Візит президента України Володимира Зеленського до США отримав найширше висвітлення у ЗМІ та соціальних медіа, а, отже, час зупинитися на основних його результатах для України та США.
Найперше, що варто відзначити, то відмінно підготовлений та організований двома сторонами офіційний візит лідера воюючої держави за кордон. Перший закордонний візит В. Зеленського від початку широкомасштабної агресії рф, який припав на 300-й день героїчної боротьби українського народу та наступного дня після відвідання Президентом України новітньої української фортеці Збройних Сил України на Донбасі – Бахмута, що вже є символічним
Окремого значення набувало те, що перша закордонна поїздка Президента Зеленського відбулася через 2 днів після провального, за своїми наслідками, візиту президента рф в. путіна до самопроголошеного президента Білорусі О. Лукашенка, який попри російський тиск таки не надав згоди на залучення власних збройних сил до дій російської армії проти України, а обмежився підтвердженням вже з осені ц.р. розпочатого використання білоруських військових полігонів для навчання т.зв мобілізованих до армії рф в обмін за що отримає російські винищувачі, придатні для використання спеціального озброєння
Цілком зрозуміло, що візит Зеленського США готувався заздалегідь відповідними дипломатичними, комунікаційними та спеціальними службами обох країн у тісній взаємодії, що забезпечило відповідний ефект.
І свою вагому лепту до цієї історичної події та 300-го дня протистояння широкомасштабному російському вторгненню внесли Сили оборони України, звитяга яких забезпечила знищення вже 100 тис. окупантів, майже за мотивами української класики!
Але не тільки глибоко символічним, але й прагматично вірним стало те, що ця поїздка у відповідний час час була здійснена саме до США як держави, яка очолила міжнародну коаліцію на підтримку України в боротьбі із росією та її сателітами. Саме Америка взяла на себе найбільшу частку військової, економічної та гуманітарної допомоги України в далеко не простих власних реаліях на тлі прогнозованого наближення світової рецесії та особливої активізації “п’ятої колони” москви на Капітолійських пагорбах під час проміжних виборів до Палати Представників та Сенату США минулого місяця, підсумки яких варті окремої уваги в окремому дописі перед початком її роботи вже в січні 2023 року.
Те, що під час цього візиту 21 грудня 2022 року було оголошено про новий пакет військової допомоги обсягом 1,8 млрд. дол США та номенклатура поставок переконливо вказує на докорінну зміну місця та ролі України не тільки в американській політиці, але в глобальній безпековій конфігурації сил загалом.
До складу нового пакета допомоги увійшли засоби завдання високоточних ударів, а також додаткові боєприпаси та критично важливе обладнання. «Сьогоднішній пакет допомоги вперше містить систему протиповітряної оборони Patriot, яка здатна збивати крилаті ракети, балістичні ракети малої дальності та літаки на значно більшій висоті, ніж раніше надані системи ППО», – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен.
Надання Україні в найближчому часі систем американських ЗРК “Петріот” є свідченням не тільки високої довіри до України як стратегічного союзника, але асиметричною відповіддю на загрозу постачання й використання росії балістичних ракет Іраном. Досягнуті українсько-американські домовленості дозволять припускати, що обидві сторони прогнозують продовження активних бойових дій ЗСУ по звільненню окупованих територій наступного 2023 року.
Окремої увагу потребує підтримка Президента України під час виступу в Конгресі США 22 грудня ц.р., насамперед з точки зору стратегічних комунікацій, що засвідчила реакція на саму промову Зеленського та наступні перемовини із провідними американськими парламентарями – спікером Палати Представників Конгресу США Ненсі Пелозі, лідером республіканської меншості в Сенаті Мітчем МакКоннелом, лідером республіканської меншості у Палаті Представників Кевіном МакКарті та лідером демократичної більшості в Сенаті Чаком Шуммером.
На підтримці американськими конгресменами нового пакету військової допомоги варто зупинитися окремо, виходячи із того, що відповідний законопроєкт був включений до загального законодавчого пакету фінансування державного бюджету США на наступний рік.
