30.12.1616 вийшов «Часослов» – перша друкована книга Київщини, що побачила світ у лаврській друкарні. Книга була надрукована у типографії Києво-Печерської Лаври на папері Радомишльської папірні (однієї з перших в Україні).
Керував лаврою на той час архімандрит Єлисей Плетенецький.
Як відомо, початок українському друкарству поклав у 1574 році першодрукар Іван Федоров.
Першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів (друкарня львівського братства розпочала діяльність на основі Федоровської друкарні в 1591 році).
Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський.
Саме він написав другу, після Плетенецького, передмову до книги.
Автором гравюр став Павло Беринда.
Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, митрополитам київським Петру і Олексію.
Друк книги дозволяв, по-перше, стандартизувати рівень освіти, по-друге, зробити її більш масовим явищем.
100 примірників на той час, а саме таким накладом вийшов «Часослов», – це велика кількість, адже книги були рукописними, і друк «Часослова» став проривом.
Він став головною книгою для священнослужителів того часу. «Часослов» є також пам’яткою історії української мови, зокрема, релігійного стилю.
Книга містить тексти із Біблії та Псалтиря. Також є історичні свідчення, що «Часослов» довгий час виконував функції підручника.
Примірник «Часослова», як і багатьох інших українських стародруків та пам’яток були вивезені до Росії і зберігаються у фондах Російської державної бібліотеки у Москві.