100 років Петру Яцику – знаний канадський меценат українського походження

від Стожари

7 липня минає 100 років від дня народження Петра Яцика (1921–2001) – канадського підприємця українського походження, відомого мецената, який вкладав всі свої гроші у знання про Україну.

Сума його пожертв на українські інституції в західному світі перевищує 16 мільйонів доларів! Його іменем названо Міжнародний конкурс знавців української мови, що проводиться у День української писемності і мови 9 листопада. Про нього написано книгу з промовистою назвою “Українець, який відмовився бути бідним”, автор – Михайло Слабошпицький.

Петро Яцик був одним із меценатів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), «Енциклопедії українознавства», Центру досліджень історії України при Альбертському університеті (Канада), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті. Він заснував Міжнародний конкурс знавців української мови, спеціальний український відділ при Колумбійському університеті (США).

Завдяки Петрові Яцику «Історія України-Руси» Михайла Грушевського видана англійською мовою. Він вважав, що Україна та українці не повинні бути бідними, бо це не їхній природній стан. Він став багатим, але багатим меценатом.

Народився Петро Яцик 7 липня 1921 року на Львівщині у с. Верхнє Синьовидне у селянській сім’ї. Закінчив семирічку в місцевій школі, а потім навчався на сільськогосподарських курсах. Працював спочатку механіком на тепловозі, а згодом організував молочарське виробництво. У 1939 р. успішно закінчує шестимісячні залізничні курси і починає працювати помічником машиніста. Під час Другої світової війни брав участь в українському русі Опору. У 1944 р. емігрував до Німеччини, де навчався у вищій школі Регенсбурга. Одразу вступив до Українського технічно-господарського інституту, в якому вивчав економіку та мови – англійську, німецьку, іспанську.

У 1949 р. переїхав з родиною до Канади, де досягнув значних успіхів як підприємець. На початку, як сам розповідав із «сімома долярами у кишені», не гребував жодної роботи, працював у ресторані, мив посуд. І вже в 1950 р. разом із партнерами відкрив українську книгарню «Арка» в Торонто, через два роки – меблевий магазин, а потім став співвласником будівельної фірми, яка принесла йому мільйонні статки. Став власником компанії «The Prombank Investment Limited», очолював інші компанії з будівництва та продажу промислового і нерухомого майна.

Ще з кінця 50-х рр. ХХ ст. розпочав низку меценатських акцій на підтримку української науки, освіти, культури. Дбав про видання українських книг, словників, енциклопедій.

У 1960-х роках Петро Яцик віддав першу тисячу доларів на благочинність – це був український буквар педагога Марії Дейко.

Згодом виходить багатотомне видання «Енциклопедії українознавства». На це видання він пожертвував великі кошти, а потім роками платив відповідний податок.

Відіграв важливу роль у становленні Вічного фонду українських видань при Торонтському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії.

Профінансував відомий проєкт англійською мовою М.  Грушевського «Історія України-Русі» – «History of Ukraine-Rus», що охоплює історію України від найдавніших часів і до середини XVII ст. Видана у 10 томах протягом 1898–1937 рр.

У 1986 р. заснував Освітню фундацію ім. Петра Яцика, яка фінансувала низку постійних програм у провідних університетах світу, включаючи Інститут українських студій Гарвардського університету (США), Український лекторій у Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, українські студії в Альбертському університеті (Канада), інформаційний центр у бібліотеці ім. Джона П. Робертса.

Від 1991 р. Петро Дмитрович регулярно відвідував Україну, надавав матеріальну й моральну підтримку багатьом науковим, освітнім та культурно-громадським проєктам.

Петро Дмитрович Яцик у Ботанічному саду біля Видубицького монастиря

За його ініціативи проводилися конкурси на кращий підручник з історії України й фінансувалося їхнє видання, ініціював важливий освітній і культурно-громадський проєкт «вивчаймо та плекаймо українську мову».

Петро Яцик з дочкою Надією на Хрещатику

Заснував Лігу українських меценатів, під егідою якої організував у 2000 р. Міжнародний конкурс знавців української мови (після смерті конкурс став носити його ім’я).

Доброчинна і громадянська діяльність Петра Дмитровича Яцика здобула міжнародне визнання – 1995 р. Університет Альберти удостоїв почесним званням доктора права, 1996 р. він був обраний до Національної дорадчої ради Інституту Гаррімана при Колумбійському університеті та нагороджений Президентом України Л. Кучмою спеціальною грамотою за сприяння розвиткові української науки, освіти і культури, а в 2001 – до 80-літнього ювілею П. Д. Яцик одержав орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.

1 листопада 2001 року Петро Яцик помер у Торонто, де його поховано на цвинтарі в Гайд-парку.

Читайте також: Петро та Павло – два видатних представника української діаспори в Канаді

Схожі публікації

Залишити коментар