Зокрема, законопроект містить майже 45 млрд дол. США додаткової допомоги для України. Серед передбачених програм на підтримку України – 9 млрд дол. фінансування “Ініціативи з безпекової допомоги Україні”, що включає надання устаткування, навчання, логістики та поставок на підтримку Збройних сил України. На 11,88 млрд доларів буде поповнено запаси зброї США, яку Америка надає Україні із своїх запасів, в рамках президентських повноважень. Згідно з законопроектом, президент США отримає нові повноваження передати Україні зброю із запасів США обсягом 14,5 млрд дол. Також майже 2,5 млрд дол. передбачено на гуманітарні потреби України, а 13,37 млрд дол. – на економічну та бюджетну підтримку.
22 грудня Сенат США проголосував за ухвалення комплексного пакету з державним бюджетом США обсягом 1,7 трильйона доларів, який також містить 44,9 мільярдів доларів допомоги для України і союзників в Європі з метою протидії агресії рф. Проєкт закону підтримали 68 законодавців, “проти” висловилися 29 сенаторів. При цьому18 сенаторів республіканців, які були “за”, отримали попередження від лідерів партії. Кевін МакКарті заявив, що коли він стане спікером, то ініціативи цих сенаторів не матимуть шансів бути проголосованими.
Наступного дня звертаючись до конгресменів під час голосування, спікерка Палати представників США Ненсі Пелосі наголосила, що цей законопроект містить потужну допомогу Україні і згадала промову президента України Володимира Зеленського в Конгресі: “Урядовий бюджет серед іншого підтримає надзвичайних героїв в Україні, які воюють на передовій битви за демократію, – сказала Пелосі, яка наступного року полишить посаду спікерки, після того, як більшість в Палаті представників отримає Республіканська партія. – У цьому законодавчому акті ми з гордістю надаємо їм ще один значний пакет безпекової, економічної та гуманітарної допомоги.
Як кілька днів тому сказав президент України: справа не в благодійності, а в національній безпеці. Йдеться про спільну роботу. І якою особливою честю було для нас особисто слухати потужний виступ президента Зеленського, який говорив про мужність і самовідданість, героїзм та надію свого народу. І, звісно, цей законопроект підтримає наших повсякденних героїв – американські родини. Це люди, завдяки яким наша країна працює, наші родини ростуть, наші громади процвітають”.
Вже згаданий лідер республіканців у Палаті представників Кевін МакКарті, який може в новому році замінити Пелосі на посаді спікера, розкритикував голосування за поспіх.
Отже, за вказаний законопроєкт із 435 депутатів проголосувало 225 парламентарів (216 – від Демократичної партії та 9 – Республіканської партії). “Проти” – 1 демократка та 200 республіканців (у новому складі Палати представників за результатами проміжних виборів цього року з січня 2023 року буде відповідно 216 представників від Демократичної партії та 219 депутатів від Республіканської партії).
На цьому можна було завершити допис, бо ніхто не сумнівався, що після схвалення Конгресом президент США Джо Байден підпише вказаний бюджетний законопроєкт, зокрема, щоб не допустити “шатдауну” – припинення роботи урядових установ на початку нового року через відсутність затвердженого бюджету, що й відбулося кілька днів тому.
Разом із тим варто окремо вказати хто голосував проти бюджетного законопроєкту із найбільшою сумою сумою допомоги Україні, враховуючи, що США з кінця лютого 2022 року поставили Україні військової допомоги на 21,5 млрд дол. США.
Найперше мова про депутатку Палати представників від штату Індіана уродженку української Носівки (біля Ніжина) республіканку Вікторію Спартц. Позиціонуючи себе як першу українку-конгресвумен саме Спартц влітку цоого року публічно звернулася до президента США Джо Байдена з проханням надати пояснення щодо процедури нагляду, пов՚язаної із главою Офісу президента України Андрієм Єрмаком. Тоді конгресменка-демократка Марсі Каптур, співголова групи підтримки України в Конгресі США, опублікувала заяву на підтримку президента Володимира Зеленського та звинуватила свою колегу В. Спартц у необачній допомозі президенту росії путіна. На останньому окремо також наголосив Український Конгресовий Комітет Америки – найбільша організації української діаспори в США.
