“(Не)відомі буковинці, які змінили історію” – книга, яка варта уваги

від Комарі Альберт

Про видатних людей, які так чи інакше вплинули на розвиток світової культури, науки, мистецтва та медицини, тепер можна дізнатися з книги “(Не)відомі буковинці, які змінили історію”.

В Чернівцях в обласній науковій бібліотеці імені М. Івасюка відбулася презентація цієї книги.

“(Не)відомі буковинці, які змінили історію” – книга, яка безумовно стане цікавою для багатьох читачів. Її авторка – Олена Карпенко, вчителька англійської мови чернівецького ліцею № 7, отримала за це видання цього року муніципальну премію імені Антона Кохановського.

Вражає кожна історія із 20-ти згаданих у книзі людей, які народилися на Буковині та в Чернівцях, але змушені були покинути рідний край. Вони пройшли через численні випробування і страждання, щоби досягти успіху та визнання у світі. На їхній рідній батьківщині про них мало хто знав. Принаймні, до цього моменту.

“Буковинський край, і зокрема Чернівці, багаті на видатних особистостей, людей, які вплинули на розвиток світової культури, науки, мистецтва, медицини. Та для більшості буковинців і чернівчан вони залишилися невідомими. А ми маємо пишатися ними, – переконана Олена Карпенко. – Коли я почала дізнаватися про цих людей, то була вражена їхніми досягненнями. Використала матеріали з різних джерел та різними мовами, зокрема англійською та французькою. Найважче було перекладати тексти зі шведської.

Спершу я друкувала невеличкі замітки, а два роки тому побачила довідник “(Не) відомі українці, які змінили історію”. Подумала, що на Буковині і в Чернівцях теж народилося чимало видатних постатей, про які можна написати. У книзі вміщено розповіді про 20 людей, які прославилися у світі”.

“(Не)відомі буковинці, які змінили історію” – книга, яка варта уваги

Про кількох героїв книги варто сказати й зараз.

Адольф Даубер (відомий також як Дол або Дольфі) (1894-1950) – скрипаль-віртуоз, один із засновників джазу, був справжньою музичною зіркою свого часу, йому аплодувала вся Європа. Він керував багатьма оркестрами та ансамблями, створив музику для декількох фільмів.

Народився він у містечку Вижниця в багатодітній єврейській родині. У чотири роки почав грати на скрипці. Ще підлітком заробляв гроші на навчання у Чернівцях та Львові у ресторанах і на весіллях. Став наймолодшим студентом Бухарестської консерваторії.

Оперний композитор Джакомо Пуччіні був настільки вражений грою Адольфа Даубера, що присвятив йому декілька сторінок з автографами своєї опери “Манон Леско”.

Буковинець записав сотні пісень для британської фірми звукозапису. Під час Другої світової війни переховувався у Празі. Там же ж і помер у 1950 році.

Андреас Розенберг (1906-2002) – французький художник-аквареліст, фешн-ілюстратор модного чоловічого одягу. Протягом 50 років він був офіційним художником французьких сухопутних військ, створював комікси для популярних видань.

Народився Андреас у Чернівцях. Навчався у Віденському університеті, де отримав звання доктора юридичних наук. Також закінчив Віденську академію образотворчих мистецтв. Служив в іноземному легіоні у Франції, де отримав офіційний контракт як художник збройних сил Франції. Він є володарем численних мистецьких нагород. Його роботи можна побачити у французьких музеях та галереях.

Ернест Керн (1908-1969) – лікар-терапевт, учасник Французького руху опору, один із родоначальників сучасної анестезіології у Франції.

18- річний Ернест покинув рідні Чернівці й поїхав у Францію, щоби навчатися на лікаря. Склав екзамени екстерном і захистив кандидатську дисертацію. Закінчив Королівський хірургічний коледж у Лондоні й отримав диплом анестезіолога. Працював у лікарнях Парижа. Професор Керн входив до складу бригади лікарів, які прооперували президента Франції генерала де Голля.

Під час Другої світової війни приєднався до Французького руху опору під псевдонімом Жорж Леблон. Брав участь у звільненні Франції від нацистів. Нагороджений орденом Почесного легіону, “Військовим Хрестом з бронзовою зіркою”, “Медаллю за втечу з полону”.

Октав Ботнар (1913-1998) – підприємець та філантроп, вважався одним із найбагатших людей Великої Британії кінця ХХ століття. У нього було надзвичайно цікаве і бурхливе життя.

Октав родом із Чернівців. 18-річним юнаком він потрапив до в’язниці за організацію демонстрації молоді з комуністичними поглядами. Хотів воювати за свободу Іспанії, але на кордоні його затримали. Брав участь у Французькому русі опору, потрапив у полон до нацистів, але йому вдалося втекти.

Октав прибув до Великої Британії без копійки у кишені як біженець, не знаючи жодного англійського слова, у досить солідному віці. Коли заснував автомобільну компанію Datsun UK (пізніше Nissan UK), йому було 57 років. Його статки оцінювали у 1,7 мільярда фунтів стерлінгів.

“Англійський мультимільярдер Октав Ботнар був неймовірно енергійним. Він міг телефонувати одночасно трьом людям і без проблем вивчати звіти фондового ринку”, – згадував адвокат Пітер Ленц. – За своє життя філантроп перерахував на благодійні цілі понад 100 мільйонів фунтів. Помер у 1998 році в Швейцарії.

Сестри Вельт – одні з перших жінок-медиків Австро-Угорської імперії. Народилися у Садгорі у родині дрібного купця. Батько вирішив дати своїм чотирьом донькам найкращу освіту.

Роза Вельт (1856-1938) закінчила з відзнакою школу, Бернський університет у Швейцарії. Стала першою жінкою Австро-Угорщини, яка здобула медичний ступінь, а також першою жінкою-окулістом у Європі. Боролася за виборчі права жінок, була президенткою Асоціації єврейських жінок.

Леонора Вельт (1859-1944) отримала свідоцтво про закінчення Чернівецької гімназії, два роки навчалася на філософському факультеті університету. Вивчала медицину в Цюриху. Разом із чоловіком відкрили першу офтальмологічну клініку в Женеві.

Сара Вельт (1860-1843) спеціалізувалася в педіатрії, очолювала дитячу клініку в США. Була першовідкривачкою у сфері дитячої гінекології. Її прийняли до Нью-Йоркської медичної академії. Заповіла майже мільйон доларів лікарні для благодійних цілей.

Іда Вельт (1871-1950) – одна з перших жінок, що захистила дисертацію й здобула науковий ступінь з хімії. Була доктором хімічних наук у Женевському університеті, працювала в Німеччині та США.

Але ж є і інші герої… Тому, звичайно, ми впевнені, що ця книга не буде зайвою для жодної полички.

Схожі публікації

Залишити коментар