Виставка робіт видатного українського художника-авангардиста, теоретика мистецтва і педагога Олександра Богомазова (1880-1930) «Лабораторія творчості» відкрилася днями у столиці Литви Вільнюсі, в Національному художньому музеї Литви.
Олександр Богомазов – лідер українського і російського авангарду, теоретик живопису та педагог, якого називали «українським Пікассо» – народився 7 квітня 1880 р. в Ямполі Харківської губернії (нині – Сумська обл.).
Батько художника був простим бухгалтером, служив на Янківському цукровому заводі Харитоненка і дослужився до купецького статусу. Матері хлопець майже не знав – вона покинула чоловіка й одружилася вдруге із заїжджим офіцером.
Навчався в гімназії, рано проявивши тягу до живопису. Утім, батько не схвалював його стиль, вважаючи це мазнею, і наполіг, щоб хлопець закінчив Херсонське сільськогосподарське училище, де здобув фах агронома. Але мистецтво бере гору: за підтримки дядька він випрошує у батька дозвіл переїхати до Києва і вступити до Київського художнього училища. На той час йому був уже 21 рік.
У Києві Богомазов навчався в Олександра Мурашка та Івана Селезньова. Разом з ним вчилися майбутні зірки авангарду Олександра Екстер та Олександр Архипенко. У 1905 році навчання переривається: через участь у страйках його виключають з училища. Але талановитого студента запрошує у свою студію один з викладачів училища – Сергій Світославський. У цей же період Олександр Богомазов стає членом соціально-демократичної партії і починає працювати з журналом «Шершень».
Новий поштовх для творчості дає експедиція до Криму влітку 1908-го року. Після Криму Богомазов робить спробу вступити до Московського училища, але провалює іспит. Деякий час він відвідує в Москві приватні студії Федора Рерберга і Костянтина Юона. Ці дві студії поєднували класичну академічну освіту зі знайомством з новітніми європейськими методами.
Після Москви художник знову повертається до Києва, зближується із провідними майстрами авангарду – Олександрою Екстер, Давидом та Володимиром Бурлюками, Михайлом Ларіоновим та іншими. Їхня спільна з іншими авангардистами виставка «Ланка» у 1908-му році стає помітним явищем у мистецькому житті Києва.
У 1914-му Олександр Богомазов пише свій знаменитий трактат «Живопис та елементи», де обгрунтовує основи новітнього мистецтва як рух, динаміку, ритм. «Світ сповнений енергією руху і спостережливе око бачить динаміку навіть у статичному предметі («гора насувається», «рейки тікають», «стежка в’ється»), – переконував він. Цей трактат художник присвятив своїй дружині Ванді Монастирській, яка пізніше зберегла творчу спадщину художника від забуття.
У часи Української революції 1917-1921 років Олександр Богомазом з головою поринає у викладацтво, бере участь у виготовленні ескізів українських грошових знаків, керує оформленням свят у Києві, малює плакати, ілюструє дитячі книги. Став одним із засновників Кустарного Товариства та Першої Артілі Художників, першим секретарем Профспілки художників Києва.
З 1922 року і до самої смерті у 1930-му від загострення туберкульозу, який здобув ще в роки революцій, Олександр Богомазов викладав у Київському художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Після його смерті було створено Громадський комітет зі збору коштів та увічнення його пам’яті, але всі зібрані комітетом кошти були передані на будівництво літака «За Владу Рад» і на культурну роботу в колгоспі за місцем народження художника. Вдова художника разом з неповнолітньою дочкою залишилася без засобів до існування, але ніхто цим не поцікавився. З радянського мистецтва його ім’я було практично викреслене.
Нині Олександр Богомазов є одним із найвідоміших художників-авангардистів світового рівня. У 1991 році в Тулузі відбулася його персональна виставка, до якої було видано каталог французькою мовою. Нині його твори експонуються в музеях і приватних колекціях Лондона, Нью-Йорка, Венеції, Цюріха, Токіо, Сан-Франциско, Загреба та інших міст світу.
«Виставка пропонує глядачеві зануритися у творчий процес художника. Поряд із картинами представлено багато ескізів та досліджень, які дають можливість побачити внутрішні творчі перетворення, появу живописних ідей «на кінчику олівця» та їх перетворення у неперевершені художні образи», – сказала куратор виставки Олена Кашуба-Вольвач.
Окремо підкреслюється, що ця виставка, яка відкрилася в Палаці Радзивіллів (входить до системи Художнього музею Литви), проходить в межах святкування 30-ї річниці незалежності України.
Директор Національного художнього музею д-р Арунас Гелунас нагадав про те, який великий вплив мали на довоєнних російських художників-авангардистів та на післявоєнних московських концептуалістів два українських авангардисти: «Першим, звичайно ж, був Казимир Малевич, а другим – Олександр Богомазов!»
На виставці представлені роботи із зібрань Національного художнього музею України та Національного культурно-мистецького комплексу «Арт-Арсенал», котрий зберігає творчий доробок Богомазова.
Виставка триватиме до 25 липня.