Очільник української дипломатії Дмитро Кулеба повідомив, що ЄС з 24-го лютого радикально змінив своє ставлення щодо членства України, натомість НАТО, яке ще у 2008-му році формально привідкрило двері для України, все ще живе у довоєнній логіці.
Про набуття статусу кандидата у члени ЄС і перспективи повноцінного членства у європейській сім’ї, про роль світових лідерів та про санкції і тихі гавані для російського капіталу розповів глава МЗС Дмитро Кулеба в інтерв’ю LB.ua.
До кожного треба було підібрати свій підхід, тому що аргументи в Німеччині відрізнялися від аргументів в Нідерландах. І аргументи у Франції також були іншими, скрізь були нюанси. Потрібно було прийти і сказати європейському політику, який в принципі звик жити планово десятиліттями: «Дивіться, у вас 30 років була одна позиція, але, сорі, у нас з вами є місяць на те, щоб ви повністю все змінили, визнали, що все, що ви казали і робили до цього, було неправильно».
“Попри відому популярність президента Макрона в українському Facebook, я маю сказати, що він зіграв дуже важливу роль в тому, щоб, як не дивно для когось може це прозвучати, знайти правильний підхід у спілкуванні з канцлером Німеччини”, – сказав Кулеба.
За його словами, Німеччина та Нідерланди були головними скептиками у питання статусу кандидата. Вони вважали, що Україні треба щось дати, але не пов’язане з юридично зафіксованою обіцянкою членства в Європейському Союзі.
“Дуже важливу роль зіграв прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі. Я нагадаю, що місяць тому, вийшовши з засідання Європейської ради, Драгі дав коментар, що він був єдиним лідером великої європейської держави, яка прямо підтримала статус кандидата для України. Тоді це в новинах булькнуло і зникло, але це правда. Тобто було засідання Європейської ради, всі сиділи мовчали, Драгі взяв на себе відповідальність і сказав: “Я підтримую, я за”. Він хотів показати, що підтримка кандидатства – це не лише історія наших традиційних найкращих друзів – поляків, балтійців та інших країн, – а що є велика країна, яку традиційно вважали такою більш прихильною до Росії, і яка ухвалила для себе стратегічне рішення. Роль цих людей насправді не можна применшити”, – сказав Кулеба.
“Що відбулося 24 числа? Європейський союз вперше за 30 років української незалежності офіційно визнав, що ми будемо членом Європейського Союзу. Це просто історичний перелом, це велика честь для нас всіх бути частиною цього покоління, яке доклалося до отримання цього результату. Але прискіпливий знавець міжнародних відносин, звісно, скаже: «Народ, в Бухаресті у 2008-му році вам теж сказали, що ви будете членом НАТО. І що? І нуль, і нічого з того часу не відбулося».
Що я бачу? Я бачу, як на рівні Європейської комісії вже розгортаються механізми по роботі з Україною, як з майбутнім членом Європейського Союзу. На рівні Європейської комісії вже починають рефлексувати (а потім це перейде в офіційну аналітику, вже на папері, з усіма шапками і підписами) – який вплив матиме вступ України на європейські політики. Починаючи, умовно, від того, скільки треба депутатів в Європарламенті, до того, яким буде вплив українського сільського господарства на загальноєвропейську сільськогосподарську політику”, – пояснив Кулеба.
“Друге, що я бачу, – як реально відкриваються двері в Європейському Союзі з включення нас у внутрішній ринок. Це і обнулення ставок на імпорт, це і транспортний безвіз. Процес іде в той бік.
І тут головне те, про що ви сказали. Триває процес відкриття для нас дверей, але паралельно Європейський Союз має себе реформувати. Один міністр закордонних справ дуже впливової європейської країни сказав мені: «Ти знаєш, я зараз вперше, спілкуючись з тобою, усвідомив, що ми будемо приймати величезну державу. Це тобі не Західні Балкани прийняти. Це навіть не Центральна Європа, при всій моїй повазі»”, – додав очільник української дипломатії.