15 вересня 1893 р. у Джерсі-Сіті, поблизу Нью-Йорка (США) побачило світ перше число газети «Свобода» (англ. Svoboda, The Ukrainian Weekly) – першого україномовного видання в США, офіційного органу Українського Народного Союзу (УНС).
На сьогодні це найстарша у світі україномовна газета у діаспорі, що виходить безперервно (з 1893 р.), яка не тільки віддзеркалює життя в своїх інформаційних повідомленнях, а й виступає ідейною, патріотичною, національною платформою українства. Створення такої української преси на еміграції, всупереч величезним труднощам, нескінченним життєвим випробовуванням на чужині, засвідчило велику духовну силу українців, їх потяг до духовного життя, до об’єднання за допомогою преси навколо спільних завдань збереження своєї національної ідентичності, зберегло американську Україну, впізнаною у світовому просторі за рідною мовою, за релігійними і народними традиціями.
Газета «Свобода» мала свою певну передісторію. Першим українським журналістом у США, як вважають дослідники, став Агапій Гончаренко, колишній чернець Києво-Печерської лаври. У Сан-Франциско він видавав газету The Alaska Herald (1868–1872), друкуючи в ній твори Тараса Шевченка й навчаючи американських українців захищати свої права. Згодом, у поселенні Шенандоа (штат Пенсильванія) почала виходити газета «Америка» (1886–1890), перше число якої з’явилося 15 серпня 1886 р. Засновник, видавець і перший редактор газети «Америка» – о. Іван Волянський (1857–1926). Газета виходила три з половиною роки й припинила існування у лютому 1890–го – через півроку після відкликання о. Івана Волянського в Україну. Іван Франко в «Нарисі історії українсько–руської літератури до 1890 р.» назвав цю газету «скромним, але дуже інтересним початком русько–американської преси».
Після занепаду «Америки» з’явилося кілька спроб створення українських газет, аж поки у вересні 1893 р. талановитий і освічений священник о. Григорій Грушка (1859–1913) заснував у Джерсі–Сіті газету «Свобода». У першому числі в передовій статті була сформульована програма «Свободи»: «Нашою задачею єсть просвіщати український руський народ, боронити його честь од вражих нападів, вказати дорогу до поступу, до цивілізації, до добробуту. Дальше – святим буде обов’язком сохранити межи народом його сокровища, скарби: віру, обряд і мову».
Уже в перших числах «Свободи» лунали думки про необхідність створення української народної організації, і 22 лютого 1894 р. був створений Український Народний Союз (УНС), офіційним друкованим органом якого стала «Свобода». УНС і «Свобода» стали головними подвижниками українського життя в Америці, своєрідним осередком культурного та суспільно-політичного життя української діаспори. Згодом «Свобода» також стала також ініціатором створення у 1940 р. Українського Конгресового Комітету Америки.
Першими редакторами «Свободи» були о. Григорій Грушка (1893–1895), о.Н.Дмитрів та о.І.Констанкевич (1895–1897), о. С. Макар (1897–1900), Іван Ардан (1900–1907). За 120 років на цій посаді побувало чимало журналістів, з 2020 р. головний редактор – Андрій Нинка.
З самого початку газета «Свобода» була радикально–національною та була найширшим інформаційним джерелом американських українців, широко висвітлювала різні аспекти життя української еміграції та події на Батьківщині, зокрема: Визвольні змагання в Україні 1917–1921 рр. та державотворення в цей період в Україні, життя української еміграції в Європі, голод в Україні, сталінські репресії, події Другої світової війни та ін. «Свобода» стояла на українських національних позиціях, підтримувала акції на допомогу Україні і в обороні українців, переслідуваних там совєтським режимом, виховувала американський патріотизм, показувала українцям, з одного боку, переваги їхнього мешкання в новій вітчизні, а, з іншого – відіграла видатну роль у процесах збереження національної ідентичності серед українських емігрантів у США.
Сторінки «Свободи» відбивають також і успіхи українців Америки у різних наукових галузях, зокрема, відтворюють хроніки діяльности Наукового Товариства ім. Шевченка у Нью-Йорку і Української Вільної Академії Наук, а також й інших просвітницьких установ в США. Провідні вчені цих наукових центрів були регулярними авторами газети «Свобода». Зі «Свободою» співпрацювали українські діячі, священники, науковці, письменники і журналісти, мистці, поміж ними І. Франко, М. Павлик, В. Гнатюк, М. Лозинський, Б. Лепкий, В. Будзиновський, А. Курдидик, Є. Онацький, Р. Смаль-Стоцький, С. Куропась, архіпресвітер С .Кіндзерявий-Пастухів, О. Труш, Н. Іщук-Пазуняк та інші. Звісно, цей перелік імен аж ніяк не повний.
З 1933 р. як додаток у видавництві «Свобода» почав виходити англомовний «Український Тижневик» – «Ukrainian Weekly», у 1914–1918 рр. виходив журнал для дітей «Цвітка», з 1954 р. – журнал «Веселка»; з 1908 р. – щорічні календарі-альманахи УНС, які є цінним – іноді єдиним – джерелом вивчення історії українського поселення в Північній і Південній Америці.
На своєму майже 130-річному шляху, в якому відбилися й нині відбиваються всі грані буття усіх хвиль української еміграції за океаном, найстаріше українське видання у діаспорі «Свобода» ще й досі перебуває у творчому пошуку вічної правди.
Сьогодні українська громада Північної Америки є частиною одного глобального голосу українців в просуванні українських інтересів на міжнародному рівні, у підтримці України, де вже котрий рік гинуть її кращі сини і дочки та посилюється ескалація військових дій росії, і особливо з початком повномасштабного вторгнення в Україну російських агресорів 24 лютого ц.р.
У фондах Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ, м. Київ), дякуючи нашим фондоутворювачам, зберігаються окремі числа газ. «Свобода» за 1947–2014 р., ж. «Веселка» за 1954–1988 рр., «Альманах УНС» – за 1928-2020 рр.
У дописі використана інформація із бібліотечного фонду ЦДАЗУ, а також відкритих інтернет-ресурсів.
Надія Лихолоб,
ЦДАЗУ