Тетяна Луганська: «НАТО, миротворча місія нам допоможуть!»

Тетяну Луганську з Луганщини я зустрів у Львові. Вона, за її словами, «задихалася від відчуття сепаратизму і пішла служити в Прикордонну службу в станиці Луганська». Згодом їх перевели до Львова.

На щастя, мені вдалося з нею зустрітися і з’ясувати, що думає пані Луганська з Луганська про те, що нині діється в Україні. Переконаний: читачі відчують – Україна – єдина. То ж розмовляємо.

«Ми будемо ще кращі»

• Ви – українка. А як Ви ставитесь до московитів?
• Вони, ще за царя, обдурені, неосвічені. Вони просто задурені своєю пропагандою.
• Ви добре знаєте історію України?
• Гадаю, що не добре. Ми розвиваємося. Дуже любий Володимир Яворівський, якого ми дивилися у Верховній Раді, є і дуже правильний чоловік. Той період, коли був Чорновіл, ми упустили.
• Кого з українських президентів Ви найбільше поважаєте?
• Порошенка… Треба відрізняти зерно від полови.
• Чим для Вас є Ваша сім‘я?
• Це найцінніше – сім’я. Чоловік до мене перебрався. Троє дітей: дві дівчинки і менший хлопець.
• Чого більше у Вашому житті – добра чи зла?
• Добра, звичайно. Ми раді всьому, що десь відбувається. Ми – з ним: настільки українська позиція. Пів села чують нашу українську патріотичну пісню Мухарського. Він все це так просував – українське. Люди не розуміють класики.

Луганшина. Пів території – самі тюрми. Шахти. На рудники висилали всіх. Непотріб був завезений… Наші вишиванки, волошки. Це наша аграрна Україна. І вони нікуди не ділись – вишиванки…

Чоловік – медпрацівник. Ми раді будь-кому дати допомогу. Я думала, що його не випустять.

• Яка країна найбільше поважає Україну?
• Америка. Бо куди у всі часи виїжджали наймудріші? У Канаду. І – до Польщі. До тієї свободи весь час рвемося. Буде заведений новий розподіл світу.
• Як би Ви назвали те, що робить Путін?
• Злочин.
• Чи часто відчуваєте себе самотньою?
• Ні. А діти. Дочка під окупацією. Друга дочка – на Одещині. Син служить на Сході – у Прикордонній службі.
• Чи відчуваєте себе розумною людиною?
• Ну так. Через те – я тут. Я не відчуваю того бар’єру, що мала. Підтримую молодих хлопців. “Я, хлопці – ваш захист. Я – ваша мама”. Намагаюся підтримувати їх. Поки не виб’ємо гада.
• Яку книжку в ці дні прочитали?
• Не читаю. Грішу.
• Чи багато помилок наробили в своєму житті?
• Гадаю, ні. Тато і мама прищепили мені любов і повагу до старих. Щоб їм не було соромно за нас. Мій чоловік взагалі пройшов пекло.
• Хто Вас найкраще (чи – найбільше) навчив жити – батьки чи школа?
• Чоловік.
• Як Ви ставитесь до поезії?
• Добре. Був Сосюра.
• Один філософ сказав: «Росія – океани бруду». Ви погоджуєтесь з цією констатацією?
• Так. І взагалі: Росії як такої нема. Є московити, мордвини. «Мозги» в них – не в тому напрямку. Путін прислав бурятів, мордвинів. Зіграв неосвіченим контингентом. І вони зробили чорне. Пропаганда страшне зробила.
• Чи вчасно Ви прийшли на світ, чи хотілося б жити в інші роки?
• Хочу побачити розквіт. Ведемо нормальний спосіб життя.
• Час для Вас – біжить, летить чи – повільно рухається?
• Летить.
• Чи була б Україна, якби не було Шевченка?
• НІ, не було б. Його слова – пророчі.
• Чи Україна вистоїть?
• Так. Ми будемо ще кращі. В нас дуже мудра молодь. Вони навчаються в Польщі, в інших країнах. Вони повернуться – і ми будемо кращими. Той тип все зруйнував. Навіть по церквах бив.

«Україна – багата людьми»

• Коли Схід і Захід остаточно об’єднається?
• Ми вже об’єднані. Зараз – ще більше. І грузини, і поляки воюють на Сході України. Там – все найкраще. З вірою в Бога ми переможемо. Ніяких поступок ми не зробимо.
• Ви часто заглядаєте до Неба?
• Так.
• Яку передачу по телебаченні найчастіше дивитесь?
• Зараз блогерів дивилась. Казахів. Білорусів. Дуже люблю Дмитра Чекалкіна. Нам дуже приємно.
• Що для вас є найбільшою насолодою в житті?
• Бачити сім’ю – дітей, четверо онуків.
• Чи боїтесь змін?
• Ні. Намагаюсь бути готовою до них. Але ми не були готові до того, що сталося. Світ не був готовий.
• Чи часто думаєте про майбутнє?
• Гадаю, швидко відбудуємося. Кого треба – Бог залишить. Намагаюся в чомусь знаходити щось красиве.
• Чи вірите собі?
• Думаю, що так. Намагаємось. Жити «какая разница» – нам не підходить. Випробування України були завжди.
• Чи відчуваєте красу рідної землі?
• Аякже. Ми любуємося нею. Чоловік – мисливець. Ходив, розповідав, як їв ягоди. Ціль – не вбити, а пограти, щось цікаве побачити. Зараз все прискорило так, що все йде зразу у Всесвіт.
• Коли судова система України стане справді незалежною?
• Думаю, що стане. Але не так швидко. Коли влада зміниться, щоб і молодь свідомо ставилася. Нам ще багато треба працювати.
• Чому українці так знецінюють себе – досить часто?
• Технології заважають. Живуть одним днем люди.
• Як Ви думаєте, який відсоток людей – тих, що ходять до церкви таки мають храм в душі?
• Третина. Не більше.
• Чи пізнали Ви себе, як того вимагав від себе Сковорода?
• Ні, ще ні. Буду намагатись. Хочу ще вивчити англійську.
• Яким бачите світ – кольоровим чи чорно-білим?
• Кольоровим.
• В яких країнах Вам вдалося побувати?
• Ніде.
• Чи українське село виживе?
• Так. Ми трудолюбиві. Ми без землі не можемо. Україна – багата людьми. Бо ж люди – це все. Діти прогресивні. Раді, що є інтернет. Вони можуть чогось навчитися.
• Дітьми своїми задоволені?
• Так. Всі цікаві.
• Чи розуміють у Європі, що українська безпека є частиною безпеки Європи?
• Думаю, що так.
• Оксана Юринець якось сказала: «Україна має стати центром у Європі». Коли це станеться?
• Станеться. Обов’язково. Ми вже – майже готові.
• З чого б Ви радили починати деокупацію Луганщини і Донеччини?
• Вони самі підуть геть, якщо наша військова сила буде їх поборювати. НАТО, миротворча місія нам допоможуть.
• Коли нарешті російські війська відійдуть від українських кордонів?
• Я б бажала дуже – щоб до кінця цього року. А вся решта деокупація буде тривати довго. Нам помогли люди.
• Пані Тетяно, дякую за розмову.