Цього року маємо вже 52 роки від моменту першого виконання легендарної «Червоної Рути» – пісні, що стала справжнім своєрідним пісенним символом Буковини й України, пісні, яка підкорила Всесвіт, і навіть темний, тоталітарний «совок», що завжди дуже обережно ставився до всього українського.
13 вересня 1970 року на Театральній площі Чернівців вперше прозвучав майбутній хіт у виконанні автора, Володимира Івасюка, та Олени Кузнецової. «Святом Володиної музики і поезії» цей день назвав батько композитора, Михайло Івасюк, у своїй книзі «Монолог перед обличчям сина».
Над творами, які наповнили українське музичне середовище новими барвами і які дотепер лунають в усіх куточках планети, де є українці – піснями «Червона Рута» та «Водограй» – Володимир Івасюк працював дуже старанно, змінюючи їх кілька разів.
Про роботу композитора Михайло Івасюк у своїх спогадав писав так: «Спочатку хотілося надати «Червоній Руті» характеру і форми балади, але твір виходив розтягнутим, композиційно недолугим, а композиторові потрібні лаконізм, простота і щирість народної пісні. І Володя переписує її безліч разів, постійно шліфує текст твору. Коли переконується, що вклав у пісню все, на що був здатний, відкладає її зі сподіванням, що через деякий час у нього з’являться нові ідеї, зринуть свіжі образи».
Потрібно сказати, що молодий композитор протягом довгого часу із захопленням вивчав український фольклор, збирав легенди про загадкове чар-зілля й записував коломийки.
Після першого виконання нових пісень, про Володимира Івасюка заговорили, почали писати у пресі, а солісти ВІА “Смерічка” почали постійно виконувати його твори на сцені.
«Володя Івасюк, напевно, сотворив те, на що і сам не мав надії. Ви уявляєте, ми десь підсвідомо чекали на цю пісню! Коли вона з’явилася, ми відразу її всі заспівали. Тому що політики завжди казали: такої держави, як Україна, немає, мови немає, пісні немає. Володимир Івасюк, написавши свою «Червону Руту», зробив так, що її заспівали від Сахаліна до країн Балтії, від Тихого до Атлантичного океану. Так слухайте, ви ж казали, що немає такої пісні, так чого ж ви заспівали? І на три хвилини увесь Радянський Союз тоді співав «Червону Руту» українською мовою. І тому це пісня про любов України – це є ствердження людини, мови, нації. І тому не випадково, що вона сьогодні єднає нас, як українців, як пшеничне перевесло від донецьких степів до синіх озер Волині».
Так в одному з інтерв’ю прокоментував появу легендарної пісні народний артист, Герой України, славетний співак, якого знає не одне покоління українців, один із перших виконавців «Червоної Рути», Василь Зінкевич.
Особисто я вважаю, що про «Червону Руту» та «Водограй» можна писати тисячі сторінок тексту, але й цього буде замало. Для мене це – пісня, що об’єднує мільйони українців усього світу, затверджує чарівність українського слова і підносить українську пісню. І тільки у єдності ми є силою, здатною протистояти будь-кому!
Володимир Івасюк назавжди об’єднав нас своїми піснями, де б ми не були, куди б не прямували.
Тож пам’ятаймо завжди, що всі ми, кожен із нас, маємо у своєму житті «Справжнє свято Володиної музики і поезії!
Композиція “Червона рута” безумовно – одна із всесвітньовідомих українських пісень, автором якої став Володимир Івасюк.
Саме ця композиція стала справжнім хітом серед інших пісень Івасюка. Свою безсмертну пісню автор написав під час навчання у Чернівецькому медичному університеті.
Тому зараз – трохи історії створення “Червоної рути”…
Щоб виконати жіночу партію у “Червоній руті”, Івасюку довелося запросити вчительку музичної школи №1 Олену Кузнєцову, оскільки всі роз’їхалися на канікули і не було кому запропонувати цю роль. Разом із нею Івасюк протягом двох тижнів давав життя новій пісні.
Перше публічне виконання пісні “Червона рута” відбулося на сцені Чернівецької філармонії в жовтні 1970 року під час творчого звіту обласної спілки композиторів. Пісню виконав Вижницький ансамбль “Смерічка” Левка Дутковського (солісти Василь Зінкевич і Назарій Яремчук).
Через деякий час композицію вперше записують у виконанні колективу Лева Тарасовича.
Практично через рік у серпні був знятий культовий музичний фільм “Червона рута”, в якому солісти ансамблю та викладачка культосвітнього училища Софія Ротару зіграли головні ролі.
У 1971 році “Червона рута” триумфально увійшла до двадцятки переможниць першої радянської “Пісні року”, що визначаються за листами слухачів і глядачів. На сцені “Останкіно” композицію виконали Назарій Яремчук, Василь Зінкевич і Володимир Івасюк.