HIGH-TECH DEVELOPMENT OF UKRAINE AFTER THE LIBERATION OF THE TERRITORY FROM THE RUSSIAN AGGRESSOR
Abstract: some aspects of the high-tech and modern development of Ukraine are considered as one of the factors of preventing aggression in the future by the russian-terrorist regime.
Військова агресія російського режиму щодо України значно змінила порядок денний глобального суспільства. Цивілізований світ, на жаль, усвідомив це тільки після 24.02.2022. Нещодавно набуті РФією ганебні статуси – визнання Парламентською асамблею Ради Європи (13.10.2022) “терористичним режимом”, Парламентською асамблеєю НАТО (21.11.2022) “державою-терористом”, а Європарламентом (23.11.2022) “державою-спонсором тероризму” – свідчення про дії чинної кремлівської влади саме як терористичної організації.
Зрозуміло, що людство матиме можливість і повинно надалі прогресувати, поборовши деспотичні режими та знівелювавши їх деструктивні потуги. Ця людиноненажерська імперія таки прямує до катастрофи й тому технологічний і модерний післявоєнний стрибок, такий нагальний і затребуваний українським суспільством, зі значною ймовірністю убереже нинішню і майбутню Україну від подібних авантюр та агресій (довідково: кордон України з кремлівським терористичним режимом становить 2295 км).
Світовий досвід свідчить, що відновлення економік країн у повоєнний період були різними. Пріоритети, інтенсивність визначалися спроможностями, потенціалом, потребами та особливостями конкретних територій з урахуванням наявного ресурсного забезпечення та існуючих на той час можливостях. Досвід кожного такого суспільства є унікальним і залежить від багатьох факторів: природні та трудові ресурси, політичні, економічні, правові, соціальні, екологічні фактори. Основний спільний чинник зазначеного успіху – це рівень зовнішньої підтримки та вміння дієво і оптимально використати можливості.
Для української сторони нагальним є те, що післявоєнне відновлення пригніченої економіки, знищеної інфраструктури (насамперед енергетичної та транспортної) й розбалансованих суспільних інституцій необхідно провести за кращими світовими стандартами й практиками, здійснивши їх високотехнологічну трансформацію і модернізацію. І це незважаючи на те, що українське суспільство намагається зрозуміти наслідки основних трьох руйнівних явищ – агресія РФії, жорстка внутрішня криза та ризики затяжної глобальної рецесії. Безпека повинна стати домінуючим фактором відновлення та розвитку України після війни.
Чи стане високотехнологічний і модерний післявоєнний ривок українського суспільства одним із запобіжників від агресії, загарбницької навали тощо? Коротка відповідь “так” й деякі тези з цього приводу нижче.
- Стало зрозуміло, що Україна не була готова до повномасштабної російської агресії, зокрема через невіру у війну. Слід зазначити, що довоєнна і поточна модель функціонування та державного регулювання економіки не забезпечує належних стимулів для створення і розвитку високотехнологічних виробництв. Проте вже сьогодні, попри всю складність поточної ситуації, необхідно інтенсивно впроваджувати ефективні та дієві механізми розвитку країни воєнного і післявоєнного станів, в економіці й інших сферах життєдіяльності українського суспільства, інвестувати в людський капітал. Особливо важливим є напрацьовування перспективної моделі Збройних сил й усіх складових Сил Оборони і в основі цих трансформацій – високотехнологічні види озброєння й техніки, сучасні підходи до управління тощо.
