В Україні тривають онлайн-курси з урбаністики для жінок. У проєкті беруть участь 50 українок, які згодом матимуть змогу реалізувати власні проєкти з відновлення знищеної окупантами громадської інфраструктури. Йдеться про рекреаційні, відпочинкові і розважальні зони.
Голова ГО “STEM is FEM”, кураторка проєкту “Урбаністика” Єлизавета Коренко розповіла, що таким завдяки курсам хочуть втілити гендерний баланс у технічних спеціальностях.
“Ще до початку повномасштабного вторгнення ми активно працювали над популяризацією науки та технічних галузей освіти для дівчат. Також мотивували дівчат долучитись до цих галузей. З початком повномасштабного вторгнення довелось переформатувати свою діяльність. Але оскільки навчання у березні відвідувало понад 350 дівчат, вирішили спробувати заняття ще й на тему урбаністики, яка зараз доволі актуальна” – зазначила Єлизавета Коренко.
На курси зголосилось 50 дівчат. Вони навчатимуться азів побудови міст у сучасній теорії, повоєнних принципів будівництва, вираховування безпекових нюансів. Окрім навчання, паралельно створюватимуть власні проєкти.
“Ми будемо пропонувати їм реальні локації в Україні на вже деокупованій території, які були зруйновані під час військових дій. Найперше, коли ми спілкуємося з представниками громад, отримуємо від них запит – що вони думають стосовно тієї чи іншої локації, що б вони хотіли бачити в цьому місці. Чи це буде відновлення, чи вони віддають перевагу новій локації – меморіальній або рекреаційній”, – пояснює кураторка проєкту.
За час навчання молоді українки працюватимуть більше над візійною частиною та ідеєю. Після того відберуть 10 найкращих проєктів, фахівці переглянуть і доопрацюють їх. Далі – втілюватимуть у життя. Кошти на їх реалізацію мають намір залучати у закордонних партнерів. Наразі є домовленості з громадами у двох областях – Сумській і Чернігівській.
“Український бізнес активно підтримує українську армію, і хай вони концентруються на цьому питанні. Ми ж, своєю чергою, будемо звертатись до тих іноземних компаній, які не можуть підтримувати мілітарні потреби України, але погодились фінансувати громадські проєкти”, – додала жінка.
Таке навчання, крім благодійної мети, матиме ще кілька цілей – підвищити рівень знань молоді про урбаністику, бачення власної країни чи міста, а також зв’язок із батьківщиною.
“Хочемо, щоб українська молодь бачила своє конкретне місце в цій країні, щоб це мотивувало їх повернутись додому і тут залишитися”, – резюмувала Єлизавета Коренко.
Проте, зруйновані українські міста та квартали після відбудови повинні бути кращими, ніж у довоєнні часи. Коренко не вважає покращення інфраструктури шляхом відбудови позитивним моментом.
“Те, що ми маємо відбудовувати країну після війни – цього не мало статись і це є неправильно. Тут апріорі немає позитиву. Але якщо вже перед нами постало таке завдання, то ми мусимо винести з нього максимум. Якщо вже ми вимушені відбудовувати наші міста, то давайте зробимо їх міста кращими, аніж вони були до того. Бо в багатьох є така спокуса – мовляв, давайте зробимо так само, як було, просто полагодимо і все. А я вважаю, що це просто дуже емоційна реакція – зробити вигляд, ніби нічого не трапилось, це – хибний шлях”, – зазначила Коренко.
Вона додає, що українські міста мають чимало проблем, тому варто вчитись на помилках, допущених раніше і виокремлює основні напрямки у майбутніх проєктах.
“У першу чергу ми говоримо про інклюзивність, безпечність та екологічність. Це – три ключові питання, за якими всі міста України можуть стати кращими. Вони безпосередньо стосуються тих проєктів, які ми втілюємо і підтримуємо. Треба визнати, що рівень інклюзивності українських міст є дуже низьким. Також ми просимо всіх враховувати у своїх проектах питання суспільної безпеки”, – пояснила вона.
“Очевидно, що ця проблема таки є і вона актуальна по всій Україні. Це теж можна владнати урбаністичними рішеннями, які широко впроваджуються всюди у світі і підвищують безпечність районів”, – наголосила кураторка проєкту.
Важливими та актуальними Коренко також назвала питання енергоефективності та переробки відходів.