Не випадковим стало й те, що 20 грудня ц.р, коли команда Президента Зеленського вилітала через Ряшів до Вашингтону, в одному із українських інтернет-ресурсів, близькому до його опонента на виборах-2019 року, вийшов матеріал під назвою “Конгресвумен Вікторія Спартц просить ФБР розслідувати можливі спроби втручання у її виборчий процес в США з боку української влади”, де йдеться: “ЗМІ зображують мене як російського колабораціоніста. Вони погрожували всім, хто зустрічався зі мною або хотів зустрітися зі мною кримінальними звинуваченнями через їхні повністю контрольовані судову та прокурорську системи і нібито наказав своїй таємній поліції (СБУ) використовувати методи залякування під час моїх офіційних візитів до України цієї осені”, – зазначила конгресвуменка”.
Провокативний заголовок у відповідний момент для атаки проти Президента України, якщо не йти далі за авторами цієї у фіналі невдалої ІПсО (інформаційно-психологічної операції) в інтересах рф, яка саме втручалася в американські вибори, зокрема, для підтримки свого фаворита Д. Трампа та його симпатиків, до яких належить згадана В. Спартц, бо як саме міг вплинути білборд на Хмельниччині (приклад якого наводиться у вказаному матеріалі, якщо дійсно такий був розміщений, зважаючи на недоведеність попередніх звинувачень конгресвуменки проти українських високопосадовців) на перебіг виборів в Індіані?
Після голосування “проти” допомоги Україні на наступний рік офіс Спартц зазначив, що законопроєкт є “марнотратним” та наголосив, що є більш важливі проблеми, що потребують вирішення: “Марнотратний законопроект, прийнятий сьогодні Палатою представників, обтяжує наступне покоління американців незліченними боргами, і водночас не може вирішити найнагальніші проблеми, з якими ми стикаємося: прикордонна криза, що вийшла з-під контролю, рекордно висока інфляція та енергетична безпека. На жаль, керівництво республіканців у Сенаті уклало угоду з демократами Палати представників і віддало важелі впливу на майбутню республіканську більшість у Палаті. Тому я проголосувала проти”, – пояснила свою позицію Спартц.
Окрім цього, у заяві сказано, що, на думку Вікторії Спартц, “демократи грають у політику з ситуацією в Україні» і “більшість республіканців не можуть підтримати такий пакет витрат з чистим сумлінням”.
На завершення, переконаний, що українська діаспора в США здатна гідно оцінити публічну поведінку особи, яка декларує своє українське походження, але працює в руслі ізоляціоністського курсу колишнього президента Д. Трампа із його повагою до в. путіна.
Джерела:
1. Вікторія Спартц знову проголосувала проти виділення допомоги Україні. Режим доступу: https://zn.ua/ukr/WORLD/viktorija-spartts-znovu-proholosuvala-proti-vidilennja-dopomohi-ukrajini.html
2. В Конгресі затвердили $45 млрд допомоги для України, згадали промову Зеленського https://ukrainian.voanews.com/a/budget-prom-ova/6889401.html
3. Конгресвумен Вікторія Спартц просить ФБР розслідувати можливі спроби втручання у її виборчий процес в США з боку української влади. Режим доступу: https://bykvu.com/ua/bukvy/konhresvumen-viktoriia-spartts-prosyt-fbr-rozsliduvaty-mozhlyvi-sproby-vtruchannia-u-ii-vyborchyi-protses-v-ssha-z-boku-ukrainskoi-vlady/
4. Сенат США ухвалив проєкт бюджету-2023 із багатомільярдною підтримкою України. Режим доступу https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3639420-senat-ssa-uhvaliv-proekt-budzetu2023-iz-bagatomilardnou-pidtrimkou-ukraini.html
5. Пентагон розкрив вміст допомоги Україні на 1,85 млрд дол. Режим доступу: https://mil.in.ua/uk/news/pentagon-rozkryv-vmist-dopomogy-ukrayini-na-1-85-mlrd-dol/
6. США з кінця лютого передали Україні військової допомоги на понад $21 мільярд. Режим доступу:https://biz.censor.net/n3381987
7. Roll Call 549 | Bill Number: H. R. 2617. Режим доступу: https://clerk.house.gov/Votes/2022549
Василь Гулай, доктор політичних наук, професор,
завідувач кафедри міжнародної інформації
Національного університету «Львівська політехніка» /
голова правління ГО «Центр інформаційно-комунікативного менеджменту»