Голова «Ліги українських меценатів» вважає: «Конкурсом імені Петра Яцика ми воюємо за українську мову»

Цогорічний 22-й Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика став, напевне, чи не найскладнішим з усіх попередніх. Після важких років, коли вся діяльність була ускладнена карантинами через COVID-19, тепр додалися ще й трагічні події російського вторгнення. Але на цей час конкурс практично фінішував, вже відомі імена переможців.

Про умови проведення мовного турніру і його успішне завершення у воєнний час Володимир Загорій, один із засновників президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів»,  розповів журналістці Світлані Короненко для «Урядового кур’єра».

“Ми всі відчували, що є серйозна загроза російської інтервенції, й розуміли, що вона велика, але не хотілося вірити. 26 лютого мав відбутися четвертий, фінальний етап, щоб визначити переможців 22-го конкурсу. Зрозуміло, що він не відбувся у призначений час. 24 лютого, коли у Київ ударили ракети, стало не до конкурсу.

У ті перші дні й тижні війни, коли був наступ ворогів на Київ, важко було зорієнтуватися, зрозуміти, що і як буде далі. Життя стало підпорядкованим реаліям війни. Ніхто тоді не міг сказати, коли і за яких умов буде завершимо наш мовний турнір”, – ділиться пан Загорій своїми спогадами.

Так співпало, що буквально напередодні війни працівники Ліги українських меценатів розіслали організаторам в областях бібліотечки для нагородження кожного переможця третього етапу конкурсу, а це понад 800 бібліотечок. Саме стільки переможців було у третьому — обласному етапі. Розіслали також все необхідне для проведення змагань. Інститут української мови НАНУ під керівництвом директора Павла Гриценка підготував завдання в усіх номінаціях, які теж були розіслані і мали бути розпаковані та оприлюднені перед учасниками турніру 26 лютого рівно о 10 годині.

Упродовж трьох перших місяців війни тему завершення 22-го конкурсу годі було навіть порушувати. Але наприкінці травня у Міністерстві освіти і науки вже запропонували організаторам провести фінальний етап і завершити конкурс.

“Звісно, виникло багато запитань: як і в який спосіб це зорганізувати і де шукати переможців? Адже знаємо, скільки мільйонів українців виїхали з дітьми за кордон і живуть нині у всьому світі — Європі, США, Канаді, навіть Австралії. Уже не кажу про тих дітей з батьками і без батьків, яких змусили виїхати до росії. То вже наша трагедія. А скільки нині дітей залишилося на окупованих територіях, під пильним оком російських окупантів…” – так, за словами президента БФ, організатори конкурсу стикнулися з тим прикрим фактом, що наш народ пережив потужну встряску соціуму.

У Міністерстві освіти і науки поінформували, що в підсумковому етапі мовного марафону взяли участь 556 учнів та студентів із понад 800 фіналістів. Отже, працівникам міністерства і освітянам в регіонах довелося розшукувати переможців попереднього етапу, організовувати їхню роботу дистанційно, тримати все під контролем, щоб врешті-решт успішно провести підсумкове змагання.

У попередні роки четвертий етап традиційно відбувався в усіх областях дуже урочисто, зі святами рідної мови, нагородженням подарунками й дипломами переможців 3-го (обласного) етапу конкурсу, а до Києва як члени журі приїздили оцінювати роботи фіналістів представники всіх регіонів України. Звісно, засідання журі відбувалося в Києві, і перевіряли роботи переможців кілька днів.

Як розповів пан Загорій, нині було все інакше. Фіналісти писали роботи дистанційно, фотографували їх і надсилали до Інституту модернізації змісту освіти МОН України, який відповідає за цей проєкт від Міністерства освіти і науки. Члени журі перевіряли роботи теж дистанційно.

Нині список переможців оприлюднено на сайті МОНУ.

Очільник Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» наголосив: “Це конкурс на знання української мови, конкурс у країні, яка на фронтах російсько-української війни виборює страшною ціною своє право на те, щоб в Україні її громадяни говорили українською мовою, своє право на українську ідентичність, культуру, історію”.

Він переконаний: якби Україна говорила українською як польською поляки в Польщі, як німецькою німці в Німеччині, як французькою французи у Франції, то цієї війни не було б. Ніхто не приходив би сюди рятувати «рускоє насєлєніє України».

“Урешті, ця війна з північним сусідом триває майже 400 років, і нині маємо шанс на перемогу” – вважає пан Загорій.

Варто зазначити, у списках переможців представлено фактично всю Україну — від Одеси до Чернігова, від Волині до Харкова, від Закарпаття до Миколаєва. А це школярі, учні профтехосвіти і коледжів, студенти.

В конкурсі вже беруть участь діти тих, хто змагався в ньому 22 роки тому. А багато учасників нині зі зброєю в руках захищає Україну.

Ще очікуються підсумки від Міністерства оборони України. Військові планують провести підсумковий етап у вересні.

* Засновники конкурсу — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України.

Нагадаємо, ХХІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика проводився у січні-березні 2021 року.

Схожі публікації

Залишити коментар