Abstract: separate aspects of nuclear threats from the Russian Federation on peaceful industrial facilities of Ukraine are considered.
До 24.02.2022 глобальний Світ і Європа жили ілюзією, незважаючи на військову агресію і окупацію з боку члена Радбезу ООН у 2014 році території суверенної країни. Ілюзією, що узгоджений міжнародний правопорядок, в основному, дотримується. І у разі “відхилення від норми”, з міжнародним порушником варто лише розпочати діалог, застосувати санкції при необхідності чи пожвавити торгівлю, і правопорядок в тому чи іншому регіоні буде відновлений.
Проте, вперше в історії людства суверенна держава – Україна – постала перед реальними і постійними погрозами з боку російської федерації щодо застосування ядерної зброї, шантажем вчиненням диверсій на українських ядерних об’єктах, діючих атомних електричних станціях. Як наслідок, ядерний тероризм з боку рашистів – це не тільки проблема України, а загроза планетарного масштабу, адже досі людство не зіштовхувалося ні з чим подібним.
Здобутий ганебний статус-кво – визнання Парламентською асамблею Ради Європи (13.10.2022) і багатьма іншими світовими державними інституціями влади російської федерації “терористичним режимом” – російський істеблішмент формував тривало та ретельно. Тепер уже зрозуміло, що саме після неодноразових ігнорувань міжнародного права й чергового заколисування представниками глобального Світу цього, уже тепер терористичного режиму РФії, зазначене призвело до перетворення у подібне державне утворення. Утворення, яке на владному рівні також провокує і веде “продовольчу” та “енергетичну” війни зі світовими суспільствами.
У 1994 році, згідно з “Меморандумом про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї” (дата підписання і набуття чинності 05.12.1994, Будапешт), українська сторона взяла на себе зобов’язання і добросовісно виконала, ліквідувавши всю ядерну зброю, що знаходилася на її території. США, Велика Британія, російська федерація, як країни-підписанти (дещо пізніше доєдналися Франція і Китай), підтвердили Україні їх зобов’язання поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України. Проте, одним із знакових тестів на “перевірку” спроможності української влади і світових безпекових правил постав ініційований у вересні 2003 року РФією інцидент з приводу приналежності острова Тузла в Керченській протоці. За деякий час стало зрозуміло, що це була пробна війна з боку росії. А згодом, після низки інцидентів з елементами енергетичної та продовольчої війни упродовж років, відбулося російське збройне вторгнення в українські Крим та Схід на завершальному етапі революції Гідності. Певно 24.02.2022 кремлівські посадовці й пропагандисти і уявити не могли, куди все це для них рухається. Відчуття провалу, фіаско для істеблішменту та існування суспільства у форматі лузерства в РФії дедалі сильніше.
У контексті зазначеного вище вітчизняні експерти переконані, що учасникам спільних з росією міжнародних проєктів в сфері ядерних технологій необхідно врахувати наступне. Зокрема, це – прецеденти захоплення збройними підрозділами у лютому 2022 і шантаж на Чорнобильській АЕС, демонстративні ракетні удари по Південноукраїнській АЕС, інциденти на Хмельницькій АЕС тощо. В даний час захоплена російськими окупаційними військами Запорізька АЕС і одразу ж долучені до загарбників представники державних російських компаній “Росатом” та “Росенергоатом”, постійно тероризують та безпосередньо загрожують життю співробітників та жителів окупованого міста Енергодар. Ці акти ядерного тероризму відбуваються за млявої позиції МАГАТЕ й тому представники росії сподіваються на безкарність.
Особливу увагу варто звернути на те, що контури використання агресором мирного атому у воєнних цілях простежуються все чіткіше, інтенсивніше і без приховування. Зважаючи на людиноненависницьку спрямованість російського режиму, не існує підстав виключати ймовірність повторення подібних “сценаріїв” в партнерських з росією проєктах площини ядерних технологій.
Підготував Євгеній Захарчук
(за матеріалами ДП «НАЕК «Енергоатом», НАН України,
ГО “Україна-Європа-Світ”)
17.11.2022