Українці плетуть сітки для фронту навіть під поезію

від Комарі Альберт

Відомі українські письменниці Альбіна Позднякова та Катерина Міхаліцина читали у Львові вірші у той час, як усі охочі могли долучитись до плетіння сіток

Альбіна Позднякова, яка вже понад 8 років живе у США, приїхала до Львова вперше за цей час, проте від початку повномасштабного вторгнення разом зі спільнотою українців у Америці вони невпинно допомагають військовим, нагадують про війну та про те, хто винен у її розв’язанні. 

Тим часом поезія, на її думку, віддзеркалює особисті сприйняття та переживання, допомагаючи переживати усі складні події не лише авторці, але й читачам.

Як додає Катерина Міхаліцина, за своїми віршами вона може прослідкувати хронологію подій великої війни – від перших днів повномасштабного вторгнення і до сьогодні, через усі больові точки українців.

Під акомпанемент віршів у бібліотеці на Ринку, не лише про війну, але й про пережиття та спогади попередніх поколінь, усі охочі мали змогу долучитись до плетіння сіток, які поїдуть до українських бійців на передову.

Говорили про важливість відчуття дому та роду, про пам’ять поколінь та сучасні переживання, такі співзвучні із минулим рідних упродовж значної частини минулого століття – бабусь чи прабабусь, які пережили заслання, голод та війну, зберігаючи попри це своє зернятко українськості.

Також мова ішла і про українців за кордоном, їхню реакцію, переживання й намагання максимально включитись у допомогу. 

Як зазначила Альбіна Позднякова, у цей час їй дуже важливо читати вірші українською, ще й у рідному місті, ще й і вперше за стільки часу.

Схожі публікації

Залишити коментар