На сьогоднішній день, одним із ключових напрямків роботи російської пропаганди є хибне просвітництво, як громадян РФ, так і західної спільноти, про те, що на захоплених російською армією територіях України все гаразд, жителі задоволені і навіть краще стали жити, ніж раніше. Простими словами, російська армія приносить так званий «рай».
Проте не треба бути аналітиком чи політологом, аби зрозуміти, що справді відбувається у містах, які захопили росіяни. Достатньо почитати різні телеграм-канали та побачити фото та відео з протестів українців проти так званого «русского мира».
У Херсоні, де Росія хотіла створити так звану «херсонську народну республіку», на мітинг проти «русского мира» вийшло кілька тисяч людей, близько 400 херсонців затримали російські окупанти. Крім того, до міста прибувають люди з Криму, завдання яких – створити масовку, мітинги на підтримку російської влади та капітуляцію міста на користь окупанта.
А ось інше місто – Мелітополь Запорізької області, окупанти їздять вулицями та в гучномовець оголошують, що мешканцям заборонено влаштовувати мітинги, але українців це не зупиняє, а 11 березня було викрадено міського голову Мелітополя Івана Федорова.
В окупованому Росією Бердянську тисячі українців йдуть вулицями міста, скандуючи “Бердянськ – це Україна”.
Олександр Яковлєв, мер Скадовська Херсонської області та його заступник Юрій Палюх були викрадені російськими військовими. На мітингу люди скандували “Поверніть нашого мера”, “Мера” та “Скадовськ – це Україна”.
Також Російські загарбники викрали Євгена Матвієва – мера Дніпрорудного, що у Запорізькій області. Все це робиться, щоб змусити голів міст до співпраці з «русским миром», проте українці не здаються.
А ось відповідь українців на роздачу російськими окупантами «гуманітарної допомоги»:
Всі ці фото, викрадення голів міст та затримання людей на протестах є підтвердженням того, що до російського «раю» солдати армії Путіна лише примушують мирних громадян. Розповіді про те, що в Україні армію РФ зустрічають «хлібом та сіллю» є дешевою пропагандою Кремля. А на українській землі ніхто не чекає на російський триколор.