Низка країн Євросоюзу дали оцінки щодо послаблення візового режиму з Україною, Грузією, Молдовою та країнами Західних Балкан
Оцінки, що стосувалися четвертого звіту Євросоюзу про послаблення візового режиму, надали Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Італія та Словаччина.
Так, Бельгія зазначає, що кількість заявників на надання притулку з України потребують моніторингу “в меншій мірі”, ніж із Грузії та Північної Македонії, але водночас називає Україну “приводом для занепокоєння”.
“Загалом Україна залишається приводом для занепокоєння. Кажучи конкретніше, йдеться про показники, пов’язані з правосуддям та безпекою, оскільки здається, що навіть за кілька років після скасування візового режиму проблеми в цій сфері зберігаються. Дійсно, навіть якщо національне законодавство було офіційно ухвалене, воно, схоже, не застосовуються повністю. Отже, беручи до уваги постійну відсутність дотримання дорожньої карти в цьому напрямку, ми могли б замислитися над варіантами, які слід розглянути, якщо ми не хочемо запустити механізм призупинення безвізового режиму для України”, – вважає Бельгія.
Водночас Брюссель додає, що така оцінка чинна для всіх країн із послабленим візовим режимом, чиї політики не повністю відповідають їхній дорожній карті.
Механізм зупинки безвізу Бельгія вважає таким, що наразі “не мав можливості довести свою корисність”.
Чехія каже про “високу кількість заявок на надання притулку” від громадян Грузії, Молдови та України, а також про нелегальних мігрантів із Молдови та України. За даними Чехії, українці є першими з безвізових країн за кількістю заявок на надання притулку у 2020 році.
“Скасування віз між ЄС і Україною, втім, не може бути причиною цієї ситуації, адже зазвичай українці подають заявки на надання притулку, щоб подовжити перебування в Чехії після закінчення дії їхнього дозволу на проживання чи візи. Кількість заявок на надання притулку зросла на 13% у 2020-му (311 у 2019-му, 351 у 2020-му). Станом на серпень 2021 року кількість прохачів притулку, подана громадянами України, зросла на 22% порівняно з таким же періодом торік”, – повідомляє Чехія.
Крім того, Прага зазначає, що українці є найчисельнішою групою за нелегальним проживанням у Чехії з громадян країн, які не входять до ЄС, а у 2020 році цей показник зріс до 3242 порівняно з 1504 у 2019 році.
За даними Чехії, у довгостроковому вимірі українські громадяни становлять близько 50% нелегальних мігрантів з-поза блоку. При цьому Чехія припускає, що ця тенденція посилилась у 2021 році у тому числі через карантинні обмеження та нелегальне працевлаштування.
“Навіть попри те, що цифри в площині нерегулярної міграції, схоже, не знизяться найближчим часом, і попри постійні проблеми в сфері організованої злочинності, ми бачимо додану вартість у тому, як застосований механізм зупинки безвізового режиму. Водночас ми відкриті до обговорення його можливого оновлення, якщо таке обговорення почнеться”, – повідомляє Чехія.
Німеччина повідомила, що Грузія, Молдова, Україна, Албанія і Сербія були в десятці країн, вихідці з яких найчастіше порушували законодавство щодо іноземців у 2020 році. При цьому Україна в цьому рейтингу перебуває на п’ятій сходинці. Водночас Берлін зазначає, що такі порушення не потрапляють до статистики про нелегальний в’їзд.
“Хоча обмеження на в’їзд через пандемію COVID-19 загалом призвели до зниження порушень щодо нелегального проживання у 2020 році порівняно з попередніми роками, показники цих країн походження зросли: Албанія (8,517 підозрюваних; +10%), Україна (6,817 підозрюваних; +38%) і Молдова (4,643 підозрюваних; +16%)”, – повідомляє Німеччина.
Також Німеччина зазначає, що кількість запитів від українців на міжнародний захист у цій країні знизилася на 61% у 2020 році порівняно з 2019-м.
Австрія не згадує в своїй оцінці Україну, проте назвала призупинення візового режиму “однозначно ефективним інструментом” і закликала Візову робочу групу оцінити ситуації, коли країни, що мають певні візові режими, не впроваджують рекомендації ЄС.
Італія та Словаччина також не згадують Україну в своїх оцінках.
Франція схвально оцінила звіт, але закликала Албанію та Грузію до протидії нерегульованій міграції та безпідставним заявам на надання притулку.
Брюссельський кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Юзвяк вважає, що європейські держави можуть вдаватися до “тактики залякування”, щоб демонструвати жорстку політику своїм виборцям.
“Але це також заклик урядам різних третіх країн щось робити з проблемою. За реакціями Кишинева, Києва та Тбілісі тепер уважно спостерігатимуть. Варто зазначити, що з самого першого дня були скарги від численних країн ЄС, у тому числі Франції, Німеччини, Нідерландів, Італії та Швеції про людей, які в’їжджають до Євросоюзу, використовуючи послаблення візового режиму, зі злочинною метою”, – вважає Юзвяк.
Водночас журналіст зазначає, що “мало хто хоче чіпати візову репрезентацію”, оскільки це одна з небагатьох історій успіху ЄС щодо Західних Балкан і Східного партнерства.
“У час, коли Росія постійно шукає шляхів посилити вплив в обох регіонах і заодно завадити ЄС, скасування безвізового режиму буде ідеальним подарунком. Всі столиці це знають і відтак категорично не хочуть натискати на цей гачок. Тому що, щойно це станеться один раз, буде важко зупинити процес”, – вважає Юзвяк.
За даними журналіста, європейські чиновники повинні розглянути це питання на зустрічі візової робочої групи 13 жовтня.