Міжнародний фонд Івана Франка оголосив довгий список претендентів на здобуття однойменної премії.
Традиційно нею відзначають науковців, які працюють із соціально-гуманітарним направленням. Роботи претендентів повинні грунтуватися на засадах наукового осмислення історичних або сучасних процесів у культурі, політиці та суспільному житті України.
У 2021 році на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка було подано 26 наукових робіт. За перемогу змагаються вчені з Канади, Литви та України. Праці претендентів охоплюють 20 наукових дисциплін.
Ім’я лауреата планують оголосити наприкінці червня в Інституті славістики Віденського університету.
Лауреата визначає журі, яке формується із 12 міжнародних експертів.
Нагородження відбуватиметься 27 серпня у Дрогобичі – на 165-ту річницю від дня народження Франка.
Минулоріч перемогу здобув професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк за монографію “Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.”.
Довгий список претендентів:
Колективна монографія Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса: “На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі“.
Колективна монографія Олександра Гриценка, Надії Гончаренко, Інни Кузнєцової: “Культура пам’яті сучасного українського суспільства: трансформація, декомунізація, європеїзація”.
Олена Берегова: “Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі”.
Роман Горак: “Андрей Шептицький. Біографія”.
Микола Зимомря, Марія Якубовська: “Іван Франко: проєкція у сучасність”.
Оксана Кісь: “Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти”.
Богдан Козак: “У лабіринтах історії українського театру”.
Олена Кравченко: “Опіка над дітьми в Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст.”.
Володимир Маслійчук: “Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.”.
Зоряна Мацюк: “Фразеологічний словник Західного Полісся та суміжних територій “Говорити як медок варити”.
Іван Монолатій: “Зоосад революції. Західноукраїнська державність 1918–1923 років і теорії випадковостей ХХ – початку ХХІ сторіч”.
Шон Паттерсон (Sean Patterson): “Махно і пам’ять: Анархістські і менонітські наративи української громадянської війни, 1917-1921 рр.”.
Людмила Підкуймуха: “Мова Львова, або Коли й батяри говорили”.
Ірина Роздольська: “Літературний феномен Українських Січових Стрільців: функціонування та структура покоління”.
Андрій Сова: “Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність”.
Михайло Степико: “Українська ідентичність у глобалізованому світі”.
Микола Тарасенко: “У пошуках старожитностей з дару хедива. Давньоєгипетські пам’ятники XXI династії в музеях України”.
Леонід Тимошенко: “Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)”.
Назар Федорак: “Вінець і вирій українського бароко. Сім наближень до Григорія Сковороди”.
Михайло Хай: “Микола Будник і кобзарство”.
Тетяна Шарова:”Автор і текст у системі соцреалізму: природа естетичного конформізму та поетика компромісу (на матеріалі творчості К. Гордієнка)”.
Ольга Шаф: “Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття”.
Блаженніший Святослав Шевчук, Оксана Забужко: “Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку”.
Ігор Юдкін: “Феноменологія культури як методологія інтерпретації”.
Як повідомлялося, Всеукраїнський рейтинг “Книжка року-2020” назвав переможців.