На території Києво-Печерського заповідника презентували спільний українсько-литовський проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина», присвячений сторінкам історії еміграції кримських татар до Литви у різні часи, та їх поверненню у 90-х роках ХХ сторіччя до України після депортації.
Мистецький проєкт відбувається в межах Року кримськотатарської культури в Литві, за підтримки Посольства Литви в Україні, Міжнародного інституту культурної дипломатії, державного підприємства «Кримський дім» та декількох українських музеїв.
Проєкт «Крізь віки: набута Батьківщина» у Музеї книги і друкарства України складається з фотовиставки Арвідаса Шематаса «Просто неба», розташованої на подвір’ї музею, а також виставки «Дорога, що стала долею», яка присвячується історичному шляху татарського народу з Криму до Литви.
Події давньої історії та сучасного життя Литви, Криму та України тісно переплетені та взаємопов’язані. Якщо для литовських татар набуття нової Батьківщини та нової родини народів – це історичний факт, для сучасного кримськотатарського народу боротьба за свою землю триває. Виставка «Дорога, що стала долею» приурочена до 700-ліття першого відомого історії запрошення татар до Литви. Саме у 1321 році литовський князь Гедімінас покликав татарські війська доєднатися до битви з «хрестоносцями», а масове поселення татар у Великому Князівстві Литовському відбулося за правління Вітовта Великого наприкінці 14 століття. Сучасна ж Литва, як відомо, не визнала окупацію Криму та виступає проти порушень прав людини на українському півострові.
«Ми завжди підтримуватимемо вас у боротьбі проти російської агресії. Цей захід — нагода заявити, що Литва підтримує суверенітет і територіальну цілісність України, виступає проти порушень прав людини у Криму і засуджує агресивну політику Росії», — заявив на церемонії відкриття проєкту Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Вальдемарас Сарапінас.
Дипломат зазначив, що нині в Литві проживає близько двох з половиною тисяч татар, які мирно уживаються з литовцями. За сім століть Литва стала для них другою батьківщиною. Литовські татари брали участь у всіх війнах Великого князя Литовського, повстаннях, а також у боротьбі за незалежність Литви у 1918-1920 роках. У 1988 році започаткувалося Товариство культури литовських татар, наразі їхні громади є у Вільнюсі, Каунасі та інших містах.
Отож, виставка «Дорога, що стала долею» у різний спосіб розповідає про формування унікального сучасного етносу – литовських татар. Експозиція поєднує презентаційні матеріали книжки «Історичний шлях кримськотатарського народу з Криму до Литви» (разом з мапою напряму руху через територію сучасної України), вишукані вироби львівської майстерні з традиційного кримського гаптування «Єшіль ада/Зелений острів», декоративні тарілі Рустема Скібіна з традиційним кримським орнаментом, підбірку фотоматеріалів про видатні особистості литовських татар 20 століття та експонати, надані Музеєм книги і друкарства України. Серед них як стародруки з текстами, що підкреслюють давні стосунки між нашими народами, так і сучасні видання.
Дорога з Криму до Литви довжиною у 700 років була по-справжньому доленосною. Вибір цієї дороги, прагнення досягти пункту призначення (destination) нової Батьківщини означали й вибір для себе іншої долі (destiny). Цей вибір став утворювальним для народу, започаткувавши в далеких землях ВКЛ новий унікальний етнос, що тепер є нівіддільною частиною як давньої історії Литви, так і сучасного литовського суспільства, зберігає свою культурну та релігійну ідентичність й упродовж 700 років мирно співіснує з християнськими народами.
Фотовиставка Арвідаса Шеметаса “Просто неба” розкриває тему повернення додому на початку 1990-х років кримськотатарських сімей, депортованих у 1944 році, та пов’язані з цим труднощі. Йдеться про перебування цілих сімей “просто неба”, доки не були побудовані нові оселі протягом перших років на знову набутій батьківщині, і про сучасну ситуацію з окупацією Криму. За 70 років після найбільшої трагедії кримськотатарського народу – депортації 1944 року, з приходом у 2014 році на півострів нової окупаційної влади близько 30 тисяч кримських татар знову опинилися просто неба, були змушені покинути свої домівки й продовжувати будувати омріяну державу поза Кримом, на материковій частині України. Автор виставки Арвідас Шеметас є свідком цього драматичного процесу, в експозиції представлені його фотографії 1990-2000-х років.
“У цьому так багато символізму і метафор, що людина, яка народилася в Литві, багато років тому знайшла свою батьківщину в Україні, в Криму. Наразі ми всі знаємо, частина нашої батьківщини, а для когось єдина батьківщина, перебуває в окупації. Але цей місток у вигляді, безперечно, надзвичайних фотохудожніх проявів його душі, його емоцій, його пам’яті – це зафіксований біль, мрії, сподівання. У роботах Арвідаса Шеметаса так багато людського, так багато історії, так багато того, що людину робить людиною”, – зазначив голова “Кримського дому”, актор та режисер, автор стрічки «Хайтарма» Ахтем Сеїтаблаєв.
Арвідас Шеметас – український фотограф литовського походження з Криму, як він сам себе зазначає – народився в 1962 році в Каунасі (Литва). Навчався фотожурналістиці в агентстві REUTERS. Має стаж роботи фотографом більше 40 років. В середині 80-х переїхав до України, в Крим, де створив сім’ю й мешкає дотепер. До 2014 року був спеціальним фотокореспондентом інформаційного агентства “Укрінформ” у АР Крим. Співпрацював з інформаційними агентствами: REUTERS, ЕРА і численними друкованими виданнями України та країн Європи. Переможець в номінації “Фотокореспондент” у творчому конкурсі “Журналіст року-2006”. Призер в Міжнародному фотоконкурсі “CANON 2008” (Японія), присвяченому чемпіонату Європи з футболу. Має нагороди FIAP. Друга премія в міжнародному фотоконкурсі “Людина серед природи” (Вільнюс). Призер XIII міжнародного фотоконкурсу «День-2011».Володар кришталевої пальмової гілки міжнародного конкурсу репортажної фотографії. Призер і дипломант низки колективних фотовиставок в Україні та за кордоном. Автор персональних виставок в Україні, Туреччині, Ізраїлі та Палестині, а також численних колективних фотовиставок у різних країнах світу. Дипломант премії “Смарагдова Лiра”. Учасник щорічної виставки литовської фотографії в Чикаго. Співавтор низки фотоальбомів і книг про Крим. Заслужений журналіст АР Крим.
Триватимуть виставки «Просто неба» та «Дорога, що стала долею» до 30 вересня в Музеї книги і друкарства України (Лаврська, 9). Водночас в рамках виставкового проєкту «Крізь віки: набута Батьківщина» відкриються також дві інші виставки. Зокрема, з 22 вересня до 22 жовтня в Музеї української діаспори (вул. Московська 40-б) проходитиме виставка артефактів з Музею Шереметьєвих “ПОГОНЯ, ТРИЗУБ І ТАМҐА. Україна-Русь, Велике Князівство Литовське, Руське та Жемайтійське і кримські татари: від протистояння до бойового побратимства”. В Національному музеї українського народного декоративного мистецтва (вул. Лаврська, 9, корп. 29) проходитиме художня виставка “КІСМЕТ ЙОРГАН. Тепла матриця поколінь” за участю украхнських та литовських авторів. Триматиме вона з 1 жовтня до 1 листопада.
