Шановні читачі! Пропоную вашій увазі інтерв’ю з ректором Львівського національного університету імені Івана Франка (якому цьогоріч виповнюється 360 років), доктором філософських наук Володимиром Мельником.
Розмовляємо. І про Університет, і про науку, і про молоду людину, яку виховує один з найкращих Університетів не тільки України.
«Без науки Україна не має самобутності як незалежна країна…»
- Пане Володимире! Що можете сказати про нинішню діяльність вашого (і – нашого) освітнього закладу – Університету ім. І. Франка? З огляду на світову пандемію?
- Все відбувається в штатному режимі. Хоча ситуація є напруженою. 91% провакцинованих – усі працівники. І в університетському приміщенні, і в гуртожитках працюють центри вакцинації, які активно цю вакцинацію проводять. Лекції, отже, дистанційно, а практичні – в аудиторіях. Наукові дослідження також відбуваються. Ми вдосконалюємо систему дистанційного навчання – це особлива форма. Іншої нема. І методично, і організаційно. Адже сучасний Львівський університет – це 19 факультетів, Педагогічний фаховий коледж, близько 25 тисяч здобувачів освіти та понад чотири тисячі працівників. Наша чисельність є нашою перевагою, бо ж усі ми – одна велика команда. Переконаний, що колектив Університету свідомий своєї місії і відповідальності. Незважаючи на жодні карантинні обмеження, усі разом ми творимо унікальний соціогуманітарний організм, який називається Університетом. У такому колективі є всі умови для зростання творчої молоді, для збереження і розвитку науково-педагогічного персоналу і для виховання свідомих громадян України – незалежно від режиму організації робочого часу. Хотілось би наголосити: запорукою усіх досягнень Університету і його гармонійного розвитку є відповідальна самовіддана праця кожного з нас. Саме вона засвідчує, що Університет розвивається відповідно до динаміки нашого часу.
- Доки відбуватиметься поширення коронавірусу – як ви вважаєте?
- Коронавірусна інфекція, яка на тривалий час зупинила планету, не змогла стати на заваді найважливішому – прагненню вчитися, пізнавати світ, розвиватися й удосконалюватися. З гордістю можемо констатувати, що і студенти, і викладачі, і працівники Університету швидко адаптувалися до нових викликів в умовах карантинних обмежень.
Ми продовжуємо розвивати інфраструктуру, відкриваємо нові інноваційні освітньо-наукові лабораторії – такі як лабораторія альтернативних джерел енергії, кібербезпеки, штучного інтелекту, цифрових медіа. Серед пріоритетів – постійне оновлення матеріально-технічної бази.
Університет, без перебільшення рухається вперед. Лише упродовж двох «карантинних» років відкрито 17 програм для бакалаврів і магістрів, серед яких абсолютно унікальні «Високопродуктивний комп’ютинг» і «Квантові комп’ютери та квантове програмування», що пов’язані з ІТ-технологіями. Щодо гуманітарного спрямування, то це «Логопедія», «Олігофренопедагогіка. Корекційна психопедагогіка», «Початкова освіта. Англійська мова у початковій школі», «Українська мова та література, українська мова як іноземна», «Урбаністика, просторове планування і регіональний розвиток». Забезпечення якості освітнього процесу було і залишається одним з основних завдань.
А що стосується пандемії, то перехворіли понад 300 осіб, яким надано матеріальну допомогу. Працюють в Університеті дві категорії – науково-педагогічні і наукові працівники, а також допоміжний персонал.
Йде потужний процес і з капітальним ремонтом. Це – 30 навчальних корпусів, з них 14 – пам’ятки архітектури – більшість з них мають 150 років. Також відбувається будівництво нового гуртожитку, процес організації 17 нових навчальних лабораторій. А вже один рік відбувався процес творення нових лабораторій. До травня наступного року хочемо цей процес завершити. Незважаючи на обставини, ми плануємо академічну мобільність студентів, понад 150 угод із закордонними партнерами – щоб студент міг там побувати. В докоронарні часи понад 1000 студентів вчилися за кордоном.
Наука і освіта в нас не зашкоджує розвитку Університету, а працює, щоб ми були відкриті для світу, в педагогічних і науково-освітніх центрах.
Програму вдосконалення викладацької майстерності сьогодні на ректораті розглядали. Декани, завкафедрами пропонували це почати з 1 грудня. 420 викладачів вже пройшли підвищення кваліфікації.
- Наскільки науковий ландшафт ЛНУ імені Івана Франка є наближеним до наукового ландшафту міжнародних наукових інституцій?
- Наука за своєю природою, є відкритою системою. Ми повинні співпрацювати з провідними міжнародними науковими установами. І ми це робимо. Скажімо, інститут Планка, інститут Гельмгольда. Це – спільні наукові дослідження. Це не просто наш вихід, це нинішні атрибути наукової відкритості. Освіту у Львівському університеті здобувають сьогодні понад 300 іноземних громадян. Продовжуватимуться зусилля щодо збільшення кількості дисциплін, які викладають англійською та іншими іноземними мовами, щодо подальшого доступу студентам до широти європейської системи освіти.
Упродовж 2020-2021 років в Університеті проведено близько 60 міжнародних наукових конференцій.
