Уперше в Кишиневі відбувся масштабний фестиваль «Ukrainian Day in Moldova»

від Стожари

Уперше в Кишиневі відбувся масштабний фестиваль «Ukrainian Day in Moldova».

У його рамках в центрі розвитку креативної індустрії ARTCOR відбулось кілька визначних подій, що сприяли розбудові міжкультурного діалогу двох країн: дискусійна панель “Україна – Молдова” (UA – MD), “Форум молоді”, Етно-показ, “Борщ-Fest” та вечір українського кіно.

Захід не оминули увагою представники Президентури, національних молодіжних рад, науковці, творча еліта та провідні дипломати двох дружніх країн.

Українців Молдови привітало вище керівництво Республіки. Привітання від Глави держави до учасників та гостей заходу передала її радниця із питань культури Анжела Брашовєану-Єрізану.

Президент Майя Санду у своєму зверненні зазначила, що розраховує на зміцнення відносин між двома країнами: – “Святкуймо те, що нас об’єднує, святкуймо те, що робить нас різними та справжніми. Українці Молдови дуже цінні для нас. Це науковці, митці і громадські діячі, які додають фарб у життя цієї країни. Я маю надію, що дипломатичні відносини між нашими країнами досягнуть надзвичайно високого рівня“.

До привітань долучився і радник Прем’єр-міністра Республіки Молдова з питань захисту прав людини та міжетнічних відносин, Ніколай Радіца.

Що чекало на учасників «Ukrainian Day in Moldova»? Дискусійна панель UA – MD стала майданчиком для обговорення питань культурної дипломатії, збереження традицій, співпраці між країнами.

На Форумі молоді зустрілись активісти двох країн для обміну досвідом, нетворкінгу, обговорення партнерства, спільних проєктів у сфері молодіжної політики.

Під час інтерактивного лекторію “Ідентичність крізь призму сучасності” йшлося про хроніку еволюцї ідентичності, трансформацію явища та інструменти збереження. У етнографів України і Молдови з’явилась можливість обговорити актуальні формати вислітлення культурних традицій.

Справжнім відкриттям для всіх присутніх став показ колекцій етнічного одягу з України від організації “Всесвітній день вишиванки”. Деяким строям налічується понад сто років! Показ проходив під унікальний електрофольковий сет, у котрому використовувались різноманітні музичні інструменти – від звичайних сопілок до флояри.

Кіновечір став пізнавальним у плані української культури та ткацтва зокрема. Документальний фільм “Ткацький шлях” представила його співавторка Леся Воронюк.

“Борщ-fest” вразив гостей заходу різноманітністю рецептів. Українську національну страву готували майстрині з двох українських сіл Молдови: Василєуци Ришканського району та Іванча Оргеєвського району. Кожна господиня мала свій секрет. У однієї команди до страви додавався чорнослив, у іншої – часник. Переможців вирішили не визначати, адже усі варіанти борщу виявились дуже смачними. “Головне – готувати все з любов’ю!” – кажуть учасниці фесту.

Цей день допоміг заснувати майданчик для діалогу та пошуку нових механізмів співпраці на рівні гуманітарних зв’язків і публічної дипломатії України та Молдови“, – зазначив організатор заходу, голова “Національного конгресу українців Молдови” Дмитро Лекарцев. “Ми популяризуємо наші спільні національні культурні бренди. Саме тепер, у сучасному світі, це актуально як ніколи“, – додав пан Дмитро.

Співорганізаторами заходу виступили Посольство України у Республіці Молдова та Агенція міжетнічних відносин Молдови.

Партнери фестивалю: мережа ресторанів Gastrobar, Artcor, ГО «Всесвітній день Вишиванки», Національна молодіжна рада України, Національний Центр збереження нематеріальної культури, Національна молодіжна рада Молдови, Союз Українців Молодви, Жіноча громада українок Молдови та Асоціація української молоді Молдови «Злагода».

Центр развитку креативної індустрії Artcor, Асоціація української молоді Молдови “Злагода”, Національна рада молоді Молдови, Жіноча громада українок Молдови, Інститут демократизації та розвитку, Спілка українців Молдови, Національна рада молоді України, ГО Всесвітній день Вишиванки, Мережа ресторанів Gastrobar, Національний центр збереження та популяризації нематеріальної культурної спадщини, портал української діаспори “Стожари”.

Схожі публікації

Залишити коментар