- Оборонно-промисловий косплекс (ОПК). Протистояння повномасштабній збройній агресії РФії виявило недоліки в оснащенні Збройних Сил та інших військових формувань необхідним сучасним озброєнням та військовою технікою (ОВТ) для виконання ними завдань за призначенням. На теперішньому етапі національний ОПК зосередився в першу чергу на виконанні ремонтів наявного в Збройних Силах та на складах ОВТ радянського та пост-радянського виробництва й одночасно, розгортаючи мережу з ремонту та обслуговування технологічного озброєння й техніки стандартів НАТО, що поступає від зарубіжних партнерів у форматі партнерства. Переважання у військово-промисловому виробництві технологій третього і четвертого технологічних укладів та відсутність технологій п’ятого і шостого технологічних укладів зумовлює невідповідність лінійки систем, підсистем озброєння та військової техніки, що виробляються підприємствами вітчизняного ОПК, сучасному рівню. Одним з дієвих напрямів державної військово-промислової політики має стати сприяння розвитку суб’єктів малого і середнього підприємництва всіх форм власності в частині розроблення, створення і впровадження інноваційних технологій та виробництва високотехнологічної продукції військового, спеціального, подвійного призначення та цивільної продукції. В інтересах вирішення проблем підвищення обороноздатності значний потенціал також присутній в кооперації провідних промислових підприємств, що виробляють українські озброєння й військову техніку, з інституціями системи Національної академії наук України.
Агропромисловий комплекс (АПК). З початку повномасштабного вторгнення кремлівського режиму в Україну продовольча безпека мільйонів людей у всьому світі перебуває під серйозною загрозою. Українська сторона завжди була й залишається надійним учасником глобального постачання продовольства, підтримуючи в дусі глобальної солідарності зусилля, спрямовані на досягнення продовольчої безпеки та покращення харчування в усьому світі. Проте, український АПК вже зараз має створювати проєкти з глибокої переробки сільгоспсировини для відновлення економіки після війни. Інновації, високотехнологічні й ІТ-процеси, ефективні управлінські рішення мають припинити та модернізувати неналежний вектор розвитку сировинної моделі агроекономіки, в якій 80% урожаю основних культур (пшениці, кукурудзи, рапсу, сої та ін.) експортується в інші країни замість розвитку переробних підприємств АПК в Україні та суміжних із ними галузей.
ІТ-індустрія. Ключову роль у сучасній світовій економіці відіграють технології та інновації. Саме представники технологічної сфери є найбільш успішними компаніями сьогодення. Важливо, що Україна має міцний фундамент, щоб стати однією з найбільш розвинених країн світу у кіберпросторі, зокрема у Military Tech. Адже, країна має багато професійних ІТ-спеціалістів, ринок ІТ, який зростає навіть під час війни, а також велике бажання та реальне поле бою для випробування технологій. Примітно, що в українській ІТ-індустрії та міністерстві цифрової трансформації є бачення, як зробити Україну технологічним центром Європи. Головний виклик зараз – дати можливість інноваційному бізнесу розвиватися та ефективно співпрацювати з державою. Водночас, забезпечення поточних темпів росту на тлі військової агресії, гострої світової конкуренції за таланти потребує постійного удосконалення моделей оподаткування і їх адаптацію під потреби ІТ-індустрії. Довготривале існування складних умов ведення бізнесу для української ІТ-індустрії, розвитку інноваційного і технологічного бізнесу відчутно знижує українську конкурентоспроможність у порівнянні з іншими державами.
Війна – це завжди виклик та стрес для держави і суспільства. Головним у формулі перемоги є воля нації, озброєння. Водночас це і важкі випробування для мільйонів людей. В той же час, у сучасному світі людський капітал є найвищою цінністю. І не лише в гуманітарному сенсі, а і в прагматичному.
За даними ООН із 24 лютого з країни вимушено виїхало понад 11 млн українських громадян, з них у Європі наразі майже 4,5 млн отримали статус тимчасового захисту. Владним органам доцільно інтенсифікувати комплексні заходи щодо сприяння поверненню наших співвітчизників з-за кордону і щоб мінімізувати та згодом припинити масштабний відплив українців до інших країн у пошуку кращого. Особливо необхідним для вітчизняної спільноти, відповідних владних інституцій має стати злам міграційних процесів і всебічне використання існуючого та додатково набутого потенціалу закордонного українства в інтересах суспільства, трансформації української економіки у високотехнологічного глобального суб’єкта.
(за матеріалами та сприянням Західного наукового центру НАНУ і МОНУ, ГО “Україна-Європа-Світ”, Львів)
29.11.2022