Велопробіг під назвою “Реанімобіль для України”, маршрут якого пройшов п’ятнадцятьма європейськими містами, завершився в Лондоні. Тривав сортивно-патріотичний захід 15 днів.
Волонтери провезли через всю Європу прапор з лінії фронту і по всьому маршруту розповідали про звитягу наших воїнів і необхідність їм допомагати.
Детально про подію із Лондона повідомила кореспондентка podrobnosti.ua (Інтер) Світлана Чернецька.
Такі акції у Лондоні проводять тричі на тиждень. І щоразу на них запрошені непересічні особистості. Цього разу це парамедикиня Тайра, яка 3 місяці провела у російському полоні та волонтер, який на велосипеді подолав відстань від українського кордону до британської столиці, аби зібрати гроші на машини швидкої допомоги.
Подорож Андрія Вельгоша багополучно завершилася на мітингу української діаспори у столиці UK. Останні два тижні він провів у дорозі. Велосипедом проїхав 15 європейських міст, щоби розповісти більше про війну в Україні.
Андрій Вельгош, учасник велопробігу “Реанімобіль для України”:
“Багато європейців думають, що українська війна – це щось місцеве, щось далеке, але насправді це повномасштабна кривава війна і її фронт такий же задовгий, як відстань від України до Лондона“.
Андрій розповів, що його подорож була надзвичайно важкою, більшість часу їхав під 40-градусною спекою, були й дні, коли доводилося перечікувати штормову погоду. В багатьох європейських містах діаспоряни зустрічали волонтерів як героїв. Саме це й надавало учасникам велопробігу емоційний заряд аби не опустилися руки долати довжелезний шлях.
Завдяки велопробігу Андрій сподівається назбирати гроші на 15 карет швидкої допомоги і відправити їх на фронт. А ще хоче достукатися до британського уряду, щоби реанімобілі виключили зі списку військової допомоги. Бо міжнародні благодійні організації допомагають лише гуманітаркою, до якої варто би віднести і швидкі, наполягає волонтер.
Прикро вражає слабка проінформованість широкого загалу мешканців окремих країн європи. Насправді, в усіх куточках, зокрема, Франції на офіційному рівні, начебто, йде підтримка України – жовто-блакитний прапор вивішений поряд з французьким триколором на усіх офіційних будівлях та на центральних площах навіть маленьких містечок. Однак, здається, це більше зводиться до формальності – влада не дуже зацікавлена бентажити широкий загал свого суспільства українськими реаліями.
Пан Андрій так висловлює свої враження від спілкування з мешканцями кілької Європейських країн: “Були міста, наприклад, Краків і Брно, просто два міста, в які я закохався просто від енергетики людей. Загалом відчувається різниця: Польща, Чехія – одне, а далі – вже Німеччина, особливо Франція – отак, вниз-вниз, вниз. Ми навіть були в місті Вітрелел Франсуа, невеличке містечко, ми вибрали його тільки тому, що воно знаходиться на півдорозі між Страсбургом і Парижем. І дівчата, коли давали презентацію, до них підходили люди і перепитували: шо дійсно у вас війна? Дійсно вас бомблять?“.
Спеціально, аби підтримати вимогу зміни формату покупки карет швидкої допомоги, на мітинг прийшла й відома парамедикиня з позивним Тайра. Вона зараз у Британії тренується до змагання ветеранів у Сполучених Штатах. Сама Тайра останні 8 років займалася евакуацією поранених з лінії фронту, тому добре знає, чого вартує швидка поблизу бойових дій.
Щодо військової та гуманітарної допопоги Юлія Паєвська висловилася так: “Ворог веде обстріл спеціально по машинах швидких, бо вони розуміють, шо звичайно, якщо вони вб’ють або поранять медика, вони виведуть із бойового стану весь підрозділ. Я знаю, як швидко машини виходять з ладу, як їх важко ремонтувати і що коштовніше – життя людини чи залізяка, тобто машин на евакуацію має бути більше, ніж достатньо“.
Велопробіг “Реанімобіль для України”
Після короткого відпочинку Андрій повернеться до звичної від початку війни волонтерської роботи. Разом із однодумцями він продовжить шукати гроші на закупівлю швидких. В Україні вже працює 70 машин, відправлених цими британськими волонтерами.
Нагадаємо, у 2021 році Львівський велосипедний клуб потрапив у п‘ятірку найкращих у Європі.