Наукові проєкти українських школярів запустили у космос

Ракета SpaceX з українськими шкільними експериментами від Малої академії наук України вирушила до Міжнародної космічної станції.

Про це у фейсбуці повідомив заступник директора з управління проєктами МАН Євген Кудрявець.

Загалом участь у конкурсі взяли 962 учні 7–11 класів, які проводили експерименти та дослідження під керівництвом 34 вчителів-фасилітаторів. Як наслідок, до розгляду членів журі подали 238 проєктів, з яких обрали 2 переможців.

Тепер міні-лабораторії команд-переможців відправлені на МКС, де дослідженнями школярів по мікрогравітації та їхніми інструкціями керуватимуться астронавти.

«Я не вірю, що пишу це, але ми в космосі… Три переноси вильоту, рік підготовки та перевірок, і ми частина американської космічної програми», — написав пан Євген.

Також він додав, що це новина, якою він як директор програми в Україні та освітній дипломат пишається найбільше за 12 років роботи.

Наукові проєкти українських школярів запустили у космос

Як повідомили у пресслужбі МАН, торік Мала академія наук взяла участь у програмі шкільних космічних експериментів (Student Spaceflight Experiments Program, SSEP) — це комплексна програма з розвитку наукової та STEАM-освіти. SSEP націлена на виховання нового покоління науковців і винахідників.

У пілотному конкурсі 2021 року переможцями стали дві команди.

Перша команда — з Рішельєвського наукового ліцею в Одесі. Йдеться про учнів 8 класу Андрія Гриба і Микиту Скрипника. Спільно з науковою керівницею Анастасією Маслечко хлопці досліджуватимуть вплив мікрогравітації на калій гексаціаноферат.

Внаслідок експерименту діти з’ясують, чи впливає відсутність гравітації на процес формування кристалів калій(ІІІ) гексаціаноферату, їх розміри, кількість та форму.

Друга команда — із Харківської гімназії №47. Це 11-класники Михайло Гарькавець, Владислав Волков, Софія Давидова та Єлизавета Садчикова. Разом із науковим керівником Андрієм Самойловим вони вирішили дослідити вплив мікрогравітації на структуру пломб і міцність їх з’єднання із зубами.

Стоматологічні проблеми в космосі ще небезпечніші, ніж на Землі. Більша частина їжі космонавтів недостатньо тверда для стимуляції оновлення дентину. Зуби з часом декальцифікуються та стають крихкими. Тож за тривалих перельотів виникає потреба пломбування. Наприклад, космонавту Олегу Новицькому довелося встановити тимчасову пломбу в космосі. Під час експерименту команда з’ясує, чи відрізняються стоматологічні матеріали, що затверділи в умовах мікрогравітації, від тих, які формуються на Землі.

Наукові проєкти українських школярів запустили у космос - фото 2

Варто зазначити, SSEP — це комплексна програма з розвитку наукової та STEM-освіти, яка передбачає проведення експерименту на Міжнародній космічній станції.

Україна приєдналася до SSEP у 2021 році та стала однією з трьох держав, що отримала можливість взяти участь у програмі, окрім США та Канади. Під час проєкту учасники пройшли декілька етапів. На старті вони отримали від SSEP (Student Spaceflight Experiments Program) міні-лабораторії, де могли ставити наукові експерименти в різних областях біології.

Далі протягом 5 тижнів під керівництвом викладачів біології, фізики та хімії (в залежності від спрямування дослідження) проектували власний експеримент, детальні інструкції та розробляли наукову гіпотезу.

З жовтня по листопад відбувалась презентація проєктів перед місцевими комісіями. 16 грудня було обрано 2 переможців.

Наукові проєкти українських школярів запустили у космос - фото 3

Як повідомлялося, українських студентів запрошують на навчання до Франції.

Схожі публікації

Залишити коментар