В Університеті викладають іноземні професори з Італії, Іспанії, Словенії, Німеччини, Китаю, Японії, Туреччини, Південної Кореї, Швеції, Естонії, Австрії та Норвегії.
Звичайно, що під час пандемічних обмежень внесено деякі корективи щодо проведення міжнародних шкіл.
- Коли в Україні сповна зреалізується звернення Блаженнішого Любомира Гузара до владних чиновників: «Дайте людині право зрости у свободі»?
- Це все залежить від людини. Свободу і владу не дають – треба брати. А людина настільки гідна, наскільки може бути свобідна. Це – внутрішній вимір. Якщо людина не хоче або не може бути вільною, – то буде рабом.
- За рейтингом якості еліт (проведеним 2021 року) Україна посідає 76 місце серед 151 держави. Чому в нас, в Україні, така ситуація? Адже ми прагнемо увійти в Європу, в НАТО?
- Я не знаю. Бо є люди, які відповідають за Україну як таку. І той факт, що такі люди є, що державний інтерес є вищий за особистий (теза Івана Франка), – то це і є університет. Це – процес зростання української людини, для якої державницький інтерес є первинний. Україна має українську майбутність. Хоча вона так просто не дається. І свідченням цього є історія інших держав.
- Ваше бачення ролі науки в житті суспільства. Як було вчора? Як є нині?
- Визначально. Без науки Україна не має самобутності як незалежна країна, не має і суверенної перспективи.
«Філософи – це людське освоєння світу за допомогою понять…»
- Чи пам’ятають представники Університету, що вони мають бути духовною елітою?
- Своєю діяльністю і ставленням до людини вони це стверджують.
- Як здійснюється порозуміння вчених Університету з політиками, владними діячами?
- Університет – соціокультурний феномен. Це – засіб формування національно свідомої молодої особи. Який університет в країні – така й країна. Яке ставлення політиків до Університету – така й країна, а значить – такі несучасні і обмежені політики.
- «Те, що ми не об’єднані, – не страшно, – казав мені 1995 р. Левко Лук’яненко. – Важливо, щоб наш світогляд був однаковий». А як ви вважаєте? І чи колись у нас буде світогляд однаковий?
- Світогляд у нас різний – за означенням. Але в світі мають бути визначальні цінності. До різних кафедр прийшли різні науковці – бо різні люди. Але працює в нас демократія…
- … повинна би належним чином, але …
- Але є також повага до гідності людини. Про це йдеться і в Законі української держави.
- Як ви вважаєте, наша країна поверне Крим?
- Поверне. Бо, по-перше, вони – українці, а Крим – український.
- Отець Турконяк кілька років тому казав мені: «Справді, держава абсолютно не дбає про науку». Минуло дев‘ять років. Чи змінилась, бодай трохи, ситуація?
- В Україні наука є. А фінансування і результат – то це свідчення того, що не тільки освіта, а й наука – вони є атрибутивними до України як такої.
- Наука – це спосіб освоєння світу. І – розуміння світу. 650 докторантів і аспірантів в Університеті це відчувають, знають, розуміють.
- Що ви думаєте про зміст свого життя?
- Його постійно треба знаходити.
- Ганна Гопко, народний депутат України вважає, що «ситуація в різних регіонах світу, і в Європі, зокрема, з демократією погіршується, тому НАТО є надзвичайно важливим».
- Так. Ганна Гопко абсолютно правильно доводить, що національний інтерес країни – це вступ в НАТО. Добре, що розвиток української держави гідно представляють університети.
- Чи змінювались ви впродовж свого життя у сфері своєї діяльності, у оцінюванні самого філософського змісту?
- Якщо говорити про науку, то я постійно займався професією, а філософія як спосіб переживання цього світу – очевидно, трансформувався. Такі галузі, як філософія науки, філософія культури, дають мені можливість глибше відчути і зрозуміти, чому в європейській культурі сформувався такий феномен як раціональний спосіб освоєння світу.
А взагалі філософія – це людське освоєння світу за допомогою понять, можливість людини пізнати себе.
- Що є пріоритетом вашої діяльності?
- Пріоритетом нашої роботи є якість освітнього процесу. У нас є програма підвищення кваліфікації викладачів, яка, зокрема, включає формування цифрових компетентностей, наукове стажування за кордоном – в провідних університетах Європи.
Наступний пріоритет – створення нових сучасних науково-навчальних лабораторій. За два попередні роки створено 17 лабораторій – від «лабораторії штучного інтелекту», до «лабораторії цифрової дипломатії».
А також – модернізація існуючих. Їх у нас 80 науково-навчальних і чотири – технічні центри.
- Отже, Університет – це …
- Класичний європейський університет створився і розвивався на базі двох цінностей – демократії і науки. Саме оці дві цінності оплодотворили Європу і спричинились до створення такого формату як європейська цивілізація. Тому університети закладають генетику країни. І через те в західному світі така увага і повага до університетів.
Без сучасного класичного університету Україна не має майбутнього.
- Пане Володимире, дуже дякую вам як ректорові-філософу за щиру розмову. Нехай Львівський університет, який цьогоріч святкує своє 360-річчя, всіляко допомагає Україні – і передусім вихованням україноцентричних творчих науковців.
Спілкувався Богдан Залізняк,
керівник прес-центру
наукової журналістики ЗНЦ
НАН України і МОН України,
член НСПУ і НСЖУ
м. Львів