковному місті Ногінську перед тим як її закрити. І саме «бандерівськими» трактують московські аргесори українські церкви на окупованих територіях закриваючи і знищуючи їх.
І не даремно цей замаскований сталінський патріархат так запекло бореться за право називатися церквою «українською», прекрасно розуміючи небезпеку того, що коли у більшості вірян які з наївності вважають себе віруючими цієї «української» церкви відкриються очі, що вони є прихожанами патріархату створеного віровідступником і безбожником Сталіном то вони неминуче задумаються чи варто там перебувати. Так само відкриються очі і у багатьох священників. По своїй вибуховій силі введення в обіг назви сталінський патріархат буде мати для віруючих УПЦ МП такий ефект, як відкриття правди про нацистські злочини в післявоєнній Німеччині. Адже широка популяризація терміну сталінський патріархат або церква сталінського патріархату дасть змогу відкрити очі мільйонам українців на справжню суть цієї організації де багато з них перебуває в силу банального незнання історії, чи звички. Серед прихожан неминуче відбудеться розкол на агресивних фанатиків кривавого Сталіна і русского міра (для яких саме існування української державності є неприпустимим) і просто задурених людей.
Відсепарувавши від купки московсько-сталінських фанатів масу задурених людей, останніх можна повернути в лоно українських церков. Ба більше, популяризація терміну «сталінський патріархат» дасть змогу актуалізувати в середовищі широких мас дискусію про роль Сталіна у знищенні українства і затаврувати злочини сталінізму що стане важливим кроком до повної декомунізації України.
Тарас Каляндрук, доктор філософії, лауреат державної премії імені Івана Франка