Павла Юзика/Paul Yuzyk та Андрія Вітера/Andrew Witer найкраще знають в Канаді. Їх життєвий шлях та політична кар’єра була надзвичайно успішною та публічною. Вони працювали на добробут Канади та української громади. Тому Юзик та Вітер знані й шановані у суспільстві, а головне їх пам’ятає мультикультурна Канада.
Провідними сферами зацікавлення Юзика та Вітера були політика, національне та етнічне питання, економіка, соціально-культурні виклики тощо. Водночас вони не були осторонь олімпійських бурхливих геополітичних процесів. Зокрема у 1980-ті роки у час глобального протистояння й масштабних бойкотів у центрі яких були Олімпійські ігри.
Що саме турбувало, у першу чергу, канадських політиків в олімпійському русі?
Звісно українське питання. Бо ж вони мали український родовід. Тому ця олімпійська боротьба за участь українців в Олімпійських іграх, яка тривала вже десятки років, стала справою честі.
У 1980 році Олімпійські ігри відбулись у москві. Однак напередодні Ігор розгорнувся масштабний рух проти проведення олімпійських змагань у тиранічній країні, де не лише гноблять народ, а й брутально нападають на інші держави. Звідусіль почали лунати заклики до бойкоту Олімпійських ігор у москві або ж їх перенесення.
Своє вагоме слово з цього болючого питання сказав і сенатор Павло Юзик. Виступаючи, 6 травня 1980 року, перед Сенатом Канади він позитивно оцінив рішення Уряду країни бойкотувати Олімпійські ігри. Таким чином влада Канади підтвердила фундаментальні, моральні, гуманітарні, політико-правові принципи на яких вона базується й дотримується.
Сенатор звернув увагу на заяву «Асоціації олімпійських гарантій в срср», яка набула широко розголосу у світі. Він зазначив, що це організація діє підпільно, бо комуністична влада не дає жодної можливості для діяльності подібних об’єднань, які суперечать політики партії. Відомо, що до складу Асоціації долучилися українські, російські, єврейські дисиденти, які потерпають від діючої влади. Павло Юзик виявив пряму залежність між новими хвилями арештів, переслідувань та депортаціями в срср і майбутніми Олімпійськими іграми. Про це свідчать докази надані асоціацією та інформацією яка надходить із «залізної завіси»: «радянський уряд вирішив знищити рух в обороні людських прав і насамперед очистити москву перед Олімпіадою від дисидентів, неблагонадійних, впершу чергу арештами, вигнанням, засланням та різними провокаціями».
Окрім цього, сенатор Юзик у виступі звернув увагу на порушення радянським союзом Олімпійської хартії. Бо Україна як співзасновник ООН, незалежна республіка, згідно основного законодавчого документу міжнародного олімпійського руху – хартії, має право брати участь в Олімпійських іграх самостійно!
Для прикладу утисків українських спортсменів в срср Павло Юзик розповів про ганебну розправу над братами Папіровими. Виявляється Микола та Валентин Папірови були виключені зі складу збірної срср, яка брала участь у Зимових Олімпійських іграх у Лейк-Плесід (США). Більше того, Верховна Рада Урср своїм указом заборонила їх участь, а КДБ звинуватило братів у тому, що вони політично не надійні й не заслуговують на довіру! До речі я пишучи статтю про братів Папірових й зокрема про цей випадок спілкувався з одним із братів. Прямо він не сказав, але натякнув, що їх виключили зі збірної за приналежність до української нації. Так, за те, що вони свідомі українці й любили свою Україну їх найсильніших спортсменів у своєму виді спорту, які б могли здобути олімпійську нагороду, викинули з команди. Ось що є рашизм!
Ще сенатор Юзик акцентував увагу на заяві Ніни Строката-Караванської проголошеної у часі проведення прес-конференції у Лейк-Плесід де відбувались Зимові Олімпійські ігри. Вона закликала світову спільноту не закривати очі на вбивства срср в Афганістані й рішуче сказати ні Олімпійським іграм у кривавій москві.
Завершуючи свій виступ сенатор Юзик закликав Уряд Канади виконати його зобов’язання перед НАТО, яку він називає «оплотом свободи і демократії у світі», додавши, що сильний західний альянс є єдиною ефективною протидією проти посягання комунізму і гноблення.
Як доречно Павло Юзик сказав про це (понад сорок років тому), про НАТО й Уряд. Зараз Україна бореться із загарбницькою, терористичною росією, а НАТО й ряд Урядів різних країн знову стурбовані, схвильовані, глибоко стурбовані.
У 1988 році Олімпійські ігри відбулись у Сеулі. Боротьба за волю України та вільний український олімпійський рух й спорт тривала. Андрій Вітер звертаючись 20 вересня до спікера Палати громад Канади зазначив наступне: «близько 100 українських спортсменів беруть участь в Олімпійських іграх, які проходять у Сеулі, Корея. Вони є гордістю своєї Батьківщини, але ніхто з них не буде нести прапор України. Колись учасниками олімпійського руху були Естонія, Латвія та Литва. Проте москва також відмовила їм у незалежній участі. Радянський уряд стверджує, що ці країни не можуть брати участь самостійно, оскільки це порушить Олімпійську хартію. Однак президент МОК заперечив цю заяву, а в самій Хартії зазначено, що будь-яка нація чи країна, яка формує власний національний олімпійський комітет, може приєднатися до олімпійської родини. Ми поділяємо гордість за наших власних канадських олімпійців, і це лише підкреслює несправедливість по відношенню до прекрасних молодих спортсменів, яким москва відмовила в можливості представляти свою батьківщину. Я закликаю уряд Канади висловити офіційний протест радянським чиновникам проти цього кричущого порушення Олімпійської хартії та основних прав людини, а також вимагати, щоб Литва, Латвія, Естонія та Україна зайняли належне їм місце в олімпійській сім’ї».
Таким чином світове українство тримає спортивний фронт й понині!